2. Поняття про каріотип.

Каріотип - це пев­ний набір хромосом, який характеризується кількістю, розмірами та формою хромосом.

Стабільність каріотипу забезпечує існування виду. Якщо внаслідок мутацій каріотип організму змінюється, то такі мутантні форми вже не здатні схрещуватись із особинами з нормальним ка­ріотипом.

Число хромосом у різних видів може значно варіювати (хро­мосомний набір дрозофіли - 8 хромосом, радіолярій - до 1600).

Хромосомний набір ядра буває гаплоїдним, диплоїдним або поліплоїдним.

У гаплоїдному наборі (умовно позначається 1n, або просто n) всі хромосоми відрізняються між собою. В диплоїдному на­борі (2n) кожна хромосома має собі пару, подібну за розмірами та формою. Хромосоми, що належать до однієї пари, називають гомо­логічними, а до різних — негомологічними. Виняток становлять лише статеві хромосоми, які можуть відрізнятися за будовою у різних статей. Тому їх називають гетерохромосомами, на відміну від нестатевих - аутосом. Якщо число гомологічних хро­мосом перевищує два, то такий хромосомний набір називають поліплоїдним (триплоїдним - Зn, тетраплоїдним - 4n тощо).

3. Функції ядра.

Функції ядра: 1) ядро зберігає спадкову інформацію і пере­дає її дочірнім клітинам під час поділу;

2) в ядрі внаслі­док мутацій може змінюватися спадкова інформація, що зумовлює спадкову мінливість;

3) в ядрах на молекулах ДНК синтезуються мо­лекули іРНК, які переносять інформацію про структуру білків із ядра до місць їхнього синтезу, формуються рибосоми, які потім беруть участь у біосинтезі білків, тобто завдяки реалізації спадкової інформації, закодо­ваної у вигляді послідовності нуклеотидів молекули ДНК, ядро регулює біохімічні, фізіологічні та морфологічні процеси в клітині.

Тема 2. Клітина як цілісна система. Тканини Тема: Клітинний цикл еукаріотичних клітин. Мітоз

1. Поняття про клітинний цикл.

Одним з положень клітинної теорії є те, що клітини не виникають наново, а розмножуються поді­лом. Унаслідок поділу еукаріотичної клітини можуть утворюватись дві дочірні, які мають однаковий з материнською клітиною набір хромосом. Перед поділом клітина повинна подвоїти свою масу, всі внутрішньоклітинні компоненти. Усі ці процеси відбуваються під час клітинного циклу.

Клітинний цикл - це час існування клітини від моменту її виникнення внаслідок поділу до її власного поділу або смерті.

Тривалість клітинного циклу у різних організмів неодна­кова: у бактерій за оптимальних умов вона становить 20-30 хвилин, у клітин еукаріот — 10-80 годин і більше (наприклад, інфузорія-туфелька може ділитися кожні 10-20 годин, амеба-протей - 25-35 годин).

Клітинний цикл складається з 4-х періодів:

1) Пресинтетичний або постмітотичний (G₁) - проміжок часу між закінченням попереднього поділу клітини і синтетичним періодом. Характеризується ростом клітини і підготовкою до синтезу ДНК. Досягнення клітиною певних розмірів стає поштовхом для її на­ступного поділу.

2) Синтетичний (S) – період, під час якого відбува­ється подвоєння хроматид, яке спряжене з подвоєнням ядерної ДНК.

3) Постсинтетичний або передмітотичний (G₂) - проміжок часу між синтетичним періодом та наступним поділом клітини, під час якого інтенсивно акумулюється енергія, необхідна для забезпечення на­ступного поділу клітини.

4) Мітотичний (M) – період поділу клітини.

Перші три періоди називають інтерфазою. Інтерфаза (від лат. інтер - між та грец. фазіс - поява) - період між поділами клітини або від поділу клітини до її загибелі. Тривалість інтерфази, як правило, становить до 90 % часу всього клітинного циклу.

В інтерфазі відбуваються процеси росту, подвоєння молекул ДНК, синтезу білків та інших органічних сполук, розмноження мітохондрій і пластид, розростання ендоплазматичної сітки тощо. У цей час інтенсивно акумулюється енергія, необхідна для забезпечення на­ступного поділу клітини.