96

іністерство освіти і науки України

Український державний морський технічний університет

імені адмірала Макарова

В.В. Івата

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни "Бухгалтерський фінансовий облік"

Миколаїв 2004

РОЗДІЛ 1

ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК І

1.1. Основи побудови фінансового обліку

1.1.1. Концептуальна модель фінансового обліку

Частина бухгалтерського обліку, яка займається відображенням господарської діяльності відповідно до законодавчих актів, дістає назву фінансового. На основі цього обліку складається фінансова звітність.

Призначенням фінансового обліку є відображення інформації про активи (активи – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод (економічна вигода – потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів)у майбутньому), зобов'язання (зобов'язання – заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що висвітлюють у собі економічні вигоди) та власний капітал (власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань). Такий облік базується на відстеженні їх руху за минулий історичний період: місяць, квартал, рік.

Для організації обліку і технології обробки даних важливого значення набуває концептуальна модель, під якою розуміють фундаментальні поняття, котрі визначають будову й структуру ФО.

Концептуальна модель фінансового обліку в Україні розкривається в законі про бухгалтерський облік та фінансову звітність, плані рахунків бухгалтерського обліку та інструкції про його застосування, П(С)БО. В ст.4 Закону розкриті основні принципи, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність:

обачність – застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які пов'язані запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

повне висвітлення – фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та події, здатні на рішення, що приймаються на її основі;

автономність – кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

послідовність – постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансова звітність;

безперервність – оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність бути тривати далі;

нарахування та відповідність доходів і витрат – для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображуються в БО та ФЗ в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

перевалювання сутності над формою – операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

історична (фактична) собівартість – пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

єдиний грошовий вимірник – вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці;

періодичність – можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часи з метою складання фінансової звітності.