Тест за темами 7 розділу

1. Internet:

a) сукупність комп’ютерів, з’єднаних між собою;

б) система взаємопов’язаних комп’ютерних мереж;

в) мова спілкування об’єктів у мережі;

г) комп’ютери, фізично пов’язані через спеціальні мережні кабелі, що підтримують єдиний протокол обміну.

2. HTTP (Hyper Text Transfer Protocol):

a) протокол передання повідомлень;

б) сторінка WWW;

в) протокол передання гіпертексту;

г) протокол передання пошти.

3. Web-сайт:

a) адреса отримання інформації в Internet;

б) найменший блок інформації в Internet;

в) сукупність Web-сторінок.

4. Рядок адреси:

а) рядок надання запиту в Internet;

б) рядок повідомлень;

в) рядок стану.

4. Функції електронної пошти:

а) накопичення інформації;

б) надання інформаційного сервісу;

в) відсилання та отримання повідомлень.

4. UA:

а) домен належить Югославії;

б) домен належить ЮАР;

в) домен належить Україні.

7. Мережний протокол:

а) мова спілкування об’єктів у мережі;

б) стандарт взаємодії пристроїв у мережі;

в) мова програмування.

8. Приклади серверів:

а) Internet Explorer;

б) Rambler;

в) Yahoo;

г) Netscape Navigator.

9. Браузер:

а) прилад зв’язку з мережею;

б) певна сукупність комп’ютерів, пов’язаних між собою;

в) система програмування гіперпосилань;

г) програма обслуговування користувачів в Internet.

10.Гіперпосилання:

а) слово, що розгортає нову Web-сторінку;

б) адреса пошуку в Internet;

в) домен.

Питання для самоконтролю по 7 розділу

1. Завантажити Internet Explorer.

2. Ознайомитися з призначенням складових вікна Internet Explorer.

3. Відпрацювати різні способи роботи з пошуковими системами.

4. За допомогою пошукової системи знайти інформацію щодо теми, зазначеної викладачем.

5. Виписати адреси Web-сторінок, що містять посилання на потрібну інформацію.

6. Відпрацювати різні способи виклику потрібної інформації за допомогою рядка адрес, журналу тощо..

7. Описати загальну структуру Web-сторінки (шаблон).

8. Визначити загальний вигляд майбутньої Web-сторінки:

• описати заголовок;

• описати основну частину;

• визначити стиль/формат;

• додати лінії;

• створити гіперпосилання на власні створені документи Micro­soft Word (тексти лабораторних робіт);

• впровадити список/списки;

• впровадити графічні зображення.

8. Занести опис Web-сторінки у текстовий файл (використовувати Блокнот або Microsoft Word).

9. Зберегти текст файлу у форматі .html або .htm.

10. Роздрукувати текст файлу з описом сторінки.

11. Переглянути створену сторінку.

12. Роздрукувати її вміст.

13. Розмістити сторінку на вибраному сервері (Geocities, Yahoo тощо), якщо це можливо.

Розділ 8 Перспективи розвитку інформаційних технологій

Основні положення

Конвергенція (зближення) процесів обчислення та комунікації, обсяг інформації, який щомиті збільшується, зростання кількості користувачів, які застосовують інформаційні технології, призвели до глобальної інформатизації суспільства. Це зумовило активізацію нових геополітичних процесів:

• глобалізацію економіки, що проявляється у створенні транснаціональних корпорацій, міжнародному розподілі праці та ринків збуту продукції;

• глобалізацію науки, що активізує створення розподілених міжнародних творчих колективів учених, які працюють над спільними науковими проектами, а також інтенсифікує міжнародний обмін науковою інформацією, проведення міжнародних телеконференцій;

• глобалізацію освіти, що стимулює розвиток систем дистанційного навчання, створення відкритих територіально розподілених університетів, коледжів, інших навчальних закладів;

• глобалізацію культури, яка проявляється у створенні електронних бібліотек, картинних галерей тощо.

