Тема 2.2. Облік короткострокових зобов'язань за розрахунками з банками та іншими позиками

Для укладання кредитної угоди підприємству потрібно надати наступні документи:

клопотання про надання кредиту, в якому зазначаються основні параметри кредиту (строк використання, сума і мета використання);

бізнес-план, його обґрунтування та розрахунок повернення кредиту;

копії документів (договір, рахунки-фактури на постачання устаткування або матеріалів, під які береться кредит);

фінансову звітність за останнє півріччя (рік);

документи, що гарантують повернення кредиту;

кредитний договір, що буде регулювати кредитні відносини між банком і підприємством.

Якщо ж отримання кредиту планується в банку, де підприємство не має поточного рахунку, необхідно також надати: установчі документи із зазначенням юридичної адреси, картку із зразками підписів, завірену банком, та довідку банку про залишки коштів на рахунках і наявність заборгованості за позиками.

Порівняння періоду погашення кредиту з тривалістю операційного циклу не зовсім доречне, оскільки операції запозичення належать до фінансової діяльності підприємства, а отже, ділити зобов'язання, які виникають за такими операціями, на поточні та довгострокові слід за правилом 12 місяців.

Облік розрахунків у національній валюті за кредитами банків, строк повернення яких не перевищує 12 місяців з дати балансу, та за позиками, термін погашення яких минув ведеться на пасивних субрахунках 601, 603, 605.

Аналітичний облік ведеться за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та строками погашення.

За Км субрах. 601 відображуються суми отриманих кредитів, а за Дм – їх погашення або переведення до складу відстрочених:

Д 601 К 603 – якщо новий строк погашення кредиту менше 12 місяців;

Д 601 К 501 – якщо новий строк погашення кредиту перевищив 12 місяців (кредит визнають довгостроковим)

На субрах. 605 слід відображувати позики (незалежно від первинного строку та джерела їх надання), для яких:

первинний строк погашення минув;

новий строк погашення не узгоджено з кредитор (не встановлено)

кредитор може в будь-який момент зажадати погашення такої позики.

Саме тому такі прострочені позики слід визнавати поточними зобов'язаннями та відображати окремо від інших позик (довгострокових і довгострокових)

Приклад. Підприємство на зборах засновників прийняло рішення взяти кредит для поточних потреб. Підприємство звернулось до відділення Приватбанку із заявою про надання кредиту на суму 150 тис. грн строком на 10 місяців. У заставу передано будівлю в центрі міста, оцінену банком в 320 тис. грн.

Кредитний комітет відділення Приватбанку розглянув заяву і подані документи і прийняв позитивне рішення.

31.08.03 був оформлений кредитний договір, за яким ставка відсотка становила 60 % річних за умовою щомісячної оплати.

Облікова ставка НБУ на 31.08.03 дорівнювала 45 %, а на 01.02.04 – 35 %.

26.02.04 керівник підприємства звернувся із заявою до відділення Приватбанку про зниження ставки відсотка за кредитним договором у зв'язку зі зниженням облікової ставки НБУ.

З 29.02.04 ставка відсотка за кредитним договором з підприємством була встановлена у розмірі 50 %.

Операції будуть відображені на рахунках таки чином.

Вересень 2003 р.

1. Отриманий короткостроковий кредит (виписка банку): Д 311 К 601 15000

Д 05 320000

2. Нараховані відсотки за отриманий кредит (з розрахунку 60 % річних) за поточний місяць (розрахунок бухгалтерії): Д 951 К 684 7500

3. Сплачені відсотки за кредит (виписка банку): Д 684 К 311 7500

Жовтень 2003–лютий 2004 рр. (щомісячно)

4. Нараховані відсотки за кредит (розрахунок бухгалтерії): Д 951 К 684 7500

5. Сплачені відсотки за кредит (виписка банку): Д 684 К 311 7500

Березень–червень 2004 р. (щомісячно)

6. Нараховані відсотки за кредит (розрахунок бухгалтерії): Д 951 К 684 6250

7. Сплачені відсотки за кредит (виписка банку): Д 684 К 311 6250

Червень 2004 р.

Погашення кредиту (виписка банку): Д 601 К 311 150000

К 05 320000