С.В.ГЛУЩИК, О.В.ДИЯК, С.В.ШЕВЧУК

_{СУЧАСНІ ДІЛОВІ}

Навчальний посібник для вищих та середніх спеціальних навчальних закладів

3-тє видання, перероблене і доповнене

Рекомендовано Міністерством освіти України

ББК 81.2УКР-9 Г 55

Рекомендовано Міністерством освіти України

як навчальний посібник для вищих та середніх спеціальних навчальних закладів (Лист № 784 від 08.07.97)

Рецензенти: Німчук BJB., доктор філологічних наук, професор, член-нореспондент HAH України; Козачук Г.О., кандидат філологічних наук, професор Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова

Глущик С.В. та інші Г 55 Сучасні ділові папери: Навч. посіб. для вищ. та серед, спец. навч. закладів/С.В. Глущик, О.В. Дияк, С.В. Шевчук. — 3-тє вид., переробл. і допов. — К.: A.C.K., 2002. — 400 с.

ISBN 966-539-254-9

У посібнику подаються основні ознаки офіційно-ділового стилю та розглядається писемна форма його реалізації — ділові папери. Наведено зразки документів, правила їх оформлення, вправи різного ступеня складності. Виклад основного матеріа­лу доповнюють словник ділової людини, правила орфографії та пунктуації в таблицях.

Для студентів вищих навчальних закладів та всіх, хто ціка­виться діловим мовленням.

ББК 81.2УКР-9

Навчальне видання

ГЛУЩИК Сергій Васильович ДИЯК Олена Володимирівна ШЕВЧУК Світлана Володимирівна

СУЧАСНІ ДІЛОВІ ПАПЕРИ

3-тє видання, перероблене, доповнене

Навчальний посібник для вищих та середніх спеціальних навчальних закладів

Відповідальна за випуск Г. Кошманенко Коректор Н. Кунцевська

Підписано до друку 14.01.01. Формат 84x108 1/32. Друк високий. Папір друкарський. Умовн.-друк.арк. 21,0. Тираж 50 000. Зам. 1-514.

♦А.С.К.», 04112, Київ-112, вул. Шамрила, 26.

Свідоцтво серія ДК № 66 від 29.05.2000 р.

Головне підприємство республіканського виробничого об'єднання "Поліграфкнига", 03057, Киів-57, вул. Довженка, 3.

ISBN 966-539-254-9 ©С.В. Глущик, O.B. Дияк, С.В. Шевчук, 2000.

©"А.С.К.", 2001.

ПЕРЕДМОВА

Перед сучасним українських суспільством, яке нарешті дістало можливість будувати самостійну державу, посУпало шпало проблем, що потребують нагального вирішення. Одна з тшх — впровадження української мови у всі сфери жит­тєдіяльності держави: політику, економіку, науку, адміністрування, вищу школу, засоби масової комунікації тощо. Загальновідомо, що українська мова тривалий час була і. та жаль, залишається й понині падчеркою в офіційних ттбінетах, на кафедрах багатьох вищих закладів освіти, у ла­бораторіях академічних інститутів, на шпальтах газет і журналів, радіо та телебачення. Серед низки причин, що зу­мовили таку ситуацію, не останнє місце посідає брак відповідної літератури, насамперед навчального характеру. Така література могла б забезпечити належний рівень володіння українським діловим мовленням.

Пропонований нами посібник покликаний заповнити цю трогалину. У ньому послідовно і детально висвітлюються пи­тання сучасного ділового мовлення, починаючи від загальних танять мовної норми, офіційно-ділового стилю та класифікації документів, подаються характеристики основних вимог до складання й оформлення документів поряд з аналізом кожного окремого виду документа. Цей аналіз включає в себе ознайом­лення читача із структурою документа, порядком його складання. Щоб вибрати потрібне слово, форму слова чи при­йменникову конструкцію, слід скористатися матеріалом, уміщеним у розділі "Культура ділового мовлення ". У посібнику подано у вигляді таблиць матеріали про правописні норми су­часної української мови: правила вживання апострофа та м 'якого знака, великої літери у власних назвах тощо, а також вживання розділових знаків. У кінці книжки вміщено "Словник ділової людини" та "Тлумачний словник".

Оскільки з курсу ділової української мови й понині немає програми, затвердженої Міністерством- освіти, у посібнику

З

виправданого використання засобів мови в різних життєвих ситугшіях^під. час ствоізення документів з доттлшанням етикету^ ділового спілкування;

4) виховати повагу до української літературної мови.