Усе це активізує розвиток таких інформаційних технологій, як робота із сховищами даних, WAP-технології, цифрові фотоапарати й носії інформації, ІР-телефо-нія, створення кишенькових комп'ютерів, систем штучного інтелекту, нові принципи побудови дисплеїв, поширення дата-центрів, дистанційної освіти.

Сховища даних

Для оброблення та зберігання даних великих обсягів використовуються реляційні БД (наприклад, Access). Такі бази складаються з кількох пов'язаних між собою таблиць, дані яких потрібні для побудови запитів. Однак такий спосіб зберігання даних досить складно змінювати користувачеві-непрограмісту, а виконати аналіз наявної інформації він не в змозі.

Сховища даних (Data Warehouse, DW) — новий підхід до управління базами даних, які вміщують структуро-вані і угруповані дані, та перспективний напрям розвитку засобів аналізу даних і прийняття рішень менеджерами.

Сховища даних використовують для оброблення даних, які:

а) надходять у різних форматах;

б) можуть розміщуватися в різних місцях;

в) відображають поточний стан інформації;

г) не змінюються.

Ці дані аналізують і перетворюють у предметно-орієнтовані, інтегровані, розташовують із дотриманням хронології. Дані можуть бути успадкованими (наприклад, із реляційних БД), оперативними та зовнішніми. Вони можуть мати різні формати; тому спочатку за допомогою відповідних програм їх уніфіковують, після чого переносять у сховище даних. Кінцевий користувач одержує дані зі сховища безпосередньо або за допомогою тематично підібраних інформаційних вітрин — сховищ даних, які містять зменшену (зрізану) частину даних. Вони створюються з метою прискорення оброблення запитів для вузького кола користувачів організації.

Окрім функцій збереження і впорядкування даних, сховища містять складну систему керування (перевірка достовірності, управління апаратним і програмним забезпеченням, даними і метаданими, персоналом і процедурами).

Існує два основних методи оброблення даних: операційний і аналітичний.

Операційне оброблення даних потрібне для щоденної підтримки роботи підприємства. Воно здійснюється системами оброблення транзакцій у реальному часі (On-Line Transaction Processing, OLTP). Дані, що обробляються, після проведення розрахунків надалі не змінюються.

Аналітичне оброблення даних ґрунтується на розробленні загальної стратегії підприємства. Воно провадиться за допомогою систем прийняття рішень (On-Line Analytical Processing, OLAP).

Модель сховища даних може бути багатовимірною або реляційною. Реляційна модель (ROLAP) використовує технологію багатовимірних БД (MultiDimentional Database, MDD) і зберігає дані у вигляді сукупності логічно впорядкованих масивів, що значно прискорює швидкість оброблення запитів, але через надмірність даних вона суттєво збільшує обсяг файла. Багатовимірна модель сховища даних складається із таблиць-фактів, які, у свою чергу, містять певні дані у вигляді елементів, ієрархій та атрибутів.

Сховища містять засоби візуалізації даних, що включають: оперативну аналітичну обробку (OLAP) — інтерактивну технологію маніпуляції даними і виведення на екран агрегованих значень, геоінформаційні системи; гістограми, кольорове кодування; секторні діаграми, деревовидні карти, тривимірні тренди, діаграми розсіювання.

Такі фірми, як Informix, Oracle, Sybase, постачають відповідні інструментальні засоби для конструювання сховищ даних, а також інформаційних вітрин.

Новітні технології

WAP-технології (Wireless Application Protocol).

Комп'ютерні технології та технології стільникового зв'язку нестримно зближуються, відкриваючи перед користувачами нові можливості. Все більше компаній орієнтуються на мобільний Internet.

