- •А.І.Безуглий, л.П.Громова, д.О.Мельников, а.Б.Пономаренко історія україни (для студентів всіх бакалаврських напрямів)
- •Історія україни
- •Від авторів
- •Тема 1 Первісне суспільство і перші державні утворення на території України
- •Виникнення і розвиток відтворювального господарства дав новий імпульс суспільному прогресу:
- •Трипільська культура
- •Початок залізного віку: кіммерійці, таври, скіфо-сармати (і тисячоліття до н.Е.)
- •Основні наслідки відкриття заліза:
- •Грецькі колонії в Україні
- •Тисячолітня історія античної цивілізації сприяла:
- •Етногенез слов’ян. Утворення східної групи слов’янства
- •Семінарське заняття тема і. Первісне суспільство і перші державні утворення на території україни План
- •Теми рефератів
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тема 2 Київська Русь та її місце в історії українського народу. Політична роздрібненість. Галицько–Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі
- •Етапи розвитку Древньої Русі
- •Основні напрямки політики:
- •Основні напрямки політики:
- •Запам’ятайте цю дату - 988 рік.
- •Причини роздрібненості:
- •Наслідки роздрібненості:
- •Культура давньої русі
- •Про високий рівень культури свідчать:
- •Пам’ятками цього періоду є:
- •Історичне значення Давньоруської держави: в світовому розвитку:
- •Для України:
- •Семінарські заняття
- •Тема іі. Київська русь та її місце в історії українського народу
- •Перше заняття
- •Теми рефератів
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Друге заняття План
- •Теми рефератів
- •Додаткова література:
- •Методичні рекомендації
- •Тема 3 Українські землі у складі Литви і Польщі. Виникнення українського козацтва
- •Поділ українських земель між сусідами
- •1385 Рік - укладення Кревської унії між Великим князівством Литовським та Польщею. Це була перша спроба об’єднання двох держав в єдину федерацію. Причини:
- •Форми протесту селян, міщан, козаків:
- •Селянсько-козацькі повстання:
- •Козацтво поділялося:
- •Історичне значення козацтва:
- •Семінарські заняття
- •Тема ііі. Українські землі у складі Литви і Польщі. Виникнення українського козацтва
- •Перше заняття
- •Теми рефератів
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Друге заняття План
- •Теми рефератів
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тема 4 Національно-визвольна війна українського народу 1648-1657 рр. Створення козацько-гетьманської держави
- •Зміст Зборівської угоди
- •Внаслідок битви під Берестечком:
- •За Білоцерківським мирним договором:
- •Зміст “Березневих статей”
- •СемінарсьКі заняття
- •Тема IV. Національно-визвольна війна українського народу 1648-1657 рр. Створення козацько-гетьманської держави
- •Перше заняття
- •Теми рефератів
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Друге заняття План
- •Тема реферату
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тема 5 Соціально-економічний розвиток і політичне становище України в другій половині XVII – у XVIII ст.
- •Зміст Гадяцького трактату
- •Трагічні наслідки Руїни:
- •I етап (1708-1728) - форсований наступ на українську автономію.
- •Політична сфера:
- •Економічна сфера:
- •Культурна сфера:
- •II етап (1728-1734) - повернення Україні частини її прав та вольностей.
- •III етап (1734-1750) - посилення імперського тиску.
- •IV етап (1750-1764) - тимчасове уповільнення процесу російської експансії.
- •V етап (1764-1783) - остаточна ліквідація української автономії.
- •Семінарські заняття
- •Тема V. Соціально-економічний розвиток і політичне становище України в другій половині XVII – у XVIII ст.
- •Перше заняття
- •Теми рефератів
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Друге заняття План
- •Теми рефератів
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тема 6 Україна в XIX ст.
- •Суть селянської реформи зводилася до трьох положень:
- •Семінарське заняття Тема VI. Українські землі у XIX ст. План
- •Теми рефератів
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тема 7 українські землі в період утведження і розвитку капіталізму та першої світової війни
- •Особливості економічного розвитку Наддніпрянської України
- •Революція 1905-1907 рр.
- •Завдання і рушійні сили революції 1905—1907 рр.
- •Ставлення до війни різних суспільно-політичних груп
- •Семінарські заняття
- •Тема VII. Українські землі в період утведження і розвитку капіталізму та першої світової війни
- •Перше заняття
- •Теми рефератів
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Друге заняття План
- •Теми рефератів
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тема 8 Українська національно-демократина революція 1917-1920 рр.
- •Історичне значення уцр:
- •СемінарсьКі заняття Тема viiі. Українська національно-демократиЧна революція 1917-1920 рр. Перше заняття
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Друге заняття
- •Теми рефератів
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Трете заняття План
- •Теми рефератів
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тема 9 україна у складі срср (1922 – 1939)
- •Нова економічна політика (Неп)
- •Особливості впровадження непу в Україні
- •Зміст Союзного договору полягав у тому, що:
- •Політика українізації в 20-х рр.
- •Наслідки індустріалізації України
- •Колективізація сільського господарства
- •Етапи колективізації в усрр (урср)
- •Голодомор в україні 1932-1933 рр.
- •СемінарсьКі заняття
- •Тема іх. Україна у складі срср (1922 – 1939)
- •Перше заняття
- •Теми рефератів
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Друге заняття План
- •Теми рефератів
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Трете заняття План
- •Теми рефератів
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тема 10 Україна в роки Другої світової війни
- •Джерелами формування радянського партизанському руху Опору стали:
- •Формами боротьби народних месників були:
- •Перед українським підрозділом були поставлені завдання:
- •Семінарські заняття
- •Тема X: україна у роки другої світової війни
- •Перше заняття
- •Теми рефератів
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Друге заняття План
- •Теми рефератів
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тема 11 Радянська Україна в 1945 – 1991 рр.
