Тема 2.8. Облік формування і змін статутного капіталу

(Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник / За ред. Ф.Ф. Бутинця. – 4-е вид, доп. і перероб. – Житомир: ПП "Рута", 2002. – С. 48–57, 63–68)

Тема 2.9. Облік резервного капіталу, вилученого капіталу та нерозподіленого прибутку

19.1. Облік резервного капіталу (рк)

РК – сума резервів, створених, відповідно до чинного законодавства або установчих документів, за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Для узагальнення інформації про стан та рух РК підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку призначено пасивний рах. 43. Аналітичний облік РК ведеться за його видами та напрямками використання.

Сума відрахування від прибутку в установленому розмір на створення (поповнення) РК відображується записом: Д443 К43

Основними напрямками використання РК є:

покриття забутків звітного періоду, не покритих нерозподіленим прибутком;

виплата дивідендів по привілейованих акціях у разі нестачі нерозподіленого прибутку.

Сума коштів РК, спрямована на покриття збитків звітного періоду, відображується записом: Д43 К442

Сума коштів РК, використана на виплату дивідендів за привілейованими акціями, відображується записом: Д43 К671

19.2. Облік вилученого капіталу

(Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник / За ред. Ф.Ф. Бутинця. – 4-е вид, доп. і перероб. – Житомир: ПП "Рута", 2002. – С. 50–52)

19.3. Облік нерозподіленого прибутку

(Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник / За ред. Ф.Ф. Бутинця. – 4-е вид, доп. і перероб. – Житомир: ПП "Рута", 2002. – С. 61–62)

Облік гп та її реалізації

1. Поняття та класифікація гп

До готової належить продукція, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актам.

При обліку продукції основним моментом є визначення її характеру. Згідно з цією ознакою продукцію групують за формою, ступенем готовності і технологічною складністю.

За формою продукція підрозділяється на уречевлену, результати виконаних робіт, наданих послуг.

За ступенем готовності на готову, напівфабрикати, неготову (НЗВ).

За технічною складністю продукцію поділяють на просту і складну. При цьому остання може бути основною, побічною або супутньою. За своїми технічними та іншими характеристиками побічна та супутня продукція майже не відрізняється від основної, тому їх кількісні та якісні параметри визначаються аналогічно основній продукції.

Супутня продукція – це продукція, отримана в одному технологічному циклі (процесі) одночасно з основною. За якістю вона відповідає стандартам та призначена для подальшої обробки або відпуску споживачам. Супутня продукція як вихідний елемент виробничого процесу має якісні та кількісні параметри, які повинні одержати вартісну характеристику.

Побічна продукція – це продукція, що утворюється в комплексних виробництвах паралельно з основною і, на відміну від супутньої (допоміжної), не потребує додаткових витрат.

В поточному обліку продукція (роботи, послуги) групується за укрупненими позиціями: вироби основного виробництва; товари широкого вжитку, вироблені з відходів; виконані роботи та надані послуги тощо.