Ця технологія надає доступ до Internet-ресурсів безпосередньо через мобільний телефон. Тепер «всесвітня павутина» новин, фактів, наукової та розважальної інформації доступна будь-де і будь-коли. Маючи кишеньковий або портативний комп'ютер, власник мобільного телефону отримує безпровідний доступ до мережі Internet (послуга «Старінет»). А послуга «Старпорт» дає змогу отримувати доступ і без комп'ютера, але тільки до спеціалізованих порталів, де вміщена спеціально підібрана інформація (курси валют, новини, система електронної пошти тощо). Мобільний зв'язок стає доступним і в літаках — через супутнико-ву мережу або на базі технології Wi-Fi. Перспективним напрямом є створення єдиних стандартів, які дають змогу приймати телевізійний сигнал на мобільні телефони.

В Україні власники мобільних телефонів із функцією WAP-доступу можуть також оперативно дізнатися офіційний курс валют, курс обміну валют у конкретному банку або пункті обміну. WAP-pecypc містить версії російською та англійською мовами.

Сучасні моделі мобільних телефонів, які мають мега-піксельну цифрову камеру та МРЗ-плеєр, потребують значно більшої пам'яті, ніж існуючі модулі флеш-пам'яті об'ємом 256 Мб. Ці моделі комплектуються жорстким диском (вінчестером) формфактора 1 та 2,5 дюйма з об'ємом пам'яті 1,5 Гб. Такі жорсткі диски планують розробляти і для портативних аудіоплеєрів, пристроїв для роботи з DVD-дисками та PDA-комп'ютерів.

До цієї новітньої технології належить також напрям перетворення телевізорів на мультимедійні апарати з доступом до Internet. Ця технологія називається МНР (Multimedia Home Platform).

Wi-Fi (Wireless Fidelity) технології. Засновані на використанні технології передавання даних радіоканалом і дають змогу створювати безпровідні мережі різних типів і масштабів — від домашніх і офісних, які працюють у межах однієї або кількох кімнат, до розподіленої корпоративної.

Цифровий дім і офіс. Цифровий дім — це об'єднання комп'ютерних і побутових пристроїв в єдине ціле. Керування такими пристроями засноване на використанні безпровідних комунікацій (Wi-Fi-технології). Основним його завданням є досягнення прозорості всієї інфраструктури, включаючи апаратні платформи і засоби комунікації. У сучасному будинку створюється єдине інформаційне середовище, яке складається з таких пристроїв, як телевізор, акустична система, відеомагні-тофон, принтер, мобільний комп'ютер, мобільний телефон тощо. Всі ці пристрої підключені до головного комп'ютера, з якого і виконується керування роботою всієї мережі, а також здійснюється доступ до мережі Internet. Інформація з будь-якого пристрою може виводитись на екран комп'ютера, телевізора або на плазмовий екран, потужність оброблення забезпечується процесором, робота якого заснована на технології НТ (Hyper-Threading). Фірма Microsoft розробила нову версію Windows ХР Media Center Edition (MCE) 2005, робота якої базується на реалізації концепції цифрового будинку і яка керує роботою таких домашніх пристроїв, як аудіо- та відеоплеєри, відеокамери, монітори з безпровідним інтерфейсом, Web-камера для домашнього функціонування, яка працює в мережах стандартів 802.11b/g., тощо. Цифровий офіс, заснований на Wi-Fi-технології, значно розширює мобільність працівників та потужність корпоративної мережі. Завдяки спеціальним точкам доступу співробітники отримують можливість працювати з інформацією незалежно від місця знаходження. Використання безпровідної технології значно спрощує організацію проведення семінарів, нарад тощо, коли необхідно поза офісом створити умови для виходу учасників до мережі Internet або до корпоративних БД. А в самому офісі можна, маючи в руках лише мобільний комп'ютер, пересуватися територією і одночасно працювати з БД. Створення публічних точок доступу (Hot Spot) дає змогу охопити безпровідни-ми комунікаціями кафе, ресторани, аеропорти, що позитивно впливає на збільшення кількості клієнтів, які мають можливість бути весь час на зв'язку.

