Питання для самоперевірки

1. В чому полягає зміст контролю?

2. Для чого потрібен контроль?

3. За якими ознаками класифікуються види контролю?

4. Який зміст найбільш використовуваних у менеджерській практиці видів контролю?

5. Що являє собою процес контролю?

6. В чому зміст техніки проведення контролю?

7. Які умови і перспективи розвитку функцій контролю?

Тема 7. Керівництво та лідерство в готельному бізнесі.

(6 год. лекції, 4 год. практ. заняття, 6 год. самостійне вивчення)

План

1. Суть процесу керівництва та лідерства у готельному бізнесі. Стадії процесу керівництва колективом.

2. Групова динаміка.

3. Поняття лідерства, влади, впливу. Огляд теорій лідерства.

4. Основні якості лідера та менеджера.

5. Стилі керівництва та типи менеджерів (сам. вивчення).

6. Шляхи вдосконалення керівництва колективом (сам. вивчення).

Література

1. Уокер Джон Р. Управление в гостеприимство: Учебник/Пер. с англ. - М.: ЮНИТИ, 1999., стор.606 - 610, 378 - 383.

2. Мескон М. JL, Альберт М., Хедоури Р. Основы менеджмента: Пер. с англ.- М.: «Дело», 1992, стр. 462 - 516.

3. Гірняк О. М., Лазановський П. П. Менеджмент: теоретичні основи і практикум: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти - К.: «Манголія плюс», Львів: «Новий світ-2000», 2003. стор. 151-180.

1. Суть процесу керівництва та лідерства у готельному бізнесі. Стадії процесу керівництва колективом

Керівництво - це цілеспрямований вплив осіб, наділених функціями й компетенцією керівництва на колективи, тобто взаємодія керівників і виконавців.

Керівництво — це не лише необхідний, але й основний елемент управління.

Зміст процесу керівництва розкривається через його функції: планування організація, контроль, мотивація, виховання.

Стадії процесу керівництва колективом:

• Вивчення цілей, які повинні бути досягнуті за певний відрізок часу

• Інформування колективу про завдання, методи його виконання, ресурси тощо

• Проведення аналітичної роботи з метою вивчення резервів підвищення ефективності трудової діяльності колективу

Таким чином, враховуючи зміст основних стадій керівництва, можна сказати, що керівництво - це процес неперервного обміну інформацією між його суб’єктом та об’єктом із метою впливу один на одного, тобто це «робота з людьми».

Лідерство - це здатність індивіда впливати на інших людей з метою досягнення деяких цілей.

Якості, якими повинен володіти керівник:

1. Діловими (*компетентність, *економічне мислення, *знання основ науки управління);

2. Організаторськими (*контактність, * психологічний такт, *емоційно-вольова стриманість);

3. Особовими (*енергійність, ініціативність, *вимогливість, *рішучість, * оптимізм);

4. Морально політичними (*відданість інтересам держави, *трудового колективу, * інтелігентність, *широке коло захоплень).

Лідер в ім’я прогресу повинен боротися з відсталістю юрби.

Г. Тард

Важливими характеристиками керівника-лідера є його висока інтелектуальна та емоційно-вольова стресостійкість. Інтелектуальна, означає бажання керівника набувати нових знань, прагнути до них. Емоційно-вольова стресостійкість характеризує здатність особи приймати компетентні рішення в умовах нестачі інформації, дефіциту часу, ділових протиріч і власних конфліктів.

Перераховані властивості створюють авторитет керівника, його модель, приклад якої може бути наступним:

• уміння організувати діяльність колективу з дотриманням вимог господарського, адміністративного й трудового права;

• націлювати колектив на все нове, прогресивне;

• користуватися наділеною владою в керівництві таким чином, щоб інтереси підприємства та особистості, та інтереси працюючих забезпечувалися в однаковій мірі;

• контролювати свої вчинки й володіти власними емоціями;

• намагатися бути справедливим і доброзичливим;

• чітко виконувати обіцянки, дані колективу чи окремим працівникам.