- •Загони оун – упа відповідали:
- •Визначались основні засади зовнішньої політики:
- •Семінарське заняття
- •Тема XI: радянська україна в 1945-91 рр.
- •Перше заняття
- •Теми рефератів
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Друге заняття План
- •Теми рефератів
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Тема 12 Національно – державне відродження Українського народу
- •Семінарські заняття
- •Тема XII: національно-державне відродження українського народу
- •Перше заняття
- •Теми рефератів
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Друге заняття План
- •Теми рефератів
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Історія україни
- •Навчальний посібник
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
- •2 1021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, вдту
Зміст Союзного договору полягав у тому, що:
1. Незалежні радянські республіки добровільно і на рівноправних засадах вступають у державний союз.
2. До компетенції союзного уряду входили зовнішня торгівля, військово-морські та іноземні справи, залізничний транспорт і поштово-телеграфний зв'язок, утворювались відповідні загальносоюзні наркомати.
3. До компетенції республіканських урядів були віднесені внутрішні справи, освіта, юстиція, землеробство та соціальне забезпечення.
Через те, що реальна влада в республіках належала єдиній Всесоюзній комуністичній партії, їх суверенні права залишалися фіктивними.
У процесі створення СРСР план федеративного об'єднання республік було підмінено планом “автономізації”. Республіки фактично втратили свою незалежність і поступово перетворювалися на звичайні адміністративні одиниці унітарної держави. На багато десятиріч доля українського народу була поставлена в залежність від політики центру, який ототожнювався з ЦК ВКП(б), союзним урядом та союзними відомствами, що знаходилися у Москві.
Політика українізації в 20-х рр.
Український різновид політики коренізаціі дістав назву “українізація”. Початком українізації можна вважати вихід декрету РНК УСРР від 27 липня 1923 р. “Про заходи в справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ” та декрет від 1 серпня 1923 р. “Про заходи забезпечення рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови”.
Перед місцевим апаратом ставилися вимоги поповнення своїх лав за рахунок місцевих кадрів, користування мовою місцевого населення в державних установах і закладах, сприяння розвитку національної культури. Відбулася посилена українізація партії і державного апарату. Державні службовці змушені були складати іспити з української мови. Частка українців у КП(б)У зросла у 1933 році до 60%; у ЦК КП(б)У у 1924р. українці становили 16%; 1925 —25%; 1930 — 43%. Центром українізації став наркомат освіти. Очолив його з 1927 р. Микола Скрипник. Українська освіта успіхами значною мірою завдячувала його діяльності.
У 1929 р. проводили навчання українською мовою понад 80% загальноосвітніх шкіл, понад 75% технікумів і 30% інститутів.
Якщо в 1922 р. республіка мала до десятка україномовних газет і журналів, то в 1933 р. їх було 373. Почався процес дерусифікації міст, якому сприяв масовий наплив селян, що тікали від колективізації. Слід зазначити, що російська бюрократична верхівка чинила опір українізації. Уже в другій половині 20-х років українізація зазнала перших ударів.
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ
Індустріалізація країни. В.Ленін писав, що фундаментом соціалізму може бути тільки велика машинна індустрія. Сталін не був сильним теоретиком, але в цей критичний момент він висунув привабливе гасло. Відкидаючи заклики свого супротивника Льва Троцького відновити намагання поширити революцію в інші країни як нереалістичні, Сталін спонукав партію до будівництва “соціалізму в одній, окремо взятій країні”, інакше кажучи, до перетворення СРСР — якнайшвидше і за будь-яку ціну — на сучасне індустріальне суспільство. Якщо будуть здійснені ці швидкі перетворення, Радянський Союз зможе вистояти проти капіталістичних ворогів і продемонструвати, що комунізм є найефективнішим шляхом до прогресу. Оскільки підтримка такої програми селянами виглядала малоймовірною (лише один селянин із кожних 125 був комуністом), Сталін закликав до “революції згори”, тобто насадженої ним, партією та урядом.
З погляду промислового розвитку перший п'ятирічний план був сприятливим для України. Вона отримувала понад 20 % загальних капіталовкладень, а це означало, що з 1500 нових промислових підприємств, споруджуваних в СРСР, 400 припадали на Україну. Деякі з цих заводів були гігантських масштабів. Зведений у 1932 р. зусиллями 10 тис. робітників Дніпрогес був найбільшою гідроелектростанцією в Європі. Найбільшими в своїх категоріях були також новий металургійний комбінат у Запоріжжі й тракторний завод у Харкові. В Донецько-Криворізькому басейні поставало стільки нових заводів, що весь район виглядав, як одне величезне будівництво.
Однак у другій і третій п'ятирічках республіка отримала непропорційно малі капіталовкладення. Посилаючись на те, що на випадок війни промислові центри України були б надто вразливими для нападу, економічні планувальники в Москві вирішили зосередити зусилля на розвитку промислових центрів Уралу. Тому з 4500 заводів, що будувалися протягом другої п'ятирічки (1933—1937 рр.), лише 1000 знаходилися на Україні. У наступній п'ятирічці частка України в капіталовкладеннях ще помітніше зменшилася: з 3000 запланованих заводів республіка отримувала лише 600. Проте спорудження тисяч нових заводів протягом якогось десятиліття вивело Україну на рівень великих індустріальних країн.
Таблиця 9.2 – Мета та характер індустріалізації
Мета
|
|
Термін проведення
|
1927/1928 — кінець 1930-х рр. (перша, друга і третя п'ятирічки)
|
Характер
|
Імпортозаміна |