Технологія віртуалізації (Vanderpool' Technology). Така технологія дає змогу активізувати на комп'ютері одночасно кілька операційних середовищ і забезпечує високий рівень надійності. Модульний підхід до проектування корпоративних середовищ і використання засобів віртуалізації значно збільшують завантаження серверних систем, дають змогу розширити ресурси для реалізації складних і пріоритетних проектів. При цьому перерозподіл обчислювальних ресурсів виконується динамічно.

Hyper-Threading-технологія. Дає змогу створювати пристрої, робота яких заснована на принципі паралельності розрахунків, що сприяє значному підвищенню продуктивності роботи. Нині вже досить популярна технологія Hyper-Threading, яка реалізована в процесорах ПК. Одним із напрямів її розвитку є створення процесорів для мобільних та серверних систем, робота яких буде базуватися на багатоядерній архітектурі. Підвищення продуктивності роботи процесорів відбуватиметься не за рахунок збільшення тактової частоти, а за рахунок використання нової технології.

Цифрові технології

За допомогою сучасних пристроїв, що працюють за цифровою технологією, можна знімати відео, робити фотографії, прослуховувати аудіозаписи у форматі МРЗ. Пристрої можуть містити карту пам'яті (від 8 Мб до 1 Гб). Відеозапис зберігається у форматі QuickTime, його можна переглядати на маленькому (розміром 1,5 або 2,5 дюйма) рідкокристалічному екрані пристрою і завантажити в комп'ютер для перегляду або редагування. Завантаження відбувається за допомогою USB-кабе-ля або USB-з'єднувальної станції. Цифрова відеокамера може працювати з форматами файлів JPEG, TIFF, RAW (для фотозображень) та V-JPEG (для відеозображень).

Цифровий відеомагнітофон має стереосистему Hi-Fi, вбудований жорсткий диск може зберігати (функція ReplayTV) до 320 хв. відеозапису, цифрових фотографій. До нього також може бути доданий модем для копіювання відеоінформації з мережі Internet.

У зв'язку з різким збільшенням обсягу інформації, яка зберігається, створено стрічкові накопичувачі (стримери) з цифровим стандартом DDS/AIL (Digital Data Storage/Advanced Intelligent Tape — цифрове зберігання да-них/високотехнологічні інтелектуальні стрічки). У цих пристроях реалізовано високоефективну технологію стискування даних, що дає змогу при збільшенні ємності носія зменшити його зовнішні розміри. Інтегральна мікросхема МІС (memory-in-cassete), вбудована в стрічку, збільшує швидкість доступу до інформації та обмін даними завдяки використанню індексів і таблиці розміщення файлів. Такі стрічки можуть зберігати до 200 Гб нестиснутої інформації та до 500 Гб стиснутої, але проводиться розроблення пристроїв з об'ємом 300 Гб і 1,5 Тб.

Дедалі популярнішим стає пристрій DVD-RW, призначений для роботи з дисками DVD об'ємом 9,4 Гб та дисками CD-ROM, CD-R/RW.

Останнім часом на ринку з'явились багатофункціональні цифрові апарати, що поєднують функції цифрового копіювального апарата, принтера, сканера та факсмодема. Копіювання і друкування відбуваються зі швидкістю до 45 стор./хв. з роздільною здатністю 600 dpi, можливістю масштабування до 400% та форматами оригіналу від А5 до A3. Апарат має до 32 Мб оперативної пам'яті, жорсткий диск 10 Гб; факс — вбудований модем із швидкістю передавання даних 33,6 Кбіт/с і роздільною здатністю 200x100 dpi. Такий апарат забезпечує друкування високої якості потрібної кількості відсканованого зображення, розміщення на одному аркуші до чотирьох зменшених копій оригіналу, відправлення факсом потрібних документів тощо.

Комп'ютерна телефонія

Комп'ютерна телефонія, або Call-центри, — технологія, в якій програмні й апаратні ресурси комп'ютера застосовуються для керування телефонним з'єднанням. Ця технологія включає також оброблення та синтез голосу, систему голосової поштової скриньки.