Отже, в основі керівництва лежать такі категорії менеджменту, як лідерство, вплив та влада.

В останні роки з'явилося багато публікацій про відмінності між управлінням і керівництвом. І менеджмент, і лідерство однаково важливі для організації. Так, як правило, керування випливає з організаційної структури, воно сприяє стабільності, порядку і вирішенню проблем всередині організації. З іншої сторони, право лідерства витікає з таких особистих якостей індивідів, як зацікавленість, цілі та цінності й сприяє розвитку бачення перспектив, креативності й змін в організації.

Важливе значення в менеджменті має співвідношення керівництва і лідерства. Лідерство має місце у всіх сферах професійної діяльності керівника будь-якого рангу. Менеджер, займаючи певну посаду на відповідному рівні управління, стає формальним лідером колективу, оскільки отримує повноваження керувати ними. Однак, він може й не бути дійсним лідером колективу, якщо не володітиме певними якостями. У такому випадку функція лідерства може перейти до неформальних керівників-лідерів, найбільш авторитетних членів колективу. За такої ситуації лідерство стає процесом стихійного, спонтанного керівництва колективом і може мати негативний вплив на нього, якщо формальний керівник не звертатиме на це уваги. Неформальними лідерами стають найбільш ініціативні, енергійні, інформовані працівники. У різних ситуаціях життєдіяльності колективу лідерами можуть бути різні працівники.

Всі найбільші досягнення людства, результат діяльності великих особистостей; послідовники ж, що складають переважну більшість, тільки наслідують великих людей.

Г. Тард і Г. Лебон

Безлідерні колективи менш ефективні. Найбільшої ефективності у своїй діяльності ті колективи, де керівник є одночасно й лідером. Керівник повинен уміти впливати на колектив через його неформальних лідерів, а не протиставляти себе їм і боротися з ними.

Одним із методів діагностики, яка дозволяє виявляти дійсного лідера колективу, є метод соціометрії. Він полягає в тому, що члени колективу виражають своє ставлення один до одного, заповнюючи спеціально створену таблицю шах матку (соціоматрицю).

Роблять вони це інкогніто. Число рядків і стовпчиків у соціоматрицю дорівнює числу членів групи. По горизонталі відзначається ставлення нового члену колективу до колективу в цілому, а по вертикалі - ставлення інших членів колективу до даного члену колективу. При цьому позитивні оцінки таких взаємин означаються знаком «+», негативні - «-», відсутність оцінок позначається «0». Само вибір не передбачається, тому клітки по діагоналі не заповнюються.

Для спрощення обробки даних соціоматрицю прізвища членів групи шифруються, у найпростішому випадку - кодуються номером згідно зі списком групи, або їм відповідає певна буква.

		А	Б	В	г	А	є	Віддано оцінок(голосів)
								+		всього
А		*		+	+			2	3	5
Б		0	*	0	+	0	+	2	0	2
В		+		*	+	0	0	2	1	3
Г		0	0	+	*	0	+	2	0	2
д		0		0	+	*	0	1	1	2
є		+	+	+	+	0	*	4	0	4
Отримано оцінок(голосів)	+	2	1	3	5	0	2	13
		0	3	0	0	1	1		5
	всього	2	4	3	5	1	3			18

Соціоматриця

За результатом обробки даних соціоматриці можна встановити наступні характеристики членів досліджуваного колективу:

• «Лідер - зірка» - член групи, який отримав максимальну кількість позитивних оцінок (найбільш популярний)

• «Бажаний» - член групи, який отримав не менше половини позитивних оцінок «лідера-зірки»

• «Відокремлений» - член групи, який отримав одну-дві позитивні оцінки

• «Ізольований» - член групи, який не отримав ні позитивних, ні негативних оцінок і одночасно залишився байдужим до решти членів групи

• «Ігнорований» - член групи, який отримав лише негативні оцінки.