Рівні керівництва. Горизонтальний і вертикальний розподіл праці
Керівник вищої ланки. Вищий організаційний рівень - керівництво вищої ланки - набагато мало численніше інших. Навіть у найкрупніших організаціях керівників вищої ланки - всього декілька чоловік. Типові посади керівників і вищої ланки в бізнесі - це голова Ради, президент, віце-президент корпорації і скарбник корпорації. У армії їх можна зіставити з генералами, в середовищі державних діячів - з міністрами, а в університеті - з канцлером коледжів.
Керівники вищої ланки відповідають за ухвалення найважливіших рішень для організації в цілому або для основної частини організації. Якщо вище керівництво фірми вирішує перекласти корпорацію на випуск комп'ютерів до того як компанія буде в змозі боротися з конкуренцією, то керівники середньої і низової ланок мало що можуть зробити, щоб перешкоджати крупному провалу. Сильні керівники вищої ланки накладають відбиток своєї особи на всю подобу компанії. Тому керівники вищої ланки, що успішно діють, у великих організаціях цінуються дуже високо, і їх праця оплачується дуже добре.
Керівники середньої ланки. Робота молодших начальників координується і контролюється керівниками середньої ланки. За останні десятиліття середня ланка управління значно виросла і за своєю чисельністю, і за своєю значимістю . Типовими посадами керівників середньої ланки управління є: завідувач відділом ( у бізнесі), декан ( у коледжі), керівник збутом по регіону або по країні і директор філії. Важко зробити узагальнення відносно характеру роботи керівника середньої ланки, та як вона значно варіює від організації. Деякі організації надають своїм керівникам середньої ланки велику відповідальність, роблячи їх роботу певною мірою схожою на роботу керівників на роботу керівників вищої ланки. Дослідження роботи 190 керівників в 8 компаніях показало, що керівники середньої ланки були органічною частиною процесу ухвалення рішень. Вони визначали проблеми починали обговорення рекомендували дії, розробляли новаторські творчі пропозиції. Керівник середньої ланки часто очолює крупний підрозділ або відділ в організації. Характер його роботи у великій мірі визначається вмістом роботи підрозділу, чи організації в цілому
Керівники низової ланки. Молодші начальники, яких також називають керівниками першої ланки або операційними керівниками, — це організаційний рівень, що знаходиться безпосередньо над робітниками і іншими працівниками. Молодші начальники в основному здійснюють контроль за виконанням виробничих завдань для безперервного обсічення безпосередньою інформацією про правильність виконання цих завдань.
Дослідження показують, що робота керівника низової ланки є напруженою і наповненою всілякими діями. Вона характеризується частими перервами, переходами від одного завдання до іншого.
Горизонтальний та вертикальний розподіл праці
Горизонтальний розподіл праці. Ймовірно, найбільш очевидною характеристикою організації є поділ праці. Якщо, принаймні, дві людини працюють разом для досягнення однієї мети, вони повинні ділити роботу між собою. Поділ великого обсягу роботи на численні невеликі спеціалізовані завдання. У дуже маленьких організаціях горизонтальний поділ праці може не простежуватися досить чітко. Власники, які є одночасно і керуючими маленьких ресторанів, можуть по черзі то готувати їжу, то обслуговувати відвідувачів. Але більшість складних організацій мають такого роду горизонтальний поділ, так що можна чітко простежити їх функції та цілі діяльності
Підрозділи. Складні організації здійснюють чіткий горизонтальний поділ за рахунок утворення підрозділів, що виконують специфічні конкретні завдання і домагаються конкретних специфічних цілей. Такі підрозділи часто називаються відділами або службами, але існують також інші численні назви.
Як і ціла організація, частиною якої вони є підрозділи являють собою групи людей, діяльність яких свідомо спрямовується і координується для досягнення загальної мети. Таким чином, по суті своїй, великі і складні організації складаються з декількох спеціально створених для конкретних цілей взаємопов'язаних організацій і численних неформальних груп, що виникають спонтанно.
Вертикальний розподіл праці. По скільки робота в організації поділяється на складові частини, хтось повинен координувати роботу групи для того, що б вона була успішною. І так в організації існує дві внутрішні органічні форми поділу праці. Перша - поділу праці на компоненти складові частини загальної діяльності, тобто горизонтальний розподіл праці. Друге, зване вертикальним відокремлює роботу з координування дій від самих дій. Діяльність з координування роботи інших людей і складає сутність управління.
Необхідність управління. Для того, щоб організація могла домогтися реалізації своїх цілей, задачі повинні бути скоординовані шляхом вертикального поділу праці. Тому управління є істотно важливою діяльністю для організації. Однак, у малих організаціях часто немає чітко виділеної групи керуючих. Навіть у великих організаціях більшість керівників виконує часто роботу, не пов'язану з координуванням роботи інших. Керівники вищої ланки в компанії іноді самі дзвонять клієнтам або виходять в торговий зал, для того що б зберегти зв'язок з клієнтом.