Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекций по биологии.doc
Скачиваний:
64
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
30.76 Mб
Скачать

1. Особливості будови клітин бактерій.

Бактерії (від грец. βακτήριον — паличка) — одна з основних найпоширеніших груп живих організмів. Вони присутні у ґрунті, воді, повітрі та як симбіонти у інших організмах.

Розміри бактерій: довжина клітини коливається в межах від 1-30 мкм (рідко більше), ширина — 0,2-1 мкм. За формою бактерії поділяють на коки, або кулясті; палички (бацили), що мають форму циліндра; вібріони, що мають форму коми; спірили — спірально вигнуті палички.

Деякі бактерії мають здатність рухатись за допомогою джгутиків, які бувають більшими за саму клітину і є тоненькими виростами цитоплазми. Кількість джгутиків у різних видів неоднакова (один, два і більше).

Поверхневий апарат бактерії складається з плазматичної мембрани, клітинної стінки, іноді - ще й слизової капсули. За структурою клітинної стінки бактерії можуть бути розділені на дві групи: грампозитивні та грамнегативні, що визначається фарбуванням за Грамом (у перших клітинна стінка забарвлюється специфічними барвниками, а у других – ні). Грампозитивні бактерії мають клітинну стінку, яка складається з шару пептидогліканів (муреїн), тоді як грамнегативні бактерії мають також зовнішню мембрану окрім тонкого шару пептидогліканів. На поверхні, поза шаром пептидоглікану або зовнішньою мембраною, часто розташовується білковий шар. Цей шар забезпечує хімічний і фізичний захист поверхні клітини і може служити макромолекулярним бар'єром.

Під плазматичною мембраною знаходиться цитоплазма клітини. Цитоплазма бактерій містить включення, рибосоми, велику кількість мембранних структур. ДНК бактерій знаходиться в особливій ядерній зоні клітини, яку називають нуклеоідом.

2. Особливості процесів життєдіяльності бактерій.

Дихання. За відношенням до кисню бактерії поділяють на дві групи: аероби і анаероби. Аероби використовують для дихання вільний кисень атмосфери. Анаероби ростуть і розмножуються в середовищі без кисню. Вони дістають енергію в процесі анаеробного розщеплення органічних речовин, накопичуючи різні проміжні продукти — спирт, молочну кислоту, гліцерин та інші речовини.

Живлення. За характером живлення бактерії поділяють на гетеротрофні і автотрофні. Гетеротрофні бактерії поділяють на сапрофітів і симбіонтів. Бактеріі сапрофіти живляться органічними рештками відмерлих рослин і тварин, продуктами харчування людини. Вони спричинюють гниття і бродіння (ферментацію) органічних речовин.

Бактерії-паразити живуть за рахунок живих організмів. Одні з них — хвороботворні і можуть спричинити захворювання тварин і людини (чуму, тиф, туберкульоз, перитоніт, менінгіт, ангіну, ботулізм, газову гангрену та ін.), інші є причиною хвороб рослин.

Деякі гетеротрофні бактерії в процесі еволюції виробили здатність до симбіозу (мутуалізму) з вищими рослинами. Це, наприклад, азотфіксуючі бактерії, які живуть на коренях бобових рослин, — бульбочкові бактерії. Вони поглинають азот з ґрунту й повітря і перетворюють його на сполуки, доступні для використання бобовими рослинами, які, в свою чергу, постачають бактеріям вуглеводи та мінеральні солі.

Автотрофні бактерії — це бактерії, що можуть синтезувати органічні речовини з неорганічних у результаті фотосинтезу (фототрофи) або хемосинтезу (хемотрофи). До фототрофних належать пурпурові й зелені сіркобактерії, які синтезують складові частини свого тіла з мінеральних речовин, а енергію використовують світлову. Хемотрофні бактерії живляться за допомогою хемосинтезу, оскільки органічні речовини синтезуються з неорганічних за рахунок енергії хімічних реакцій. До них належать нітрифікуючи, залізо і сіркобактерії.

Розмноження. Бактерії розмножуються, як правило, безстатевим шляхом — поділом материнської клітини на дві дочірні. Поділ відбувається дуже швидко і йому передує реплікація ДНК. За сприятливих умов деякі бактерії діляться кожні 20—30 хвилин. У бактерій відомий і статевий процес — кон'югація (від лат. кон'югатіо — сполучення), коли дві клітини обмінюються спадковою інформацією (у вигляді фрагментів молекули ДНК) через цитоплаз­матичний місток, що виникає на певний час. Це явище підвищує спад­кову мінливість.

Спороутворення. За несприятливих умов (нестача їжі, погодні умови, отруєння середовища продуктами життєдіяльності бактерій) багато бактерій здатні стискатися, втрачати воду і переходити в стан спокою до настання сприятливих умов. Деякі види бактерій за несприятливих умов формують спори, які характеризуються значною стійкістю. Ці форми бактерій витримують тривале кип’ятіння, висушування, заморожування, дію різних хімічних речовин.