
- •Конспект лекцій з дисципліни «Біологія» для студентів і курсу денного відділення
- •Конспект лекцій з дисципліни «Біологія» для студентів і курсу денного відділення
- •5.03050901 «Бухгалтерський облік»
- •1. Вступ
- •Пояснювальна записка
- •Тематичний план тематичний план
- •Тематичний план
- •Тематичний план
- •Тематичний план
- •Тематичний план
- •Тема: Вступ. Основні властивості організмів
- •Розділ і. Молекулярний рівень організації життя
- •Тема 1. Неорганічні речовини
- •3. Молекулярний склад живих організмів.
- •4. Вода, її властивості та функції у клітині.
- •Властивості і функцієїї води
- •5. Солі неорганічних речовин.
- •Тема 2. Органічні речовини Тема: Органічні речовини живих організмів. Ліпіди. Вуглеводи
- •1. Загальна характеристика органічних речовин.
- •2. Структура, властивості та функції ліпідів.
- •3. Вуглеводи, їхня будова, властивості та функції.
- •Тема: Білки: будова, властивості, роль в життєдіяльності організмів
- •1. Білки, особливості будови.
- •2. Властивості білків.
- •4. Основні властивості ферментів.
- •Тема: Будова, властивості, функції нуклеїнових кислот та атф
- •1. Загальні уявлення про нуклеїнові кислоти.
- •3. Самоподвоєння днк.
- •Розділ іі. Клітинний рівень організації життя
- •Тема 1. Структура клітини і її компонентів Тема: Історія вивчення клітини. Загальний план будови клітин
- •1. Загальні уявлення про клітину.
- •2. Історія вивчення клітини.
- •IV. Сучасна клітинна теорія.
- •3. Методи цитологічних досліджень.
- •4. Прокаріотичні та еукаріотичні клітини. Загальний план будови клітин
- •5. Особливості будови, процесів життєдіяльності прокаріот.
- •Особливості будови клітин прокаріот
- •Особливості процесів життєдіяльності прокаріот
- •Тема: Клітинні мембрани. Поверхневий апарат клітини
- •Тема: Цитоплазма та її компоненти. Органели клітини
- •1. Цитоплазма та її компоненти.
- •2. Органели клітини: будова і функції.
- •Тема: Ядро. Будова і функції ядра клітин еукаріотів
- •1. Будова ядра.
- •2. Поняття про каріотип.
- •3. Функції ядра.
- •Тема 2. Клітина як цілісна система. Тканини Тема: Клітинний цикл еукаріотичних клітин. Мітоз
- •1. Поняття про клітинний цикл.
- •2. Основні способи поділу клітин.
- •Фази мітозу
- •4. Біологічне значення мітозу.
- •Тема: Мейоз
- •1. Поняття про мейоз.
- •2. Перший поділ мейозу.
- •3. Другий поділ мейозу.
- •4. Біологічне значення мейозу.
- •Тема: Обмін речовин та енергії. Енергетичний обмін
- •1. Групи організмів за типами живлення.
- •2. Загальна характеристика обміну речовин та енергії.
- •3. Аденозинтрифосфорна кислота та її роль у біоенергетичних процесах.
- •4. Енергетичний обмін та його етапи.
- •Тема: Пластичний обмін. Біосинтез білків
- •1. Біосинтез білків як один з основних процесів пластичного обміну.
- •2. Роль днк у синтезі білків. Код днк, його властивості.
- •3. Етапи біосинтезу білка.
- •Етапи біосинтезу білка:
- •IV. Утворення вторинної, третинної та четвертинної структур молекули білка.
- •Тема: Хемосинтез. Фотосинтез
- •1. Особливості обміну речовин та енергії у різних груп організмів. Автотрофна асиміляція
- •Гетеротрофна асиміляція
- •2. Хемосинтез.
- •Нітрифікуючи бактерії:
- •2. Фотосинтез.
- •Підсумкове рівняння процесу фотосинтезу:
- •3. Значення фотосинтезу для біосфери (самостійна робота з текстом).
- •Розділ ііі. Організмовий рівень організації життя
- •Тема 1. Неклітинні форми життя і одноклітинні організми Тема: Неклітинні форми життя
- •1. Відкриття вірусів.
- •2. Місце вірусів у системі органічного світу.
- •3. Особливості будови та процесів життєдіяльності вірусів.
- •4. Механізми проникнення вірусу до клітини-хазяїна.
- •5. Розмноження вірусів.
- •6. Роль вірусів у природі та житті людини.
- •Роль вірусів у природі та житті людини
- •1. Особливості будови клітин бактерій.
- •2. Особливості процесів життєдіяльності бактерій.
- •3. Особливості будови і процесів життєдіяльності ціанобактерій.
- •4. Роль бактерій і ціанобактерій у природі і житті людини.
- •Тема 2. Багатоклітинні організми Тема: Особливості організації і життєдіяльності багатоклітинних організмів
- •1. Будова і функції багатоклітинних організмів.