Для цього на практичних заняттях рекомендується вико­нувати зі студентами такі типи завдань: написання докумен­тів, усні вправи до кожної теми, редагування текстів документів, відтворення їх на бланках, різні види диктантів (словниковий, вибірковий, пояснювальний, попереджуваль­ний, диктант-переклад, контрольний). Окрім таких тра­диційних завдань, радимо практикувати виконання вправ з використанням різних типів словників, переклади з росій­ської мови на українську типових мовних зворотів, кліше, найуживаніших у ділових документах; вправи на заміну одних синтаксичних конструкцій іншими — синонімічними; скорочення й поширення тексту. На практичних заняттях з ділової української мови студенти також повинні засвоїти відомості про ділові документи (класифікація документів та їх види за класифікаційними ознаками, формуляр документа, основні правила оформлення, вимоги до тексту). Аудиторні й домашні завдання не можна будувати на заучуванні цих відомостей та їх автоматичному відтворенні, а треба дбати про активізацію розумової діяльності студентів і підбирати цікаві, оригінальні вправи, урізноманітнюючи їх тексти й форми виконання.

Під час вивчення курсу ділової української мови програ­мою передбачається повторення вивчених у школі тем з ор­фографії та пунктуації. У програмі немає окремих розділів з лексикології, фразеології, орфоепії, але вони не повинні бути поза увагою викладача і студентів. Збагачення лексичного запасу студентів здійснюється систематично у процесі засвоєння будь-якої теми (вправи на синонімію, багато­значність слів, робота із словниками).

На заняттях здійснюється також робота, скерована на підвищення культури усного мовлення. Для досягнення цієї мети рекомендуємо проводити читання вголос, монологічні усні перекази та діалоги, бесіди, прослуховування радіо- і телепередач, виступи перед аудиторією з повідомленням чи доповіддю.

Ділова українська мова є курсом практичним, тому потрібно систематично організовувати самостійну роботу

студентів з навчальними.

іншою довідковою літературою.

На основі програми викладач самостійно визначає теоре­тичний матеріал для індивідуального опрацювання, розроб­ляє систему вправ і через аудиторні заняття, консультації, індивідуальні бесіди здійснює контроль за його засвоєнням.

Ділова українська мова вивчається впродовж двох се­местрів. За цей час студенти виконують чотири контрольні роботи, які включають комплексні завдання: написання та редагування документів, визначення їх класифікаційних ознак, заповнення формулярів-бланків; завдання на пояснен­ня орфограм та пунктограм.

Програма визначає тільки загальну спрямованість викла­дання курсу та обов'язковий обсяг знань, якими повинні оволодіти студенти. Викладачі ж мають можливість працю­вати з програмою творчо, вносити корективи в її зміст, роз­робляти індивідуальні завдання, але вся робота з ділової української мови мусить бути спрямована на підготовку кваліфікованого працівника, що має необхідні теоретичні знання і вміє застосовувати їх на практиці.

Отже, ділова українська мова допоможе студентам запов­нити прогалини в знаннях з української мови, сприятиме розвитку їхньої загальної культури мовлення, а також усвідомленому та ґрунтовному оволодінню мистецтвом ве­дення ділової кореспонденції.

Години, передбачені навчальним планом на вивчення курсу ділової української мови, орієнтовно можна розподілити так:

Самос­тійні занят­тя

5

2

2

4

Розділи програми

1. Д Вступ

2. | Організаційні й розпорядчі

документи

3. 1 Документація щодо

особового складу

2

виправданого використання засобів мови в різних життєвих ситуаціях, під час створення документів з дотриманням етикету ділового спілкування;

4) виховати повагу до української літературної мови.

Для цього на практичних заняттях рекомендується вико­нувати зі студентами такі типи завдань: написання докумен­тів, усні вправи до кожної теми, редагування текстів документів, відтворення їх на бланках, різні види диктантів (словниковий, вибірковий, пояснювальний, попереджуваль­ний, диктант-переклад, контрольний). Окрім таких тра­диційних завдань, радимо практикувати виконання вправ з використанням різних типів словників, переклади з росій­ської мови на українську типових мовних зворотів, кліше, найуживаніших у ділових документах; вправи на заміну одних синтаксичних конструкцій іншими — синонімічними; скорочення й поширення тексту. На практичних заняттях з ділової української мови студенти також повинні засвоїти відомості про ділові документи (класифікація документів та їх види за класифікаційними ознаками, формуляр документа, основні правила оформлення, вимоги до тексту). Аудиторні й домашні завдання не можна будувати на заучуванні цих відомостей та їх автоматичному відтворенні, а треба дбати про активізацію розумової діяльності студентів і підбирати цікаві, оригінальні вправи, урізноманітнюючи їх тексти й форми виконання.

