- •Конспект лекцій з дисципліни «Біологія» для студентів і курсу денного відділення
- •Конспект лекцій з дисципліни «Біологія» для студентів і курсу денного відділення
- •5.03050901 «Бухгалтерський облік»
- •1. Вступ
- •Пояснювальна записка
- •Тематичний план тематичний план
- •Тематичний план
- •Тематичний план
- •Тематичний план
- •Тематичний план
- •Тема: Вступ. Основні властивості організмів
- •Розділ і. Молекулярний рівень організації життя
- •Тема 1. Неорганічні речовини
- •3. Молекулярний склад живих організмів.
- •4. Вода, її властивості та функції у клітині.
- •Властивості і функцієїї води
- •5. Солі неорганічних речовин.
- •Тема 2. Органічні речовини Тема: Органічні речовини живих організмів. Ліпіди. Вуглеводи
- •1. Загальна характеристика органічних речовин.
- •2. Структура, властивості та функції ліпідів.
- •3. Вуглеводи, їхня будова, властивості та функції.
- •Тема: Білки: будова, властивості, роль в життєдіяльності організмів
- •1. Білки, особливості будови.
- •2. Властивості білків.
- •4. Основні властивості ферментів.
- •Тема: Будова, властивості, функції нуклеїнових кислот та атф
- •1. Загальні уявлення про нуклеїнові кислоти.
- •3. Самоподвоєння днк.
- •Розділ іі. Клітинний рівень організації життя
- •Тема 1. Структура клітини і її компонентів Тема: Історія вивчення клітини. Загальний план будови клітин
- •1. Загальні уявлення про клітину.
- •2. Історія вивчення клітини.
- •IV. Сучасна клітинна теорія.
- •3. Методи цитологічних досліджень.
- •4. Прокаріотичні та еукаріотичні клітини. Загальний план будови клітин
- •5. Особливості будови, процесів життєдіяльності прокаріот.
- •Особливості будови клітин прокаріот
- •Особливості процесів життєдіяльності прокаріот
- •Тема: Клітинні мембрани. Поверхневий апарат клітини
- •Тема: Цитоплазма та її компоненти. Органели клітини
- •1. Цитоплазма та її компоненти.
- •2. Органели клітини: будова і функції.
- •Тема: Ядро. Будова і функції ядра клітин еукаріотів
- •1. Будова ядра.
- •2. Поняття про каріотип.
- •3. Функції ядра.
- •Тема 2. Клітина як цілісна система. Тканини Тема: Клітинний цикл еукаріотичних клітин. Мітоз
- •1. Поняття про клітинний цикл.
- •2. Основні способи поділу клітин.
- •Фази мітозу
- •4. Біологічне значення мітозу.
- •Тема: Мейоз
- •1. Поняття про мейоз.
- •2. Перший поділ мейозу.
- •3. Другий поділ мейозу.
- •4. Біологічне значення мейозу.
- •Тема: Обмін речовин та енергії. Енергетичний обмін
- •1. Групи організмів за типами живлення.
- •2. Загальна характеристика обміну речовин та енергії.
- •3. Аденозинтрифосфорна кислота та її роль у біоенергетичних процесах.
- •4. Енергетичний обмін та його етапи.
- •Тема: Пластичний обмін. Біосинтез білків
- •1. Біосинтез білків як один з основних процесів пластичного обміну.
- •2. Роль днк у синтезі білків. Код днк, його властивості.
- •3. Етапи біосинтезу білка.
- •Етапи біосинтезу білка:
- •IV. Утворення вторинної, третинної та четвертинної структур молекули білка.
- •Тема: Хемосинтез. Фотосинтез
- •1. Особливості обміну речовин та енергії у різних груп організмів. Автотрофна асиміляція
- •Гетеротрофна асиміляція
- •2. Хемосинтез.
- •Нітрифікуючи бактерії:
- •2. Фотосинтез.
- •Підсумкове рівняння процесу фотосинтезу:
- •3. Значення фотосинтезу для біосфери (самостійна робота з текстом).
- •Розділ ііі. Організмовий рівень організації життя
- •Тема 1. Неклітинні форми життя і одноклітинні організми Тема: Неклітинні форми життя
- •1. Відкриття вірусів.
- •2. Місце вірусів у системі органічного світу.
- •3. Особливості будови та процесів життєдіяльності вірусів.
- •4. Механізми проникнення вірусу до клітини-хазяїна.
- •5. Розмноження вірусів.
- •6. Роль вірусів у природі та житті людини.
- •Роль вірусів у природі та житті людини
- •1. Особливості будови клітин бактерій.
- •2. Особливості процесів життєдіяльності бактерій.
- •3. Особливості будови і процесів життєдіяльності ціанобактерій.
- •4. Роль бактерій і ціанобактерій у природі і житті людини.
