5) За рівнем зміни генетичного матеріалу.

Мутації

Геномні Хромосомні Генні

І. Геномні мутації пов'язані зі зміною кількості наборів хромосом, зі зміною числа хромосом окремих пар.

Геномні мутації

Поліплоїдія Гетероплоїдія

(1n, Зn, 4n тощо) Трисомія Моносомія

(2n + 1) (2n – 1)

Поліплоїдія характеризується тим, що число хромосомних набо­рів кратно зростає або зменшується.

Причини поліплоїдії:

1) ут­ворення гамет із нередукованою кількістю хромосом унаслідок по­рушення мейозу;

2) злиття соматичних клітин або їхніх ядер;

3) подвоєння хромосом без подальшого поділу клітин.

Гетероплоїдія пов’язана зі зміною числа хромосом окремих пар, порівняно з нормою.

Причиною гетероплоїдії є нерасходження хромосом під час гаметогенезу, внаслідок чого з’являються гамети, в яких деякі хромосоми або відсутні, або представлені в подвійній кількості:

2n + 1 2n – 1

Хвороби, пов’язані з гетероплоїдією: 1) синдроми трисомії: синдром Дауна (47, 21+), синдром Клайнфельтера (47, ХХY); 2) синдроми моносемії: синдром Шершевського-Тернера (45, ХО).

ІІ. Хромосомні мутації пов’язані з перебудовою хромосом, зі зміною структури хромосом, положення окремих ділянок хромосом.

Типи хромосомних мутацій:

A BCDEF ABCDE - 1) Втрата фрагменту.

A BCDEF ABCDEFF 2) Подвоєння фрагменту.

A BCDEF ABCFED 3) Поворот на 180^о.

A BCDEF ABCD - 4) Обмін ділянками між негомологічними

KLMN KLMNEF хромосомами.

ІІІ. Генні мутації - стійкі зміни окремих генів, спричинені порушенням послідовності нуклеотидів у молекулах нуклеїнових кислот (випадіння певних нуклеотидів, поява зайвих, зміна порядку їхнього розташування).

Типи генних мутацій:

ГЦГ АЦТ ЦАТ ТГГ 1) Заміна пари нуклеотидів.

ЦГЦ ТГА ГТА АЦЦ

Г ЦГ АЦЦ ЦАТ ТГГ ГЦГ АЦЦ ТЦАТ ТГГ 2) Вставка пари

Ц ГЦ ТГГ ГТА АЦЦ ЦГЦ ТГГ АГТА АЦЦ нуклеотидів.

ГЦГ АЦ ЦАТ ТГГ 3) Випадіння пари

ЦГЦ ТГ ГТА АЦЦ нуклеотидів.

Генні мутації

Домінантні Рецесивні

5. Причини мутацій. Загальні властивості мутацій.

Причини мутацій тривалий час залишалися нез'ясованими. Лише у 1927 році співробітник Т.Х.Моргана - Г.Меллер - показав, що їх можна викликати штучно. Він одержував мутації у дрозофіл, діючи на них рентгенівськими променями.

Фактори, здатні спри­чинювати мутації, дістали назву мутагенних факторів.

Мутагенні фактори

Фізичні Хімічні Біологічні

(іонізуючі (різні хімічні речовини, (віруси, які здатні

випромінювання, наприклад, алкалоїд спричинювати

зокрема, рентге­нівське, колхіцин, газ іприт тощо; хромосомні та

ультрафіолетові промені, здатні утворювати мутації генні мутації)

підвищена тем­пература різних типів)

тощо; є причинами

генних і рідше –

хромосомних мутацій)

Біологічні антимутаційні механізми: 1) виродженість генетично­го коду; 2) повторюваність багатьох генів у генотипі; 3) видалення з молекули ДНК змінених ділянок, зокрема за участю ферментів.

Загальні властивості мутацій:

1) Здатність до мутацій властива всім живим істотам.

2) Мутації неспрямовані. Один і той самий мутагенний фак­тор, який діє з однаковою інтенсивністю на організми з ідентичним генотипом (наприклад, однояйцевих близнят), може спричиняти у них різні мутаційні зміни. Разом з тим різні мутагенні фактори мо­жуть спричиняти у далеких в генетичному відношенні організмів по­дібні спадкові зміни.

3) Ступінь вираження мутацій у фенотипі не залежить від інтенсивності і тривалості дії мутагенно­го фактора: за короткочасної слабкої дії мутагенного фактора му­таційні зміни можуть бути виражені більш, ніж за довготривалої і сильної, але в останньому випадку зростає частота мутацій.

4) Для всіх мутагенних факторів не існує нижнього порогу їхньої дії, тобто межі зниження інтенсивності, після якої вони неспроможні викликати мутації.

5) Різні види організмів і навіть різні особини одного виду відрізня­ються чутливістю до мутагенів.