Для створення комп'ютерної телефонної системи, крім комп'ютера, треба мати телефонний пристрій та спеціальне програмне забезпечення. Телефонний пристрій має забезпечувати запис і відтворення голосу.

Створення голосових поштових скриньок дає змогу виконувати обмін голосовими повідомленнями. Для одержання доступу до своєї скриньки потрібно звернутися до системи голосових скриньок та ввести свій пароль за допомогою кнопок набору номера. У поштових скриньках всі голосові повідомлення зберігаються аналогічно електронній пошті.

Система електронного офісу перемикає дзвінки на робочі місця співробітників, поширює факсимільні повідомлення. Зручний графічний інтерфейс дає змогу обробляти кілька дзвінків одночасно і бачити на екрані комп'ютера перелік всіх співробітників із визначенням поточного доступу до них (зайнятий, вільний). У будь-який момент можна переглянути список одержаних (як вхідних, так і вихідних) та пропущених дзвінків. Потрібний телефон можна зберегти в пам'яті комп'ютера.

Комп'ютерна телефонія має великі перспективи, а її впровадження поступово замінить телефони.

Кишенькові персональні комп'ютери

Нещодавно з'явились нові пристрої — PDA (Personal Digital Assistant), або кишенькові персональні комп'ютери. Відповідно до ОС розрізняють три класи таких пристроїв: Windows-орієнтовані Pocket PC (клавіатурні та безклавіатурні), Palm OS (безклавіатурні), а також Psion (клавіатурні).

Пристрої PDA мають вбудовану оперативну пам'ять об'ємом 256 Мб, процесор із тактовою частотою 1,6 Ггц, жорсткий диск 40 Гб, екран із роздільною здатністю 240x320 точок/дюйм, мережний адаптер Fast Ethernet, модем, USB-порт для підключення периферійних пристроїв, пристрій для читання карт флеш-пам'яті, TV-out. Програмне забезпечення містить такі пакети, як Word, Excel, PowerPoint, програми перегляду електронної пошти. Можливість підключення навушників і мікрофона та вбудовані динаміки дають змогу відтворювати музичні файли формату МРЗ. В останніх моделях передбачено до 4,5 годин автономної роботи від стандартної батареї.

Дисплеї

Рідкокристалічні дисплеї, які мають великий попит, характеризуються високою якістю аудіо- та відеовідтво-рення, сучасним дизайном, ергономічністю. Якість звуку поліпшено завдяки системі об'ємного звучання 3-D. Нові дисплеї дають змогу користувачеві легко контролювати колір, контрастність, положення зображення на екрані. Датчик зовнішнього освітлення автоматично коригує освітлення екрана відповідно до освітленості кімнати. Ергономічна підставка на двох шарнірах забезпечує встановлення дисплея під оптимальним кутом зору. Товщина такого дисплея — 12 мм, а діагональ — від 15 до 40 дюймів.

Останнім часом активно розвивається технологія створення дисплеїв нового типу — органічних електролюмінесцентних дисплеїв (Organic Electroluminescence Display, OELD). Вони містять органічний шар, що забезпечує підвищену яскравість при енергопостачанні. Витрата електричної енергії при цьому різко зменшується.

Такі переваги дисплеїв OELD дають змогу створювати менші за розміром екрани та продовжити термін використання акумуляторних батарей у портативних комп'ютерах, їх перевагою є і менший час для доступу. Найчастіше їх застосовують у стільникових телефонах, пристроях PDA та пристроях для відтворення відеозображень.

Системи штучного інтелекту

Системи штучного інтелекту, або штучні нейрон-ні мережі (Atrificial Neural Network, ANN), — перспективний напрям розвитку інформаційних технологій. Ці системи широко застосовуються при розв'язуванні не-формалізованих задач або задач із неповними даними.