Під час вивчення курсу ділової української мови програ­мою передбачається повторення вивчених у школі тем з ор­фографії та пунктуації. У програмі немає окремих розділів з лексикології, фразеології, орфоепії, але вони не повинні бути поза увагою викладача і студентів. Збагачення лексичного запасу студентів здійснюється систематично у процесі засвоєння будь-якої теми (вправи на синонімію, багато­значність слів, робота із словниками).

На заняттях здійснюється також робота, скерована на підвищення культури усного мовлення. Для досягнення цієї мети рекомендуємо проводити читання вголос, монологічні усні перекази та діалоги, бесіди, прослуховування радіо- $ телепередач, виступи перед аудиторією з повідомленням чи доповіддю.

Ділова українська мова є курсом практичним, тому потрібно систематично організовувати самостійну роботу студентів з навчальними посібниками, зі словниками та іншою довідковою літературою.

На основі програми викладач самостійно визначає теоре­тичний матеріал для індивідуального опрацювання, розроб­ляє систему вправ і через аудиторні заняття, консультації, індивідуальні бесіди здійснює контроль за його засвоєнням.

Ділова українська мова вивчається впродовж двох се­местрів. За цей час студенти виконують чотири контрольні роботи, які включають комплексні завдання: написання та редагування документів, визначення їх класифікаційних ознак, заповнення формулярів-бланків; завдання на пояснен­ня орфограм та пунктограм.

Програма визначає тільки загальну спрямованість викла­дання курсу та обов'язковий обсяг знань, якими повинні оволодіти студенти. Викладачі ж мають можливість працю­вати з програмою творчо, вносити корективи в її зміст, роз­робляти індивідуальні завдання, але вся робота з ділової української мови мусить бути спрямована на підготовку кваліфікованого працівника, що має необхідні теоретичні знання і вміє застосовувати їх на практиці.

Отже, ділова українська мова допоможе студентам запов­нити прогалини в знаннях з української мови, сприятиме розвитку їхньої загальної культури мовлення, а також усвідомленому та ґрунтовному оволодінню мистецтвом ве­дення ділової кореспонденції.

Години, передбачені навчальним планом на вивчення курсу ділової української мови, орієнтовно можна розподілити так:

		| Кількість годин
пор.	Розділи програми	Лекцій- ^Рак. . 1 тичні ні за- 1 занят-няття 1 1 тя	Самос­тійні занят­тя
1	2	3 1 4	5
1.	Вступ	4 2 '	2
2.	Організаційні й розпорядчі документи	2 6	2
3.	Документація щодо особового складу	2 8 1	•

Тематичний план Орієнтовна тематика лекцій

1. Вступ. Завдання й обсяг курсу ділової української мови. Українська мова як єдина національна мова укра­їнського народу і форма його національної культури. По­няття літературної мови. Мовна норма.

2. Офіційно-діловий стиль. Найважливіші риси, які визна­чають діловий стиль. Основні вимоги до мовлення. Сучасні вимоги до складання та оформлення документів. Кла­сифікація ділових паперів. Правила викладу матеріалу і логічної побудови тексту документа.

3. Організаційні й розпорядчі документи. Інструкція. Положення. Постанова. Статут. Розпорядження.

4. Документація щодо особового складу. Заява. Характе­ристика. Автобіографія. Наказ. Правила оформлення доку­ментів та порядок розміщення реквізитів.

5. Довідково-інформаційні документи. Адреса, телеграма, телефонограма, радіограма. Довідка. Доповідні та поясню­вальні записки. Протокол. Резолюція. Звіт. Оголошення та повідомлення про захід.

Оформлення листа. Листи-підтвердження. Листи-прохання та відповіді на них, листи-пропозиції. Листи-нагадування.

Рекламаційні листи і листи-претензії. Супровідні листи. Листи-запрошення й листи-вітання. Рекомендаційні листи.

7. Документи з господарсько-договірної діяльності. Кон­тракт. Договір. Трудова угода.

8. Обліково-фінансові документи. Таблиця. Список та перелік. Накладна. Акт. Доручення. Розписка.

9. Усне ділове спілкування. Протокольні вимоги щодо організації та методики проведення прийомів, зустрічей, бесід, переговорів.

10. Усне ділове спілкування. Прийом відвідувачів. Теле­фонна розмова. Ділові засідання (наради). Жанри публічних виступів: доповідь, промова, лекція.

Орієнтовна тематика практичних занять

1. Мовна норма. Офіційно-діловий стиль. Вимоги до складання та оформлення ділових документів. Класифікація ділових паперів. Текст документа.

2. Організаційні документи. Положення (типові та індивідуальні). Інструкції (посадова, з техніки безпеки, з ек­сплуатації різного обладнання). Структура тексту та основні реквізити положення й інструкції.

