5.3.3.2 Цикл за вхідним значенням

Обчислити вираз:

для заданих значень коефіцієнтів а і b та аргумента x, що змінюється від –4 до 6 з кроком 2.

Етапи розв’язання задачі:

1. Уводяться коефіцієнти а і b.

2. Уводиться початкове значення аргумента x (–4).

3. Обчислюється значення функції Y для поточного аргу- менту.

4. Виводиться отримане значення функції.

5. Значення аргументу x збільшується на 2.

6. Перевіряється умова продовження циклу: якщо нове значення аргументу не перевищує заданого кінцевого значення (6), цикл (блоки 3—6) виконується ще раз, у противному випадку робота завершується.

Цей цикл також є циклом з післяумовою, тому що перевірка умови проводиться у кінці циклу.

Нижче подана блок-схема алгоритму для розв’язання задачі: рисунок 5.3.3.2.

Рисунок 5.3.3.2.1 - Блок-схема алгоритму

5.3.3.3 Цикл за вихідним значенням (ітераційний цикл)

Обчислити вираз:

,

де n = 1, 2, 3, …

Визначити таке n, при якому Y  , що задає точність обчислення.

Етапи розв’язання задачі:

1. Задається початкове значення n (1).

2. Обчислюється функція Y.

3. Проводиться перевірка, чи отримане значення функції дорівнює або менше за .

4. Якщо результат перевірки умови ИСТИНА, виводиться поточне значення n, отримане значення функції і цикл припиняється.

5. Якщо результат перевірки умови ЛОЖЬ, значення n збільшується на одиницю (n + 1), і цикл повторюється з блоку № 3.

Нижче подана блок-схема алгоритму розв’язання задачі: рисунок 5.3.3.3.1.

Рисунок 5.3.3.3.1 - блок-схема алгоритму

Цикл, що використовується у прикладі, є циклом з передумовою, тому що блок перевірки розташований на початку циклу.

5.3.3.4 Цикл з накопиченням

Серед заданих десяти значень х = {2, 8, 0, –6, –4, 22, 5, –9, 13, –12} обчислити суму додатних чисел.

Даний цикл організовується як цикл по лічильнику. Якості змінна — накопичувач суми вибирається змінна S. Перед першим виконанням циклу початкове значення S вибирається рівним нулю (це проводиться з тієї причини, що при додаванні нуля до будь-якого значення результат не зміниться). Нижче подана блок-схема алгоритму розв’язання задачі: рисунок 5.3.3.4.1. У наведеному прикладі використовується цикл з післяумовою (перевірка умови виконання циклу — в кінці).

Рисунок 5.3.3.4.1 - Блок-схема алгоритму

Аналогічно можна побудувати алгоритм для накопичення добутку, лише як початкове значення добутку треба використати одиницю, виходячи з того, що при множенні будь-якого числа на одиницю результат не зміниться.

Етапи розв’язання задачі:

1. Задається початкове значення накопичувача суми S (0).

2. Задається початкове значення лічильника n (1).

3. Уводиться поточне значення х.

4. Проводиться перевірка, чи введене значення х є додатнім.

5. Якщо результатом перевірки умови є ИСТИНА, то провадиться накопичення суми (S + x), і значення лічильника збільшується на одиницю (n + 1).

6. Якщо результат перевірки умови — ЛОЖЬ, то накопичення суми не приводиться (пропускається), і значення лічильника збільшується на одиницю (n + 1).

7. Проводиться перевірка стану лічильника циклу. Якщо значення лічильника перевищує кількість заданих значень х (10), цикл припиняється, і виводиться отримане значення суми.

8. Якщо значення лічильника дорівнює або менше за кількість заданих х (10), цикл повторюється з блоку № 4.