Першу штучну нейронну мережу створив у 1958 р. психолог Френк Розенблатт (нар. 1928). Ця система на підставі візуальних даних моделювала роботу людського мозку і намагалася розпізнавати образи.

Робота штучної нейронної мережі ґрунтується на організації зв'язку між множиною елементів, які обробляються. Кожен нейрон одержує велику кількість сигналів на вході, аналізує їх відповідно до вагових коефіцієнтів та формує свій сигнал, що подається на вхід іншого нейрона. Всі нейрони взаємопов'язані та організовані в шари. Кожний шар, у свою чергу, одержує вхідний сигнал і формує власний для іншого шару.

Якщо систему штучного інтелекту реалізовано на одному комп'ютері, то вона працює досить повільно, але за використання кількох процесорів швидкість її роботи значно зростає.

Такі системи використовують для розпізнавання і синтезу мовної інформації, рукописного тексту, у фінансовій сфері, а також там, де треба аналізувати потужні інформаційні потоки.

До систем штучного інтелекту належать також широко відомі експертні системи. Основою їх є база знань, в якій зберігаються потрібні для розв'язання задачі відомості та методи. Знання відображаються в експертній, описовій формі. База знань містить самонавчальний алгоритм, основою якого є процедурні знання оцінок рішень. Дуже важливий компонент експертної системи — розвинутий інтерфейс із користувачем, який дає змогу наповнювати базу знань новою інформацією, виводити логічні висновки тощо.

Використовуючи накопичені знання з кількох проблемних сфер, такі системи можуть розв'язувати задачі, складність яких перевищує людські можливості. Експертні системи широко застосовують у таких сферах, як навчання, медицина, прогнозування, планування, геологія, військова справа, створення програмних продуктів та ін.

Дата-центри

Із розвитком комп'ютерних мереж створюються спеціальні дата-центри для надання клієнтам будь-яких послуг, пов'язаних із роботою в Internet. До них належать:

• зберігання великих обсягів інформації клієнтів у спеціальному розподіленому сховищі даних, яке має надійний апаратний і програмний захист;

• використання потужних апаратних засобів та висо-кошвидкісного каналу передавання даних, які значно підвищують швидкість обміну інформацією;

• проектування та розроблення програмних систем замовника на високому професійному рівні;

• графічний дизайн, консалтинг висококваліфікованих спеціалістів;

• оренда сучасного ліцензійного програмного забезпечення.

Інформаційні технології в освіті

Наслідком процесу інформатизації суспільства та освіти є поява дистанційного навчання як найбільш перспективної, гуманістичної, інтегральної форми освіти, орієнтованої на індивідуалізацію навчання.

Передумовами розвитку дистанційного навчання є:

• бурхливий розвиток інформаційних технологій;

• неперервне зниження вартості послуг на підключення та використання глобальної мережі Internet, її ресурсів і сервісів;

• суттєве поглиблення процесів упровадження інформаційних технологій в освітню практику;

• значне поширення засобів комп'ютерної техніки серед населення.

Дистанційне навчання — нова організація освітнього процесу, що ґрунтується на використанні як кращих традиційних методів навчання, так і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також на принципах самостійного навчання, призначена для широких верств населення незалежно від матеріального забезпечення, місця проживання, стану здоров'я. Дистанційне навчання дає змогу впроваджувати інтерактивні технології викладення матеріалу, здобувати повноцінну освіту, підвищувати кваліфікацію співробітників у територіально розподілених місцях. Процес навчання може відбуватися будь-де і будь-коли, єдина умова — доступ до мережі Internet.

У дистанційному навчанні змінюється роль і вимоги до викладачів. Лекції складають лише невелику частку, процес навчання орієнтує студентів на творчий пошук інформації, вміння самостійно набувати необхідні знання і застосовувати їх у вирішенні практичних завдань з використанням сучасних технологій. Викладачі дистанційних курсів повинні мати універсальну підготовку — володіти сучасними педагогічними та інформаційними технологіями, бути психологічно готовими до роботи зі студентами у новому навчально-пізнавальному середовищі.

