20. Тези

Це стисло сформульовані основні положення статті, лекції, доповіді.

Тези позбавлені деталей, пояснень, таблиць, ілюстрацій тощо. їх подають у вигляді цитат з першоджерела або фор­мулюють власними словами. Кожна теза, що містить нову думку, пишеться з абзацу.

Реквізити:

1. Прізвище та ініціали (ім'я) автора (може зазначатися посада, науковий ступінь).

2. Місце написання.

3. Заголовок (назва статті).

4. Текст.

Тези лекції, доповіді мають такі реквізити:

1. Прізвище та ініціали (ім'я) лектора (доповідача).

2. Назва лекції (доповіді) — заголовок.

3. Текст.

Зразок:

Іржі Томан м. Прага

Вміння спілкуватися

Ставлення людей до вас ніби віддзеркалює ваше став­лення до них. Усміхайтеся — і вони усміхатимуться у відпо­відь, а якщо дивитися на них насупившись, вони відповідатимуть тим само.

Приязність здебільшого впливає на людей так само, як і усмішка.

Виявляючи дружнє ставлення до людей:

— ставтеся позитивно до всіх людей довкола вас;

— не чекайте, доки вони виявлять до вас свої симпатії; вважайте, що ви їм уже сподобалися;

• вітайтеся й усміхайтеся перші;

• намагайтеся вести розмову в довірливому тоні;

— наголошуйте на тих питаннях, в яких ваші погляди збігаються.

Вживайте якомога більше слів, які підкреслюють шаноб­ливе ставлення до людей: "даруйте", "перепрошую", "дякую", "будь ласка" та ін.

21. Конспект

Це стислий писаний виклад змісту першоджерела (лекції, виступу, промови, книги, статті тощо). Зміст першоджерела може передаватися:

• своїми словами;

• цитатами з першоджерела;

— своїми словами і цитатами. Останній спосіб найбільш поширений.

За походженням конспекти поділяються на:

— конспекти усних виступів;

— конспекти друкованих праць. Реквізити конспекту усного виступу:

1. Дата складання.

2. Прізвище та ініціали автора виступу.

3. Заголовок.

4. Текст.

Реквізити конспекту друкованої праці:

1. Дата складання.

2. Бібліографічні відомості першоджерела:

• прізвище та ініціали автора;

• назва (заголовок);

• місто, видавництво, рік видання;

• кількість сторінок.

3. Текст.

До конспекту ставляться такі вимоги:

1) залишати певну частину сторінки (це може бути поло- вина аркуша або поле на одному з його країв) для запису власних думок, оцінки законспектованого;

2) цитуючи, вказувати відповідну сторінку першоджерела. Текст конспекту оформляється довільно. На відміну від

тез, крім основних положень, конспект містить і фактичний матеріал.

Зразок: 22.10.99

Іржі Томан. Історія і жанри риторики (Мистецтво говори­ти). — К.: Видавництво політичної літератури України, 1989. — 189 с.

Риторика (красномовність), або ораторське мистецтво, виникла в Стародавній Греції. Як і епос, драма, музика, скульптура й архітектура, вона важалася мистецтвом, творчістю, її величали "царицею всіх мистецтв". У Стародавній Греції риторика була вагомою складовою частиною суспільного життя. Зі стародавніх часів риторику поділяли на три галузі: судова риторика, риторика політична (публічних виступів), урочиста риторика.	Звернути увагу на бесіди-діалоги афінського філо­софа. Сократа
Теорія ораторського мистецтва була добре розроблена, про що свідчить посібник для складання промов одного з римських ораторів. На думку його автора, кожна промова повинна мати: — екзордіум — кілька вступних зауважень щодо теми промови; — експозиціо — визначення поняття; — кауза — логічні аргументи, що підтверджують правильність судження, прямі дедуктивні докази; — контраріум — спростування думки супротивника, непрямі дедуктивні докази; — сіміле — подібні явища в інших ферах, аналогії; — екземплюм — приклади з історії і повсякденного життя, індуктивні докази; — тестимоніум — висловлювання славетних людей, прислів'я, авторські судження; — конклюзіо — резюме, висновки, їх використання.	Розглянути трактат "йе огагоге" ("Про оратора"), в якому Цицерон визначає п'ять традиційних частин риторики
У середньовіччі після занепаду Римської імперії тривало навчання раторського мистецтва, яке відносили до семи так званих вільних мистецтв.	121

Це документ, який передається телеграфом, має гранично стислий текст, викликаний потребою негайного втручання в певну справу, термінового інформування когось про щось. Текст телеграми містить словесну та цифрову інформацію. Телеграма пишеться без абзаців, переносів, розрізнення ве­ликих та малих літер, розділових знаків (при потребі вони передаються словами), іноді — без службових слів.

Телеграма оформляється на бланку і заповнюється двома особами:

• відправником (він складає текст, вказує адресу при­значення та відправлення телеграми, її категорію — звичай­на чи термінова, серію художнього бланка — за бажанням);

• працівником відділення зв'язку (фіксує дату і час при­йому, кількість слів, визначає вартість телеграми згідно з та­рифом).

Телеграми бувають звичайні, термінові, урядові. Реквізити :

1. Герб.

2. Назва міністерства.

3. Назва виду документа.

4. Номер.

5. Адресат.

6. Текст.

7. Адресант. Зразки:

Міністерство зв'язку України Передача

Телеграма го год хв

Київ № Автовідповідь

сл. го год хв Передав

Куди, кому

(категорія і відмітки особливого виду)

Короленка 5 квартира 7 Полтава

Коваленкові Олегу Івановичу

Зустрічайте вісімнадцятого поїзд номер десять вагон номер сім Мирослава

Прізвище відправника та його адреса Гальченко Мирослава

(в рахунок слів не входять, не оплачуються і телеграфом не передаються)

Павлівна, бул. Лесі Українки, буд. 7, кв. 36, Київ-158

Богурському А.П. Проректорові з наукової роботи Київський державний університет Київ К-56 Просимо взяти участь конференції 5—7 травня професора Черепашук

Оргкомітет

Проректор Іванов

Оргкомітет конференції Донецький державний університет Університетська, 43 Донецьк-42