Суть селянської реформи зводилася до трьох положень:

• ліквідація юридичної залежності селянина від поміщика;

• наділення селян землею, яка переходить у їхню власність;

• сплата селянами поміщикам вартості кріпосних повинностей.

Перед українцями у 1848 р. гостро постало також питання створення нової концепцією національної належності, пов’язане, зокрема, із співіснуванням в одній провінції двох народів — поляків та українців, котрі, до недавнього часу, завжди вважали себе просто селянством чи шляхтою, греко- чи римо-католиками, а тепер починали визнавати себе за окремі етнокультурні спільності, або нації, з різними національними прагненнями.

З проголошенням деяких політичних свобод 2 травня 1848р. у Львові була утворена перша українська громадсько-політична організація – Головна руська рада, яка висунула вимогу про поділ Галичини на українську і польську частини з окремими адміністраціями. Однак віденська влада не задовольнила політичних вимог українців. Реально вдалося добитися тільки впровадження української мови в народних школах та викладання цієї мови як обов’язкового предмету в гімназіях. На початку 1849р. було відкрито також кафедру української мови та літератури у Львівському університеті. Друкованим органом Головної руської ради стала “Зоря Галицька” – перша у Львові газета, що видавалася українською мовою.

Наприкінці першої половини XIX ст. революційна хвиля пішла на спад. Реакційні сили відвойовували втрачені позиції. Було розпущено австрійський парламент, відмінено конституцію. За таких обставин Головна руська рада в 1851 р. припинила своє існування.

Революційна хвиля 1848р. знаменувала переломний момент в історії західних українців. Найбільшими досягненнями 1848р. для українців стали скасування панщини та впровадження конституційного правління. Але ці здобутки не належали виключно українцям, оскільки завдяки тимчасовій слабкості габсбурзького режиму, аналогічних поступок домоглися й інші народи. Найвидатнішим, серед суто українських досягнень цього періоду, стала діяльність Головної руської ради. Заснувавши установи, що систематично сприяли культурному розвиткові, Головна руська рада зробила перші кроки до перетворення Галичини на організаційну твердиню українства. Було покінчено з віковою інертністю українців і покладено початок запеклій боротьбі за національне та соціальне визволення.

Семінарське заняття Тема VI. Українські землі у XIX ст. План

1. Адміністративний поділ та соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії.

2. Суспільно-політичний рух у Наддніпрянській Україні. Кирило-Мефодіївське братство.

3. Західноукраїнські землі під владою Австрійської імперії.

Теми рефератів

1. Революційний демократ Т.Г.Шевченко.

2. “Руська трійця” та її роль в національному русі Західної України.

3. М. Драгоманов – видатний громадсько-політичний діяч України.

4. Володимир Антонович – історик та громадський діяч.

Додаткова література

1. Видатні постаті України ІХ-ХІХ ст.: Короткі біографічні нариси. Історичні та художні портрети. / В.І.Гусєв, В.П. Дрожжин, Ю.О. Камінцев. – К., 2002.

2. Геник С. 150 великих українців. – Івано-Франківськ, 2001.

3. Нариси з історії суспільних рухів та політичних партій в Україні (ХІХ-ХХ ст.): Навч. посібник. – Л., 2001.

4. Світленко С.І. Народництво в Україні 60-80-х років ХІХ ст.: Теоретичні проблеми джерелознавства та історії. – Д., 1999.

5. Бойченко Н. Ідеї Кирило-Мефодіївського братства у сучасній ретроспективі. // Історія України. – 2003. – № 1. – С. 10-12.