Закінчення іменників п відміни у р.В. Однини

Назви істот, уособлених пред­метів, явищ лікаря, Мороза, лиса

Назви речовин, матеріалу: піску, ситцю

Назви міст, населених пунктів: Чернігова, Львова

Збірні поняття, назви установ, абстрактних понять' колективу, театру, процесу

І

Географічні назви з наголоше­ним закінченням або з суфік­сами -ов-; -ев-(-єв-); -ин-(4н-): Дніпра, Тетерева, Пирятина

Назви явищ природи. граду, грому, холоду

І

Односкладові іменники: соку, року, меду, миру

Назви мір, днів, місяців. сантиметра, вівторка, березня

Назви чітко окреслених пред­метів, зокрема будівель та їх частин

олівця, мотора (але- вокзалу, даху)

І

Географічні назви, в яких наго­лос не падає на закінчення' Кавказу, Криму

Більшість префіксальних імен­ників (крім назв істот)-вибору, накину

Українські за походженням суфіксальні слова-терміни: чисельника, відмінка

І

X

Назви почуттів, процесів, станів, властивостей, ознак, за­гальних і абстрактних понять: гніву, галасу, процесу, сорту

Усі іменники середнього роду: знання, моря

Назви ігор і танців' баскетболу, вальсу, волейболу, краков'яку та ін. (але' гопака, козака)

Примітка Деякі іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини мо­жуть мати паралельні закінчення -а(-я), -у(-ю). Це залежить від значення [па­пера (документа) — паперу (матеріалу), каменя (однієї штуки) — каменю (матеріалу), листа (написаного) — листу (на дереві)] і наголосу (мости — мосту, стола — столу; двора — двдру)

Тема № 10. ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ПРИКМЕТНИКШ

разом		ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ПРИКМЕТНИКШ			через дефіс
Утворені від складних імен­ників, шо пишуться разом: лісостеповий, чорноземний				Утворені від складних імен­ників, які пишуться через дефіс: віце-нрезидентський, унтер-офщерський

Утворені від сполучення іменни­ка та узгодженого з ним при­кметника:

народногосподарський, східно­слов'янський

Між частинами яких встанов­люється сурядний зв'язок (мож­на поставити сполучник і): навчально-виховний, нівденно-східний

Утворені від сполучення числівника з іменником' десятиповерховий, п'ятде­сятирічний (але 125-річний)

~т

Утворені від сполучення іменни­ка з дієсловом: деревообробний, машинобу­дівний

_г

Утворені від сполучення прислівника з прикметником чи дієприкметником: важкохворий, вищеназваний

Означають різні кольори або відтінки кольорів; якість з додат­ковим відтінком: жовто-блакитний (але: жовтогарячий)

Перша частина (основа) закінчується на -ико(-іко): істори ко-культурни й

Перша частина військово-, воєнно-:

військово-морський, воєнно-стратегічний ('але: військовозо­бов'язаний, військовополонений)

X

Терміни:

складносурядний, геологорозвідувальний

Перша складова частина не має прикметникового суфікса, але за змістом однорідна з другою частиною й приєднується за до­помогою сполучних звуків о, е: м'ясо-молочний, крохмале-натоковий

Е

Якщо повторюються ті самі або споріднені слова для підсилення значення:

давній-нрадавній, білий-білий

Назви проміжних сторін світу: південно-східний

Тема № 11. ЗВ'ЯЗОК ЧИСЛІВНИКІВ З ІМЕННИКАМИ

Д

Один узгоджується з іменником у роді, числі, відмінку:

один день, одна година, одне слово

Два має дві форми роду.

два (чоловічий), дві

(жіночий)

два плуги, поля;

дві долини

Неозначено-кількісні, збірні + іменник р.в. мн.: декілька годин, п'ятеро дітей

Дробові + іменник р.в. одн.:

дві третини розчину

ва, три, чотири + іменник н в мн.: два явори, три камені, чо­тири яблуні Означення може бути у формі н в мн. або р.в мн: два старих (старі) дуби

П'ять і далі + іменник р.в мн:

п'ять сторінок, десять днів, сто двадцять кіло­метрів

Половина, третина, чверть + іменник р.в. мн.

та одн.:

половина відра (відер), третина склянки (скля­нок), чверть бочки (бочок)

Півтора, півтори + імен­ник р.в. одн: півтора метра, півтори години

Сотня, десяток, дюжи­на, копа, пара, сила, маса, юрба, табун + іменник р.в. мн: сотня козаків, десяток яблук, сила людей

Порядкові узгоджуються з іменниками у роді, числі і відмінку: сьомий день, сьома годи­на, сьоме число, сьомого дня, сьомі числа

