1.1. Правове регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності

Правові засади регулювання, організації, ведення БО та складання фінансової звітності (ФЗ) в У визначає ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в У". Цей Закон поширюється на юридичних осіб, створених відповідно до законодавства У, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести БО та подавати ФЗ згідно з законодавством.

Державне регулювання БО та ФЗ в У здійснюється з метою:

створення єдиних правил ведення БО та складання ФЗ, які є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;

удосконалення БО та ФЗ.

Система нормативного регулювання БО та ФЗ в У представлена п'ятьма рівнями:

1. Закони України

2. Постанови КМУ, Укази Президента

3. П(С)БО, інші нормативно-правові документи з БО та ФЗ, що затверджуються МФУ

4. Нормативно-правові акти (інструкції, положення, вказівки) та методичні рекомендації МФУ та інших органів, що розробляються і затверджуються на основі П(С)БО з урахуванням особливостей і потреб певних видів діяльності

5. Рішення (накази, розпорядження) щодо організації БО та застосування конкретної облікової політики, що приймаються керівництвом підприємства на підставі чотирьох попередніх пакетів нормативно-правового забезпечення

гудвіл – перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов’язань на дату придбання (дату, на яку контроль за чистими активами і діяльністю підприємства, що купується, переходить до покупця).

Тобто, вартість будь-якого підприємства, взятого в цілому як єдиного майнового господарського комплексу, відрізняється від сукупної вартості його активів та зобов’язань. Іншими словами, між вартістю підприємства та чистою вартістю його майна завжди існує різниця. Ця різниця і є гудвілом, вона може бути позитивною або негативною. Позитивний гудвіл означає, що вартість підприємства перевищує сукупну вартість його активів та зобов’язань через наявність стабільних покупців, визнану ділову репутацію, діяльність у сфері маркетингу та збуту, технічних ноу-хау, ділові зв’язки, досвід управління, рівень кваліфікації персоналу тощо. Таким чином, позитивний гудвіл – це надбавка до ціни, яку сплачує покупець в очікуванні майбутніх економічних вигод. На противагу негативний гудвіл – це свого роду знижка з ціни, яка засвідчує відсутність цих факторів.

Облік доходів, витрат і результатів операційної діяльності

Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Основна діяльність – операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

До адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

витрати на утримання ОЗ, ІМНА загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

амортизація НА загальногосподарського використання;

витрати на врегулювання спорів у судових органах;

податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

інші витрати загальногосподарського призначення.

Витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):

витрати пакувальних матеріалів для затарювання ГП на складах ГП;

витрати на ремонт тари;

оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

витрати на передпродажну підготовку товарів;

витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

витрати на утримання ОЗ, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

витрати на транспортування, перевалку і страхування ГП (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації ГП (товарів), що зберігається на складі підприємства;

витрати на транспортування ГП (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства.

інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

До інших операційних витрат включаються:

витрати на дослідження та розробки відповідно до П(С)БО 8;

собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для цілей БО визначається шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю є еквівалентом, виражена в грошовій одиниці У за курсом НБУ на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов'язані з продажем іноземної валюти;

собівартість реалізованих ВЗ, яка для цілей БО складається з їх облікової вартості та витрат, пов'язаних з їх реалізацією;

сума безнадійної ДЗ та відрахування до резерву сумнівних боргів;

втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни валютного курсу за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства);

втрати від знецінення запасів;

нестачі й втрати від псування цінностей;

визнані штрафи, пеня, неустойка;

витрати на утримання об'єктів соціально-культурного призначення;

інші витрати операційної діяльності.

До фінансових витрат відносяться витрати на проценти (за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу.

Втрати від участі в капіталі є збитками від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, які обліковуються методом участі в капіталі.

До складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). До таких витрат належать:

собівартість реалізованих ФІ (балансова вартість та витрати, пов'язані з реалізацією ФІ);

собівартість реалізованих необоротних активів (залишкова вартість та витрати, пов'язані з реалізацією необоротних активів);

собівартість реалізованих майнових комплексів;

втрати від неопераційних курсових різниць;

сума уцінки необоротних активів і ФІ;

витрати на ліквідацію необоротних активів (розбирання, демонтаж тощо);

залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів;

інші витрати звичайної діяльності.

Облікова політика у структурному відношенні має такі складові:

1. Теорія облікової політики включає принципи обліку, наукові положення конструювання інформаційної системи підприємства, визначення предмет обліку, методів збору й обробки даних, правила складання документів, регістрів, форм звітності.

2. Методологія обліку передбачає процедури отримання первинних даних, оцінки ресурсів, ведення рахунків синтетичного та аналітичного обліку, критерії розмежування основних засобів основних засобів та малоцінних необоротних матеріальних активів, порядок нарахування амортизації, оцінка вибуття запасів та інші питання.

3. Технологія обробки даних включає такі елементи: робочий план рахунків бухгалтерського обліку; форми бухгалтерського обліку; послідовність проходження документів (від заповнення до здачі в архів); організацію внутрішнього контролю, який полягає у впливі на фінансову, господарську і комерційну політику підприємства з метою отримання вигоди від його діяльності; складання групувальних, нагромаджувальних та розробних таблиць і регістрів обліку; проведення інвентаризації активів і зобов'язань; складання звітів.

4. Організація бухгалтерського обліку передбачає визначення структури бухгалтерії, централізовану та децентралізовану систему обробки даних, розробку робочих інструкцій, внутрішніх стандартів, спосіб ведення обліку (ручний, автоматизований), комунікаційні зв'язкі бухгалтерії з іншими відділами і службами апарату управління та інші сторони функціонування бухгалтерії.

Формування облікової політики підприємства здійснюється гол. бухгалтером і затверджується наказом або розпорядженням керівника.