Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекций по биологии.doc
Скачиваний:
64
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
30.76 Mб
Скачать

Тема: Ядро. Будова і функції ядра клітин еукаріотів

1. Будова ядра.

Ядро є неодмінною частиною будь-якої еукаріотичної клітини. У більшості клітин є тільки одне ядро, але є клітини, що мають кілька або багато ядер (посмуговані м'язові во­локна, інфузорії, форамініфери, деякі водорості та гриби тощо). В таких клітинах ядра можуть бути двох ти­пів: генеративні, що забезпечують зберігання та передачу спад­кової інформації, та вегетативні, які регулюють синтез білків.

Кож­ному типові клітин властиве постійне співвідношення між об'ємами ядра та цитоплазми - ядерно-цитоплазматичне співвідношен­ня, тобто ядро певного розміру може забезпечувати спадковою інформацією відповідний об'єм цитоплазми, завдяки чому здійсню­ється біосинтез білків.

Ядра бувають різні за формою. Найчастіше ядро має кулясту або еліпсоподібну форму, рідше - неправильну.

Розміри ядра можуть варіювати у значних межах: від 1 мкм (деякі найпростіші) до 1 мм (яйцеклітини деяких риб і земноводних).

Ядро складається з поверхневого апарату та ядерного матриксу.

Поверхневий апа­рат ядра складається з двох мембран - зовнішньої та внутрішньої. Між цими мембранами є простір (щілина) від 20 до 60 нм, але в певних місцях зовнішня ядерна мембрана з'єднуєть­ся з внутрішньою навколо отворів - ядерних пор.

Внутрішнє середовище ядра - ядерний матрикс - складається з ядерного соку (каріоплазми), ядерець, ниток хроматину.

Каріоплазма - внутрішній вміст ядра, в який занурені ядерця, хроматин і різноманітні гранули. За будовою та властивостями каріоплазма нагадує цитоплазму. В ній є білкові фібрили завтовшки 2-3 нм, які формують внутрішній ске­лет ядра.

Ядерця - це щільні кулясті струк­тури, які складаються з рибонуклеопротеїдних фібрил (комплексів РНК з білками), внутрішньоядерцевого хроматину та гранул - попередників субодиниць рибосом. Їхня кількість може бути різною - від одного до багатьох.

Хроматин – ниткоподібні структури ядра, утворені з білків та нуклеїнових кислот. Під час поділу клітини з хроматину формуються хромосоми.

Хромосоми - ядерні органели, в яких розміщені гени, що стають помітними у вигляді щільних структур лише під час клітинного поділу. Основу хромосоми складає дволанцюгова молекула ДНК, яка зв'язана з ядерними білками й утворює нуклеопротеїди. Крім того, до складу хромосом входять РНК і ферменти, потрібні для їхнього подвоєння або синтезу іРНК.

Молекули ДНК у хромосомах розташовані певним чином. Ядерні білки утворюють частинки - нуклеосоми, які ніби нанизані на нит­ку ДНК. Вісім-десять нуклеосом сполучаються в глобули, між якими містяться відрізки молекули ДНК.

Кожна хромосома складається з двох поздовжніх частин - хроматид. Обидві хроматиди сполучаються між собою в зоні первинної перетяжки, яка поділяє хромо­сому на ділянки - плечі. Якщо перетяжка розташована посередині, і плечі мають однакові або майже однакові розміри, то хромосоми називають рівноплечовими, якщо ж розміри плечей істотно відмінні - нерівноплечовими. У ділянці первинної перетяжки розміщена центромера - пластинчастий утвір у вигляді диска. До неї приєд­нуються нитки веретена поділу. Деякі хромосоми мають ще й вто­ринні перетяжки (зони ядерцевого організатора), де знахо­дяться гени, що відповідають за утворення ядерець.