Пам’ятками цього періоду є:

• Десятинна церква в Києві (Х ст.);

• Спасо-Преображенський собор в Чернігові (1031-1036 рр.);

• Софійський собор у Києві (1037р.);

• Борисоглібовський собор у Чернігові (1128 р.) та ін.

Історичне значення Давньоруської держави: в світовому розвитку:

1. Давня Русь, як одна з найбільших високорозвинутих держав, відігравала роль стабілізуючого фактора в Європі. Це засвідчують широкі економічні, політичні, культурні і династичні зв’язки руських князів з візантійським та європейськими дворами;

2. Русь захищала країни Західної та Центральної Європи від навали степових кочовиків і, фактично, спасла їх від монголо-татарського іга;

3. Руська земля була форпостом християнського світу на сході, захищала його моральні цінності й спосіб життя, виконувала роль сполучної ланки між народами Європи і кавказькими країнами, арабським Сходом.

Для України:

1. В умовах Давньої Русі завершився, розпочатий в глибині віків, процес формування української спільноти, її території, економіки, культури, побуту, рис характеру. У 1187 році з’явилась сама назва “Україна”.

2. Київська Русь була важливим етапом в історії українського державотворення. У межах її кордонів розвивалися і прилучалися до державного і суспільно-політичного життя десятки інших етносів. Тут набувався досвід вирішення міжнаціональних проблем.

3. Давньоруська держава відкрила шляхи для використання кращого досвіду передової культури в інтересах власного розвитку, стала скарбницею надбань національної матеріальної і духовної культури.

Семінарські заняття

Тема іі. Київська русь та її місце в історії українського народу

Перше заняття

План

1. Заснування Києва - стародавнього центра слов'янства.

2. Утворення і політичний розвиток Давньоруської держави та її перші правителі (Олег, Ігор, Ольга, Св’ятослав).

3. Розквіт Київської Русі. Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах.

4. Духовна і матеріальна культура Київської Русі.

Теми рефератів

1. Духовна та матеріальна культура Київської Русі.

2. Християнська церква в Київській Русі.

Додаткова література

1. Серія “Україна крізь віки”. В 15-ти томах. – К., 1998-2000.

Т.4. Толочко О. Т., Толочко П. П. Київська Русь. – К., 1998.

Т.5. Котляр М. Ф. Галицько-Волинська Русь. – К.,1998.

2. Костомаров Н.И. Исторические произведения. -К.,1990.- С.198-237.

Методичні рекомендації

Готуючись до висвітлення першого питання плану, бажано звернути увагу на такі ключові моменти: легенда про трьох братів (Кия, Щека, Хорива) та їх сестру Либідь - засновників городища над Дніпром. Географічна вигідність розташування міста-фортеці. Торговельні зв'язки – торговельні шляхи через Київ. Київ - центр об'єднання східних слов’ян, центр Київської Русі.

Відповідь на друге запитання необхідно почати з аналізу об'єктивних умов виникнення Давньоруської держави, навести перші згадки про Русь у VІІІ-ІХ ст., пояснити етимологію слів “Русь”, “роси”. Далі бажано висвітлити зміст “норманської теорії” походження Київської Русі, розповісти про її критику в українській та російській історіографії, дати стислі політико-біографічні характеристики перших київських великих князів, показати основні напрями їх діяльності.

Висвітлення третього питання бажано побудувати за таким планом:

• перетворення Київської Русі на могутню європейську державу;

• політичні та економічні зв’язки Київської Русі з сусідами: Візантією, Німеччиною тощо. Перші міжнародні угоди Київської Русі з Візантією;

• прийняття християнства та його вплив на зміцнення держави. Зміцнення великокняжої влади і формальне закріплення феодальних відносин;

• юридичне закріплення влади Великого князя і регулювання взаємовідносин між громадянами держави на підставі першої збірки законів “Руська Правда”;

• політико-економічне становище Русі в Х-ХІІ ст. Діяльність великих київських князів у цей час.

Відповідь на четверте запитання має творчий характер. Бажано стисло розповісти про формування Києва як столиці держави, будівництво Десятинної церкви, Софійського собору, Золотих воріт, про виникнення Києво-Печерського монастиря як центру розповсюдження культури Русі, охарактеризувати пам’ятки духовної культури (“Руську Правду” Ярослава Мудрого, “Устав Володимира Мономаха”), показати культурні і торговельні зв’язки з зарубіжжям.