- •2. Органи багатоклітинних рослин і грибів, регуляція їхніх функцій.
- •4. Регуляція життєвих функцій організмів тварин.
- •Тема: Розмноження організмів.
- •1. Розмноження організмів, його форми.
- •2. Будова статевих клітин (гамет).
- •3. Гаметогенез.
- •Тема 3. Індивідуальний розвиток організмів і їх поведінка Тема: Запліднення. Онтогенез
- •1. Поняття про запліднення. Особливості запліднення у тварин і рослин
- •2. Онтогенез, його періоди.
- •3. Штучне запліднення.
- •Тема: Ембріогенез. Постембріональний розвиток
- •1. Ембріогенез.
- •2. Постембріональний розвиток тварин.
- •Тема: Механізм регенерації. Ріст організмів. Життєвий цикл у рослин і тварин
- •1. Регенерація організмів.
- •2. Ріст організмів.
- •4. Прості та складні життєві цикли рослин і тварин.
- •Тема 4. Закономірності спадковості і мінливості організмів Тема: Основні поняття генетики
- •1. Короткий екскурс в історію розвитку генетики.
- •2. Основні поняття генетики.
- •Тема: Закономірності спадковості. Закони г.Менделя. Моногібридне схрещування
- •1. Горох як модельний об'єкт. Гібридологічний метод вивчення спадковості.
- •2. Поняття про моногібридне схрещування. Явище домінування. Перший закон г. Менделя.
- •3. Неповне домінування.
- •4. Явище розщеплення. Другий закон г.Менделя.
- •5. Гіпотеза „чистоти гамет”. Цитологічні основи успадковування альтернативних ознак.
- •1. Експерименти г.Менделя з дигібридного схрещування. Закон незалежного успадковування.
- •2. Аналізуюче схрещування.
- •Тема: Зчеплене успадкування. Взаємодія генів
- •1. Зчеплене успадкування. Закон т.Моргана.
- •1) Повне зчеплення.
- •2) Неповне зчеплення.
- •Тема: Генетика статі
- •1. Хромосомне визначення статі.
- •2. Зчеплення зі статтю.
- •3. Особливості розв'язання задач на зчеплене зі статтю успадкування.
- •Тема: Закономірності мінливості. Комбінативна і мутаційна мінливість
- •1. Мінливість, її форми.
- •2. Спадкова мінливість, її види. Комбінативна мінливість.
- •3. Поняття про мутації. Вчення про мутації.
- •5) За рівнем зміни генетичного матеріалу.
- •5. Причини мутацій. Загальні властивості мутацій.
- •6. Значення мутацій у природі та житті людини.
- •7. Закон гомогологічних рядів спадкової мінливості.
- •Тема: Модифікаційна мінливість
- •3. Статистичні закономірності модифікаційної мінливості.
- •Тема 5. Генотип як цілісна система. Генетика в житті і діяльності людини Тема: Генетика людини і її значення для медицини й охорони здоров’я
- •1. Генетика людини.
- •2. Методи генетики людини.
- •3. Медико-генетичне консультування, його завдання.
- •Тема: Генетичні основи селекції організмів.
- •1. Поняття про селекцію та її завдання.
- •2. Поняття про сорт, породу, штам.
- •4. Гібридизація та її форми.
- •Розділ іv. Надорганізмові рівні організації життя
- •Тема 1. Організми і середовище. Популяції та екосистеми Тема: Предмет екології. Екологічні чинники
- •1. Предмет і завдання екології.
- •2. Екологічні фактори та їх класифікація.
- •3. Закономірності впливу екологічних факторів на живі організми.
- •Тема: Характеристика популяції
- •1. Екологічна характеристика виду.
- •2. Популяційна структура виду.
- •3. Популяційні хвилі. Регуляція чисельності популяцій. Поняття про гомеостаз популяцій
- •Тема: Екосистеми
- •1. Поняття про біоценоз.
- •2. Поняття про біогеоценоз та екосистему.
- •Структура біогеоценозу:
- •3. Перетворення енергії в біогеоценозах. Ланцюги живлення.
- •4. Правило екологічної піраміди. Види екологічних пірамід.
- •Тема 2 . Біосфера Тема: Загальна характеристика біосфери
- •1. Оболонки планети Земля.
- •2. Біосфера та її межі.
- •3. Вчення в.І. Вернадського про біосферу та ноосферу.
- •4. Жива речовина біосфери та її властивості.
- •5. Роль живих організмів у перетворенні оболонок Землі.
- •1) Роль живих організмів у створенні осадових порід.
- •2) Роль живих організмів у процесах ґрунтоутворення.
- •3) Вплив живих організмів на газовий склад атмосфери.
- •6. Колообіг речовин у біосфері.
- •Колообіг речовин у біосфері
- •1. Колообіг води.
- •2. Колообіг кисню.
- •3. Колообіг вуглецю.
- •4. Колообіг азоту.
- •Тема 1. Основи еволюційного вчення Тема: Розвиток еволюційних поглядів
- •1. Поняття про еволюцію.
