3. Форми мотивації персоналу, як функція управління готелем

В готелі, як у кожній організації, персонал є невід’ємною частиною готель­ного продукту. Саме покоївки, адміністратори, офіціанти, бармени спілкують­ся з гостями і від того, як вони нададуть послугу, буде залежати враження гос­тей від готелю в цілому та бажання відвідати його ще раз.

В багатьох відношеннях робітник, який здійснює обслуговування, асоцію­ється в очах клієнтів з самою послугою. Взаємовідношення між робітником і клієнтом є визначаючим, рівень цих взаємовідношень та їх характер у сукуп­ності, складають те, що називається обслуговуванням. В галузі обслуговування людська праця приймає таке значення, при якому саме існування готелю ставить­ся в пряму залежність від кількості та, головне, від якості самої праці.

Службовці знаходяться в постійному контакті з клієнтами та автоматично залучені в процесі досягнення цілей, які ставить керівництво. Якість обслуго­вування залежить не тільки від кваліфікації та майстерності, але і від бажання бути корисним та потрібним гостю.

На багатьох підприємствах персонал вважають допоміжним компонентом. Але це не вірно, оскільки люди в індустрії гостинності є, меншою мірою, час­тиною підприємства і все більше частиною кінцевого продукту, за що підпри­ємство отримує гроші.

Гості — це ті люди, заради яких працює усе підприємство. Але безпосеред­нім обслуговуванням цих людей займається не директор або адміністрація, а обслуговуючий персонал. Від того, наскільки добре зможуть обслужити гостя, залежить його кінцеве рішення та враження про повторний приїзд в готель.

По меншій мірі, життєздатність готелю залежить від того, наскільки персо­нал може задовольнити бажання та потреби клієнта.

Управління персоналом базується на таких вихідних положеннях:

1. Необхідність тісного зв’язку планування персоналу зі стратегією розвитку готелю.

2. Кількісна оцінка витрат на роботу з персоналом і їхнього впливу на еко­номічні показники виробництва послуг.

Управління персоналом як функція управління покликана поєднувати координувати, взаємопов’язувати та інтегрувати всі інші функції в єдине ці­ле.

Забезпечення гарантій зайнятості для персоналу робить будь-який готель більш прибутковим і конкурентоздатним, особливо якщо стратегія стабілі­зації складу працівників використовується як засіб підвищення гнучкості в управлінні персоналом, створення умов для тісної взаємодії персоналу і збе­реження найбільш кваліфікованого його складу.

У якомусь сенсі кожен керівник великого готелю є за сумісництвом і ви­кладачем, що постійно розвиває людей.

Необхідність узгодження між собою стратегії управління персоналом і стратегії підприємництва охоплює основні функції управління і містить у собі:

• Підбір, наймання і формування персоналу;

• Оцінка персоналу;

• Найкраще використання потенціалу працівників і їх винагороди;

• Забезпечення гарантій соціальної відповідальності готелю перед кожним працівником.

У теорії управління персоналом звичайно виділяють 8 основних функцій:

• Планування потреби;

• Добір;

• Наймання;

• Розвиток;

• Орієнтація;

• Просування по службі;

• Оцінка і винагорода.

Формування персоналу організації — це особлива стадія, у процесі якої закла­дається основа його інноваційного потенціалу і перспективи подальшого нарощу­вання.