- •Тема 2. Багатоклітинні організми Тема: Особливості організації і життєдіяльності багатоклітинних організмів
- •1. Будова і функції багатоклітинних організмів.
- •2. Органи багатоклітинних рослин і грибів, регуляція їхніх функцій.
- •4. Регуляція життєвих функцій організмів тварин.
- •Тема: Розмноження організмів.
- •1. Розмноження організмів, його форми.
- •2. Будова статевих клітин (гамет).
- •3. Гаметогенез.
- •Тема 3. Індивідуальний розвиток організмів і їх поведінка Тема: Запліднення. Онтогенез
- •1. Поняття про запліднення. Особливості запліднення у тварин і рослин
- •2. Онтогенез, його періоди.
- •3. Штучне запліднення.
- •Тема: Ембріогенез. Постембріональний розвиток
- •1. Ембріогенез.
- •2. Постембріональний розвиток тварин.
- •Тема: Механізм регенерації. Ріст організмів. Життєвий цикл у рослин і тварин
- •1. Регенерація організмів.
- •2. Ріст організмів.
- •4. Прості та складні життєві цикли рослин і тварин.
- •Тема 4. Закономірності спадковості і мінливості організмів Тема: Основні поняття генетики
- •1. Короткий екскурс в історію розвитку генетики.
- •2. Основні поняття генетики.
- •Тема: Закономірності спадковості. Закони г.Менделя. Моногібридне схрещування
- •1. Горох як модельний об'єкт. Гібридологічний метод вивчення спадковості.
- •2. Поняття про моногібридне схрещування. Явище домінування. Перший закон г. Менделя.
- •3. Неповне домінування.
- •4. Явище розщеплення. Другий закон г.Менделя.
- •5. Гіпотеза „чистоти гамет”. Цитологічні основи успадковування альтернативних ознак.
- •1. Експерименти г.Менделя з дигібридного схрещування. Закон незалежного успадковування.
- •2. Аналізуюче схрещування.
- •Тема: Зчеплене успадкування. Взаємодія генів
- •1. Зчеплене успадкування. Закон т.Моргана.
- •1) Повне зчеплення.
- •2) Неповне зчеплення.
- •Тема: Генетика статі
- •1. Хромосомне визначення статі.
- •2. Зчеплення зі статтю.
- •3. Особливості розв'язання задач на зчеплене зі статтю успадкування.
- •Тема: Закономірності мінливості. Комбінативна і мутаційна мінливість
- •1. Мінливість, її форми.
- •2. Спадкова мінливість, її види. Комбінативна мінливість.
- •3. Поняття про мутації. Вчення про мутації.
- •5) За рівнем зміни генетичного матеріалу.
- •5. Причини мутацій. Загальні властивості мутацій.
- •6. Значення мутацій у природі та житті людини.
- •7. Закон гомогологічних рядів спадкової мінливості.
- •Тема: Модифікаційна мінливість
- •3. Статистичні закономірності модифікаційної мінливості.
- •Тема 5. Генотип як цілісна система. Генетика в житті і діяльності людини Тема: Генетика людини і її значення для медицини й охорони здоров’я
- •1. Генетика людини.
- •2. Методи генетики людини.
- •3. Медико-генетичне консультування, його завдання.
- •Тема: Генетичні основи селекції організмів.
- •1. Поняття про селекцію та її завдання.
- •2. Поняття про сорт, породу, штам.
- •4. Гібридизація та її форми.
- •Розділ іv. Надорганізмові рівні організації життя
- •Тема 1. Організми і середовище. Популяції та екосистеми Тема: Предмет екології. Екологічні чинники
- •1. Предмет і завдання екології.
- •2. Екологічні фактори та їх класифікація.
- •3. Закономірності впливу екологічних факторів на живі організми.
- •Тема: Характеристика популяції
- •1. Екологічна характеристика виду.
- •2. Популяційна структура виду.
- •3. Популяційні хвилі. Регуляція чисельності популяцій. Поняття про гомеостаз популяцій
- •Тема: Екосистеми
- •1. Поняття про біоценоз.
- •2. Поняття про біогеоценоз та екосистему.
- •Структура біогеоценозу:
- •3. Перетворення енергії в біогеоценозах. Ланцюги живлення.
- •4. Правило екологічної піраміди. Види екологічних пірамід.
- •Тема 2 . Біосфера Тема: Загальна характеристика біосфери
- •1. Оболонки планети Земля.
- •2. Біосфера та її межі.
- •3. Вчення в.І. Вернадського про біосферу та ноосферу.
- •4. Жива речовина біосфери та її властивості.
- •5. Роль живих організмів у перетворенні оболонок Землі.
- •1) Роль живих організмів у створенні осадових порід.
- •2) Роль живих організмів у процесах ґрунтоутворення.
