Вставні конструкції, що означають

не виділяють­ся комою

Оцінку вірогідності повідомлюваного мабуть, може, видно, здається, безпе­речно, очевидно, звичайно: З вами, мабуть, траплялося щось подібне.

І

Слова, що не є вставними Якщо ви не покладаєтеся на свою пам'ять, робіть записи: коротко занотовуйте цікаві події, новини, пригоди чи навіть дотепи.

Зв язок думок, послідовність викладу по-перше, по-друге, з одного боку, на­решті, між іншим, зокрема, наприклад: Навпаки, зі справжніми приятелями можна ділитися і радощами, і при­крощами.

Слова, що не належать до наве­дених категорій за значенням Мені здається, що існує вели­ка різниця в запам'ятовуванні матеріалу залежно від його викладу.

Джерело повідомлення говорять, кажуть, по-моєму, за свідченням, з погляду, з вашого боку, за відомостями:

Одним з видів доказу, кажуть, є посилання на авторитет

Почуття мовця- на жаль, на щастя, грішним ді­лом, дивна річ, чого доброго, на нещастя, як на біду: На жаль, коли знайомлять людей, не завж­ди про етикет пам 'ятають. І

Способи оформлення думок або характер ви­словлювання взагалі, як кажуть, чесно кажу­чи, точніше, так би мовити, з дозволу сказати, коротше:

Оці, з дозволу сказати, поради тільки шко-оять справі

Звернення до співбесідника або до читача, щоб привернути увагу бачиш, розумієш, уявіть, вірите, пробачте, дозвольте, знаєте: Я маю розповісти, уявіть, про методи навчання

дужкн

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ВСТАВЛЕНИХ КОНСТРУКЦІЯХ

тире

Якщо вставлені конструкції вимов­ляються таким само тоном, як ос­новне речення:

Для того щоб навчитися гарно говорити у вузькому колі (про це вже йшлося в першій частині книги), треба вміти бачити, слу­хати й запам'ятовувати все нове й цікаве.

Якщо вставлені конструкції вимов­ляються підвищеним тоном порівняно з основним реченням: Радимо не лишати поза увагою позитивні риси та якості — хай навіть не яскраво виражені — людей, що нас оточують, і вислов­лювати схвалення й визнання, де це доречна

Якщо вставлені конструкції вимовляються пониженим тоном порівняно з ос­новним реченням:

Іноді хтось у товаристві почне розповідати пригоду, яка, ви в цьому пере­конані, може образити когось з присутніх.

крапка з комою

Розділові знаки у складно­сурядних реченнях

тире

Якщо частини складносурядного ре­чення далекі за змістом або мають всередині розділові знаки: Починаючи нараду, головуючий ви­голошує вступне слово; і кожен з учасників повинен мати можли­вість висловити свою думку, не­хай навіть невпевнену і начебто далеку від теми обговорення.

Якщо друга частина складно­сурядного речення, приєднуючись за допомогою сполучників і(й), та(і), а, виражає швидку, не­сподівану зміну подій, різке проти­ставлення:

Викладач досить цікаво почав лекцію — і студенти схилилися над конспектами.

ставиться

кома

не ставиться

Між частинами складносурядних речень, з'єднаних за допомогою сполучників і(й), та, а, але, проте, однак, зате, або, чи, не то, ні...ні, то...то, все ж, також: Ввічливість обеззброює, а напада­ми та лайкою людей не переко­наєте.

Між двома питальними чи оклични­ми реченнями — частинами склад­носурядного речення, з'єднаними сполучником і(й): Яка цікава логіка цього виступу і як одразу вона підкорила слухачів!

Т

Перед єднальними і розділовими одиничними сполучниками, коли є спільний другорядний член або спільне головне чи підрядне речен­ня до обох частин склад­носурядного речення:

На хвилину раптом стихли голо­си і зупинилися слухачі

Якщо обидві частини склад­носурядного речення однотипні (на­зивні, безособові, окличні, питальні або спонукальні речення):

Жести і міміка!

кома

ставиться