3. Організаційні документи. Статут (типовий, індивіду­альний). Структура тексту та реквізити статуту. Типові мовні звороти, вживані в організаційних документах.

4. Розпорядчі документи та їх реквізити. Постанова. Ух­вала (нормативна та індивідуальна). Розпорядження (за­гальні, часткові). Типові мовні звороти, вживані у розпорядчих документах.

5. Документи щодо особового складу. Заява, тили заяв. Правила оформлення заяв та їх основні реквізити. Правопис власних назв.

6. Документи щодо особового складу. Характеристика та її реквізити. Правопис прізвищ та географічних назв іншомовного походження.

7. Документи щодо особового складу. Автобіографія та її реквізити. Правила вживання м'якого знака. Тире між підметом і присудком.

8. Документи щодо особового, складу. Накази та їх основні види (про прийняття на роЬоту, про переведення на іншу роботу, про надання відпустки, про звільнення). Рек- візити наказу та вимоги до викладу тексту. Правила вживання апострофа. Розділові знаки при однорідних членах речення.

9. Довідково-інформаційні документи та правила їх оформлення. Адреса, телеграма, телефонограма, радіограма. Подвоєння приголосних на письмі. Розділові знаки при відо­кремлених означеннях.

10. Довідково-інформаційні документи. Довідка та її ос­новні реквізити. Спрощення у групах приголосних. Розділові знаки при відокремлених прикладках.

П. Довідково-інформаційні документи. Доповідні та по­яснювальні записки, їх реквізити. Правопис префіксів. Розділові знаки при відокремлених обставинах та додатках.

12. Довідково-інформаційні документи. Протокол та витяг з протоколу. Групи протоколів (стислі, повні, стено­графічні). Вимоги до тексту протоколу. Реквізити витягу з протоколу. Зміни приголосних при словотворенні. Розділові знаки при звертаннях.

13. Довідково-інформаційні документи. Звіти та їх різно­види (статистичні, текстові). Вимоги до тексту звіту. Типові мовні звороти, вживані у довідково-інформаційних докумен­тах. Особливості відмінювання іменників II відміни. Розділові знаки при уточнювальних членах речення.

14. Етикет ділового листування. Службові листи та їх стиль. Лист-запит, відповідь на запит. Супровідний лист. Га­рантійний лист. Початкові та завершальні речення листів. Правопис слів іншомовного походження. Розділові знаки при вставних словах, словосполученнях, реченнях і вставле­них компонентах.

15. Етикет ділового листування. Службові листи: листи-прохання та відповіді на них; листи-пропозиції, листи-відмови. Типові звйроти та фрази, які вживаються у цих листах. Правопис складних іменників.

16. Етикет ділового листування. Листи-нагадування. Рек­ламаційні листи. Листи-претензії та відповіді на "сердиті" листи. Листи-вибачення. Листи-запрошення. Типові мовні звороти, вживані у цих листах.

17. Документи з господарсько-договірної діяльності. Кон­тракт та його реквізити. Структура тексту контракту. Право­пис складних прикметників. Розділові знаки в складно­сурядних реченнях.

18. Документи з господарсько-договірної діяльності. Договір та його реквізити. Типи договорів (договір постав­ки, підряду, купівлі-продажу, про спільну діяльність, договір оренди, трудовий договір). Правопис прислівників.

19. Документи з господарсько-договірної діяльності. Тру­дова угода та її реквізити. Розділові знаки у складнопідряд­них реченнях.

20. Обліково-фінансові документи. Акт та його реквізити. Акт прийому-передачі, обстеження чи ревізії, проведення випробувань нової техніки. Вимоги до текстів актів. Право­пис прийменників.

21. Обліково-фінансові документи. Таблиця, список, пере­лік та їх реквізити. Накладна та її реквізити. Зв'язок числівників з іменниками.

22. Обліково-фінансові документи. Доручення, розписка та їх реквізити. Типові мовні звороти, вживані в обліково-фінансових документах. Написання частки не з різними час­тинами мови. Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях.

23. Усне ділове спілкування. Організація прийому делегації:. 1) загальна програма (зустріч, ділова частина програми, куль­турна програма); 2) детальна програма (персональний склад тих, хто зустрічає; участь преси, радіо, телебачення; вітальна програма; забезпечення транспортом; розміщення в готелі). Організація та проведення переговорів.

24. Усне ділове спілкування. Публічний виступ. Жанри публічних виступів. Доповідь (політична, звітна, ділова).

25. Усне ділове спілкування. Бесіда. Підготовка до бе­сіди. Телефонна розмова.