- •3) Вплив живих організмів на газовий склад атмосфери.
- •6. Колообіг речовин у біосфері.
- •Колообіг речовин у біосфері
- •1. Колообіг води.
- •2. Колообіг кисню.
- •3. Колообіг вуглецю.
- •4. Колообіг азоту.
- •Тема 1. Основи еволюційного вчення Тема: Розвиток еволюційних поглядів
- •1. Поняття про еволюцію.
- •2. Розвиток біології до хіх століття. Внесок к. Ліннея в розвиток біології.
- •3. Еволюційна гіпотеза ж.-б.Ламарка.
- •3.1. Філософські основи еволюційної концепції ж.-б.Ламарка.
- •3.2. Уявлення Ламарка про причини еволюції.
- •Тема: Синтетична гіпотеза еволюції
- •1. Внесок е. Геккеля у розвиток дарвінізму.
- •2. Дослідження різноманіття адаптацій.
- •3. Успіхи порівняльної анатомії.
- •4. Криза дарвінізму на початку XX сторіччя.
- •Криза дарвінізму на початку XX сторіччя
- •5. Синтетична гіпотеза еволюції.
- •Тема: Мікроеволюція. Видоутворення, його типи
- •1. Популяція як елементарна одиниця еволюції.
- •2. Мутації – єдине джерело спадкової мінливості.
- •3. Елементарні фактори еволюції: дрейф генів, популяційні волни, ізоляція.
- •Дослід с.Райта:
- •4. Природний добір – рушійна сила еволюції.
- •5. Поняття про мікроеволюцію.
- •6. Вид, його критерії.
- •7. Видоутворення, його типи.
- •Тема: Макроеволюція
- •1. Поняття про макроеволюцію.
- •2. Біологічний прогрес і регрес.
- •3. Морфологічні шляхи досягнення біологічного прогресу.
- •3. Додатки
- •Короткий нарис історії розвитку біології
- •IV. Період епохи Відродження
- •V. Період Нового часу
3. Додатки
Додаток 1
Короткий нарис історії розвитку біології
Становлення, розвиток біології як науки тривав впродовж тисячоліть. Тому цей час можна поділити на періоди. Періоди розвитку біології:
І. Первісний період.
В цей період первісною людиною накопичувалися перші відомості про живі організми у вигляді малюнків, фресок. Ці знання не були поверховими та наївними. Про це свідчать зроблені у 15-му тисячолітті до нашої ери наскальні малюнки: вони дозволяють зробити висновок про видову приналежність зображеної тварини, особливості її зовнішньої та внутрішньої будови, звички тощо.
ІІ. Античний період.
У IV ст. до н.е. давньогрецький філософ Аристотель складає першу в історії людства систему живої природи. У IV-III ст. до н.е. лікар Гіппократ описує більше 200 лікарських рослин, а філософ Теофраст створює десятитомну працю „Природнича історія рослин”, в якій описує 450 рослин і дає свою класифікацію їх. У I ст. н.е. давньоримський вчений Пліній Старший написав 37-томну працю „Природнича історія”, в якій описав близько 1000 видів рослин і більше 500 тварин.
ІІІ. Середньовічний період
У цей період зберігається авторитет стародавніх вчених, особливо Аристотеля. Але завдяки тому, що Християнська Церква не схвалювала пошук нових знань, особливо вивчення живих організмів, у розвитку науки про живе був застій.
IV. Період епохи Відродження
Цей період характеризується зацікавленістю до вивчення світу живого.
Швидкому розвитку науки у цей період сприяють прихильність королів, вельмож до науки про живе, а також технічний прогрес (з’являються нові методи досліджень, нові інструменти досліджень, наприклад, винахід мікроскопа, завдяки чому у 1665 році Роберт Гук відкрив клітину, а у 1673 році Антоні ван Левенгук відкрив одноклітинні організми).
V. Період Нового часу
Розвиток науки у цей період визначався, головним чином, успіхами фізики і хімії. Під їхнім впливом живі істоти стали вважати „живими машинами” (Рене Декарт), дії яких підпорядковані хімічним та фізичним законам.
XIX століття стало дуже важливим у розвитку науки про живе. Воно було багате на визначні біологічні відкриття: у 1809 році Ж.-Б. Ламарком було створено перше еволюційне вчення; Ж.-Б. Ламарк і Г.Р. Тревіранус, незалежно один від одного запропонували назву науки про живе – „біологія”; у 1838 році німецькими вченими М.Шлейденом і Т.Шванном була створена клітинна теорія; у середині XIX століття були встановлені особливості живлення рослин та відмінності його від живлення тварин, сформульовано принцип кругообігу речовин у природі; значні успіхи були досягненні у вивченні фізіології тварин; Л.Пастер спростував можливість самозародження організмів; Д.І.Івановський відкрив віруси; у 1859 році Ч.Дарвін видав працю „Походження видів шляхом природного відбору”, у якій виклав своє еволюційне вчення; у 1865 році вчений монах Г.Мендель відкрив закономірності наслідування ознак.
