3. Поняття лідерства, влади, впливу. Огляд теорії лідерства

Лідерство - це здатність впливати на окремих працівників та їхні групи з метою зосередження зусиль на досягненні цілей організації.

Влада - це будь-яка поведінка індивіда, яка вносить зміни в поведінку іншого індивіда.

Вплив - це можливість впливати на поведінку інших людей згідно певних повноважень.

В практиці менеджменту засновані три школи, течії лідерства:

1. теорія. З позиції особистих якостей була ефективна на протязі 30-50 років XX ст. представники цієї теорії вважали, що лідером є така людина, яка має особисті якості: освіта, рівень інтелекту, виховання, здоровий глузд, комунікабельність, високий рівень соціальної і економічної самостійності, твердість характеру, вміння приймати рішення. Але ця теорія вижила себе, тобто дві людини маючі однакові якості, але одна з них є лідером , а інша ні.

2. теорія. В 60-ті роки минулого століття виникла нова теорія - це поведінковий підхід до розуміння суті лідерства, тоді вважалося, що лідером є той, хто має своєрідну систему поведінки:

• З високо стоячим керівником - ця поведінка повинна передбачати розуміння вищого керівництва, його вимог, прагнень, завдань, мети, але й відстоювати інтереси свого колективу, мати своє обличчя;

• З рівними собі - передбачає спілкування на рівних , з повагою, розумінням одне одного, бажанням надати допомогу, мати обмін досвідом та ін.;

• Поведінка з підлеглими - передбачає розуміння того, хто є керівником, а хто підлеглим, розуміння своїх підлеглих, їх бажань, проблем, вміти надавати їм допомогу, бути людиною «слова» та «діла» та ін.

Однак, ця теорія теж втратила свою силу і на початку.

3. теорія. У 90-х роках виникла нова теорія лідерства, а саме ситуаційний підхід до розуміння суті лідерства.

Вважали, що лідером є та людина, керівник, який має можливість в будь - якій ситуації, прийняти вірне рішення. Ця теорія є найбільш вдалою, бо наше життя, суспільне виробництво, відносини не є постійними, вони дуже часто змінюються. На це впливає внутрішнє, зовнішнє середовище та інші фактори. Тобто ця теорія є більш гнучкою і дає можливість керівнику пристосуватись і бути завжди ефективною.

Харизма - це влада, яка побудована тільки на особистих якостях людини.

Основні якості харизматичної особистості:

• вражаюча зовнішність;

• твердість характеру;

• риторичні здібності;

• освіта;

• відсутність «зіркової хвороби».

4. Основні якості лідера та менеджера

В останні роки з’явилося багато публікацій про відмінності між управлінням і керівництвом. І менеджмент, і лідерство однаково важливі для організацій. Так як правило керувати випливає з організаційної структури, воно сприяє стабільності, порядку й вирішенню проблем всередині організації. З іншої сторони, право лідерства витікає з таких особистих якостей індивідів, як зацікавленість, цілі та цінності й сприяє розвитку бачення перспектив, креативності й змін в організації.

Лідер:

• Душа

• Мрійливість

• Творчість

• Гнучкість

• Вміння надихати людей

• Новаторство

• Рішучість

• Розум

• Схильність до експериментів

• Ініціативність у здійсненні змін

• Володіння особистою владою

Менеджер:

• Розум

• Раціональність

• Схильність давати поради

• Наполегливість

• Вміння вирішувати проблеми

• Творчість мислення

• Аналітичний склад розуму

• Застосування структурного підходу

• Обережність

• Владність

• Вміння стабілізувати ситуацію

Вище були перераховані різні якості, які властиві керівникам і менеджерам, хоча необхідно пам’ятати, що деякі індивіди володіють і тими й іншими.

Важливе значення в менеджменті має співвідношення керівництва і лідерства. Лідерство має місце у всіх сферах професійної діяльності керівника будь-якого рангу. Менеджер, займаючи певну посаду на відповідному рівні управління, стає формальним лідером колективу, оскільки отримує повноваження керувати ними. Однак, він може й не бути дійсним лідером колективу, якщо не володітиме певними якостями.