- •2. Розвиток біології до хіх століття. Внесок к. Ліннея в розвиток біології.
- •3. Еволюційна гіпотеза ж.-б.Ламарка.
- •3.1. Філософські основи еволюційної концепції ж.-б.Ламарка.
- •3.2. Уявлення Ламарка про причини еволюції.
- •Тема: Синтетична гіпотеза еволюції
- •1. Внесок е. Геккеля у розвиток дарвінізму.
- •2. Дослідження різноманіття адаптацій.
- •3. Успіхи порівняльної анатомії.
- •4. Криза дарвінізму на початку XX сторіччя.
- •Криза дарвінізму на початку XX сторіччя
- •5. Синтетична гіпотеза еволюції.
- •Тема: Мікроеволюція. Видоутворення, його типи
- •1. Популяція як елементарна одиниця еволюції.
- •2. Мутації – єдине джерело спадкової мінливості.
- •3. Елементарні фактори еволюції: дрейф генів, популяційні волни, ізоляція.
- •Дослід с.Райта:
- •4. Природний добір – рушійна сила еволюції.
- •5. Поняття про мікроеволюцію.
- •6. Вид, його критерії.
- •7. Видоутворення, його типи.
- •Тема: Макроеволюція
- •1. Поняття про макроеволюцію.
- •2. Біологічний прогрес і регрес.
- •3. Морфологічні шляхи досягнення біологічного прогресу.
- •3. Додатки
- •Короткий нарис історії розвитку біології
- •IV. Період епохи Відродження
- •V. Період Нового часу
Тема: Генетика статі
1. Хромосомне визначення статі.
Належність до певної статі - важлива особливість фенотипу особини. При вивченні будови хромосом статевих і соматичних клітин тварин і людини було встановлено, що організми різних статей розрізняються за набором хромосом. Як правило, в хромосомному наборі є декілька пар аутосом – хромосом, які є однаковими в чоловічого і жіночого організмів, і одна пара статевих хромосом, за якою розрізняються обидві статі.
Наприклад, у людини в соматичних клітинах зазвичай знаходяться 44 аутосоми і дві статеві хромосоми:
Х
44 А + ХХ гомогаметна стать
+
Х
Х
44 А + ХY гетерогаметна стать
Y
Стать, яка утворює гамети, однакові за статевими хромосомами, називають гомогаметною, а стать, яка утворює різні гамети, - гетерогаметною.
У природі існують різноманітні генетичні механізми визначення статевої належності особини. Найчастіше трапляються такі типи хромосомного визначення статі:
1) у ссавців, більшості амфібій, деяких риб і комах (крім метеликів), вищих ракоподібних, круглих червів, багатьох дводомних рослин жіноча стать є гомогаметною (XX), а чоловіча - гетерогаметною (ХУ);
2) у птахів, плазунів, частини риб, метеликів жіноча стать - гетерогаметна (ХУ), а чоловіча - гомогаметна (XX);
У цьому випадку для позначення статевих хромосом використовують інші символи. Наприклад, у кур (78 хромосом):
+ 76А + ZW - гетерогаметна стать,
76А + ZZ - гомогаметна стать.
3) у напівтвердокрилих (клопів), прямокрилих (коників) жіноча стать - гомогаметна (XX), а чоловіча - гетерогаметна (ХО);
4) у молі, живородної ящірки жіноча стать гетерогаметна (ХО), а чоловіча - гомогаметна (XX);
5) у всіх перетинчастокрилих (бджоли, оси, мурашки) самки диплоїдні, а самці розвиваються з незапліднених яєць.
Стать більшості організмів визначається в момент запліднення і залежить від хромосомного набору зиготи (якщо яйцеклітина (у ній завжди є Х-хромосома) зіллється зі сперматозоїдом, що несе У-хромосому, розвиватиметься чоловічий організм, якщо ж зі сперматозоїдом, що несе Х-хромосому,— розів'ється жіночий організм).
Чисельне співвідношення самців і самок у більшості різностатевих організмів близько до одиниці, що є прямим результатом хромосомного механізму визначення статі. Гомогаметна стать продукує гамети одного типу, гетерогаметна - двох, причому в рівній кількості. В результаті зиготи з XX і XY також утворюються в рівній кількості.
2. Зчеплення зі статтю.
Ознаки, гени яких знаходяться в статевих хромосомах, успадковуються зчеплено зі статтю, тобто характер успадкування і розщеплення залежить від поведінки статевих хромосом в мейозі та їх співвідношення при заплідненні.
У багатьох видів Х- і У-хромосоми різко відрізняються за розмірами. Як правило, У-хромосома дуже невелика за розмірами і не містить алелей багатьох генів, розташованих в Х-хромосомі. Таким чином, у гетерогаметної статі більшість генів, локалізованих в Х-хромосомі, знаходяться в гемізиготному стані, тобто не мають алельної пари в У-хромосомі, а контрольовані ними ознаки проявляються в фенотипі навіть у тому випадку, якщо ген представлений одним алелем.