Завдяки таким засобам дистанційного навчання, як дискусійні форуми, електронні обговорення засвоєного матеріалу, списки розсилання, створюється нове навчальне середовище, в якому студенти почувають себе невід'ємною частиною колективу, що посилює мотивацію до навчання. Викладачі повинні володіти методами створення і підтримки такого навчального середовища, розробляти стратегії проведення цієї взаємодії між учасниками навчального процесу, підвищувати творчу активність і власну кваліфікацію. Дистанційні курси характеризують:

• гнучкість — можливість викладення матеріалу курсу з урахуванням підготовки, здібностей студентів. Це досягається створенням альтернативних сайтів для одержання більш детальної або додаткової інформації з незрозумілих тем, а також низки питань-підказок тощо;

• актуальність — можливість упровадження новітніх педагогічних, психологічних, методичних розробок;

• зручність — можливість навчання у зручний час, у певному місці, здобуття освіти без відриву від основної роботи, відсутність обмежень у часі для засвоєння матеріалу;

• модульність — розбиття матеріалу на окремі функціонально завершені теми, які вивчаються у міру засвоєння і відповідають здібностям окремого студента або групи загалом;

• економічна ефективність — метод навчання значно дешевший, ніж традиційні, завдяки ефективному використанню навчальних приміщень, полегшеному коригуванню електронних навчальних матеріалів та мультидоступу до них;

• можливість одночасного використання великого обсягу навчальної інформації будь-якою кількістю студентів;

• інтерактивність — активне спілкування між студентами групи і викладачем, що значно посилює мотивацію до навчання, поліпшує засвоєння матеріалу;

• більші можливості контролю якості навчання, які передбачають проведення дискусій, чатів, використання самоконтролю, відсутність психологічних бар'єрів;

• відсутність географічних кордонів для здобуття освіти. Різні курси можна вивчати в різних навчальних закладах світу.

Дистанційну освіту забезпечують такі технології:

• кейс технологія — видача портфеля з повним набором навчально-методичних матеріалів із кожної дисципліни. Інформація подається як у вигляді книжок, методичок, так і на CD-дисках, аудіо- та відеокасетах, у вигляді мультимедійних програм;

• мережна — використання засобів віддаленого доступу для одержання потрібної навчальної інформації, проведення індивідуальних консультацій з викладачами, контроль знань. Ця технологія значно ефективніша за традиційну, тому що вона орієнтується на індивідуалізацію навчання;

• телевізійна, за якої процесом навчання можна одночасно охопити велику кількість населення. Ця технологія має більш інформативний характер.

Внутрішня мотивація студентів до навчання посилюється з використанням комбінованої технології (традиційної та дистанційної).

Перевагами дистанційної технології навчання є:

• пожвавлення навчання завдяки застосуванню мультимедійних ефектів;

• доступність до більшого обсягу матеріалу через бібліотеки мереж;

• можливість здобуття вищих результатів рейтингу за допомогою системи самотестування;

• можливість роз'яснення незрозумілих тем як викладачем, так і іншими студентами (проведення відео-конференцій, електронних обговорень тощо).

Існують спеціально розроблені середовища, в яких запропоновані засоби для полегшення створення дистанційних курсів. До них належать системи Прометей, Virtual learning, WebCT. Також дистанційний курс може бути створений за допомогою мови html (таких курсів у мережі Internet налічують до 50%).

Контрольні запитання:

1. Якими є наслідки глобальної інформатизації суспільства?

2. З якою метою використовують сховища даних? Проаналізуйте актуальність їх упровадження.

3. Назвіть особливості цифрових технологій.

4. Перелічіть групи цифрових пристроїв та їх призначення.

5. Окресліть перспективи розроблення систем штучного інтелекту.

6. Охарактеризуйте сутність дистанційної форми навчання.