У XX столітті подовжився інтенсивний розвиток біологічної науки. І.П.Павловим було розроблене вчення про умовні рефлекси і вищу нервову діяльність. Суттєвий розвиток здобуло еволюційна теорія: у 20-30 роки ХХ століття була створена синтетична гіпотеза еволюції (С.С.Четверіков, С.Райт, Дж.Хаксли, І.І.Шмальгаузен). Значним досягненням цього часу є створення В.І.Вернадським вчення про біосферу та ноосферу (1926), А.Тенслі - вчення про екосистеми (1935), В.М.Сукачьовим – про біогеоценози (1942) та ін.
Додаток 2
Вміст у клітині та значення для організму основних біологічно важливих хімічних елементів
Елемент і його символ |
Вміст від маси клітин, % |
Значення
|
І.Органогенні елементи (концентрація коливається від 1,5% до 75%; загалом 98% хімічного вмісту клітини) |
||
Оксиген (О) |
65-75 |
Входить до складу води і органічних сполук; забезпечує реакції окиснення, в ході яких виділяється необхідна організму енергія |
Карбон (С) |
15-18 |
Входить до складу органічних сполук, кісток, черепашок |
Гідроген (Н) |
8-10 |
Входить до складу води і органічних сполук |
Нітроген (N) |
1,5-3 |
Структурний компонент білків, нуклеїнових кіслот, АТФ і деяких інших біомолекул |
ІІ. Макроелементи (концентрація коливається від 0, 001% до 1%; загалом- 1,9% хімічного вмісту клітини) |
||
Фосфор (Р) |
0,2-1,0 |
Входить до складу кісток, білків, нуклеїнових кислот, АТФ та ін. |
Калій (К)
|
0,15-0,4 |
Один з основних внутрішньоклітинний позитивно заряджений іон в організмі тварин; забезпечує транспорт речовин через клітинні мембрани; впливає на діяльність серця людини та інших ссавців |
Сульфур (S) |
0,15-0,2 |
Входить до складу білків та інших біомолекул |
Хлор (СІ) |
0,05-0,1 |
Основний негативно заряджений іон в організмі тварин та людини; входить до складу хлоридної кислоти, яка є складовою частиною шлункового соку |
Кальцій (Са) |
0,04-2,0 |
Основний компонент кісток і черепашок; бере участь у регуляції метаболічних процесів, скорочень м’язів, діяльності серця людини та інших ссавців |
Магній (Мg) |
0,02-0,03 |
Активує діяльність ферментів, структурний компонент хлорофілу |
Натрій (Na) |
0,02-0,03 |
Головний зовнішньоклітинний позитивно заряджений іон; забезпечує транспорт речовин через клітинні мембрани |
Ферум (Fе) |
0,01-0,015 |
Входить до складу багатьох біомолекул, у тому числі міоглобіну, гемоглобіну |
III. Мікроелементи (концентрація коливається від 0,001% до 0,000001%) |
||
Цинк (Zп)
|
0,0003 |
Компонент деяких ферментів, гормонів; входить до складу гормонів підшлункової залози |
Мідь (Cu) |
0,0002 |
Є у складі деяких ферментів, які беруть участь у реакціях окиснення, а також дихальних пігментів деяких безхребетних тварин, пігменту меланіну; приймає участь в утворенні гемоглобіну |
Фтор (F) |
0,0001 |
Входить до складу емалі зубів |
Йод (І) |
0,0001 |
Входить до складу гормонів щитоподібної залози |
IV. Ультрамікроелементи (концентрація < 0,000001%) |
||
Уран (U), ртуть (Hg), срібло (Ag), золото (Au), селен (Se) та інші
|
< 0,000001% |
Фізіологічна роль поки не встановлена |
Додаток 3
Схема первинної структури білка
Схема вторинної структури білка
Схема третинної структури білка
Схема четвертинної структури білка
Додаток 4
Додаток 5
Оптичні прилади
Додаток 6
Поверхневий апарат тваринної клітини
Додаток 7
Схема будови клітинної мембрани
Додаток 8
Схеми процесів піноцитозу та фагоцитозу
Додаток 9
Схема мейозу
Додаток 10
Будова молекули хлорофилла
хлорофилл а хлорофилл b
Додаток 11
Схема дії екологічного фактора
Додаток 12
Перетворення енергії
Додаток 13
Ланцюги живлення в наземному біогеоценозі
Додаток 14
Екологічна піраміда
Додаток 15
Межі поширення життя
Додаток 16
Колообіг води
Додаток 17
Колообіг вуглецю
Додаток 18
Колообіг азоту