Тема № 12. ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ

;лівники 1	Один (змінюється за родами, числами і відмінками)			і \ 3 \	Два, три, чотири, обидва, кілька, багато, усі збірні чи­слівники			П'ять - вісімдесят (крім сорок), кільканадцять, кількадесят
І\	однина		мно­жина
	чол 1 сер р	жін р
Ы	один, одно (одне)	одна	одні	н	два, дві, три, обидва, п 'ятеро		Н		шість, сім, вісім, п'ятдесят
р	одного	однієї (одної)	одних	р.	двох, трьох, обох, п'ятьох		Р		шести, семи, восьми, п'ятдеся­ти, шістьох, сімох, вісьмох, п 'ятдесятьох
д	одному	одній	одним	Д	двом, трьом, обом, п'ятьом		Д		шести, семи восьми, п'ятдеся­ти, шістьом сімом, вісьмом, п 'ятдесятьом
3.	н в або р в одно (одне)	одну	н в або рв	3.	н в або р в		3		шість, сім, вісім, п'ятдесят, шістьох, сімох, вісьмох, п 'ятдесятьох
0	одним	однією (одною)	одни­ми	0	двома, трьо­ма, обома, п ятьома		0		шістьма, сьома, вісьма, п'ятдесятьма, шістьма, сімома, вісьмома, п'ятдесятьма
м	(на) одному (однім)	одній	одних	м	(на) деох, трьох, обох, п'ятьох		м		(на) шести, семи, восьми, п'ят­десяти, шістьох, сімох, вісьмох, п'ятдесятьох

1г в \	Сорок, дев'яносто, сто		Двісті - дев'ятсот, кількасот	Тисяча, мільйон, мільярд, нуль (відмінюються як іменники)
н	сорок, сто	Н	двісті, чотириста, п'ятсот	нуль — II відміна (м яка група чол р ) тисяча — І відміна (мішана група жін р ) мільйон, мільярд — II відміна (тверда фупа чол р )
р	сорока, ста	Р	двохсот, чотирьохсот, п 'ятисот
д	сорока, ста	Д	двомстам, чотирьомстам, п'ятистам
3	н в	3	н в
0	сорока, ста	0	двомастами, чотирмастами, п 'ятьмастами (п 'ятьамастами)
м	(на) сорока, ста	м	(на) двохстах, чотирьохстах, п'ятистах

Примітки

1. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини (р в — тисячі семи), а у складених порядкових — тільки останнє слово (р в — тисяча сьомого)

1. Порядкові числівники, що мають закінчення -ий, відмінюються як прикметники твердої групи, а числівник третій — як прикметник м'якої групи

2. Дробові числівники відмінюються як звичайні числівники (перша частина — як кількісний числівник, друга — як порядковий), а половина (1/2), третина (1/3), чверть (1/4) — як звичайні іменники

2. Числівники півтори, півтори, півтораста, мало, немало, чимало не відмінюються

Тема № 13. ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ

разом

через дефіс

ПРИСЛІВНИКИ ПИШУТЬСЯ

Утворені від іменни­ка, прикметника, чис­лівника, займенника, прислівника у поєд­нанні з прийменником ввечері, востаннє, втроє, внічию

Утворені з КІЛЬКОХ основ

мимоволі, насампе­ред, повсякчас окремо

Утворені від іменника з прийменниками без, в, до, з, на, під, по: без упину, в нагороду, до вподоби, з переляку, на зло, під силу, по змозі

В яких повторюються основи (синонімічні та антонімічні прислівники) ледве-ледве, зроду-звіку

У яких повторювані основи розділені при­йменниками, що пере­йшли у префікси, та частками всього-на-всього

Утворені сполучен­ням часток аби, ані, де, чи, що, як із будь-якою частиною мови аніскілечки, деколи, чимало

В яких повторюють­ся основи, розділені прийменниками раз у раз, з року в рік.

Утворені поєднан­ням іменника в на­зивному відмінку з іменником в оруд­ному відмінку кінець кінцем, одним одна

Утворені від прик­метників і займен­ників за допомогою префікса по-1 суфіксів -и, -ому. по-нашому, по-київськи

Утворені з префікса по- і порядкового числівника на -е: по-перше, по-четверте

По-латині, па-гора, десь-колись, десь-інде, десь-інколи, геть-чисто

Тема № 14. ПРАЮПИС СЛУЖБОВИХ ЧАСТИН МОВИ

разом

ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ

окремо

Складні прийменники із початковим з-(зі-, із-) із-за, з-над, з-посеред, нид

Складні прийменники, утворені з двох простих пачок, понад, заради

т

Складні прийменники, утво­рені сполученням приймен­ника^! в) із будь-якою частиною мови внаслідок, напередодні

разом

ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ

окремо

С

І через дефіс

У словах

отож-бо, тим-то, тільки-но, тому-то

кладні сполучники, ут­ворені від інших частин мови

адже, начебто, немовби

Сполучники з частками би(б), же(ж) або ж, хоч би

'~

Складені сполучники незважаючи на те що

разом

ПРАВОПИС ЧАСТОК

через дефіс

окремо

Якщо між часткою і за­йменником ставиться при­йменник

де на якому, аби з ким

Частки аби, де, чи, що, як, -ся(-сь) у складі будь-якої частини мови абиколи, деякі, чима­ло, колись

Частки би(б), же(ж), то, що в складі інших часток і сполучників немовбито, тобто, якби, мовби, атож

Хай, нехай, яю творять форму наказового способу нехай зробить, хай Іде

Частка би(б), яка творить форму умовного способу дієслів прочитав би

Частка же(ж), та відіграє підсилювально-видільну роль знайшов же

Частки бо, на, то, от, таки, коли вони виділя­ють значення окремого слова якогось-то, пиши-бо, написав-тааі

Частки будь-, небудь-, казна-, хтозна-, бозна-в складі займенників та прислівників хтозна-скільки, казна-який

Якщо між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка хто б то, скільки ж то

Частка то у сполученнях що то за, що то, які виконують функції підсилювальних

Частка що в сполуках

дарма що, тільки що, хіба що, що ж до

Частка таки, що стоїть перед словом, до якого відноситься таки виконав