Особистий — особовий

Особистий — це індивідуальний, такий, що стосується ок­ремої особи, належний особі: особиста власність, особиста думка, особисте життя.

Слово особовий — такий, що стосується особи взагалі, багатьох осіб: особовий склад, особова справа (у відділі кадрів). Цей прикметник вживається як граматичний термін: особове дієслово, особовий займенник тощо.

Офіційний — офіціальний

У сучасній мові поширені паралельні вислови: офіційний папір і офіціальний папір; офіційне повідомлення й офіціальне повідомлення тощо.

Оскільки ці паралельні прикметникові форми не роз­різняються за значенням, то перевагу слід надавати поши-ренішій і словотвірно закономірній формі прикметника, тобто прикметнику офіційний. Тому треба писати й говорити офіційне повідомлення, офіційний прийом, офіційне звернення, офіційний візит, офіційний представник, офіційна зустріч та ін.

Положення — становище — стан

Положення означає розташування у просторі (горизон­тальне положення), певне теоретичне твердження чи думку (основні положення статуту), зведення законів, правил (Положення про вибори до Верховної Ради України).

Становище — це події, обставини, ситуації (становище на Балканах).

Слово стан має вужче значення, ніж положення і стано­вище. Це найчастіше — сукупність певних явищ, процесів (фізичний стан рідини, стан здоров'я, психічний стан людини, стан справ).

Попередній — передчасний

Основна семантика слова передчасний — "який від­бувається, відбувся, з'явився, настав раніше, якого не чека­ли": передчасна старість; передчасні вибори.

Слово попередній має значення — "який проводиться, здійснюється, встановлюється заздалегідь, наперед", "який був, стався раніше; який передує чому-небудь", "який безпо­середньо передував нинішньому, який був безпосередньо перед чим-небудь", "такий, як і раніше": попередня зустріч, попередня адреса.

У формі середнього роду це слово може виступати як іменник — "те, що було раніше, що належить до минулого": попереднє (минуле) забулося.

Професіональний — професійний

Обидва прикметники мають однакове значення, але їх співвідносять з різними словами: професіональний — про­фесіонал, професійний — професія. Вони вказують на відно­шення до професії, зв'язок із професією: професійна (професіональна) підготовка; професійні (професіональні) інтереси. Але є різниця щодо їх сполучуваності з іншими словами.

Професійний має ширше коло зв'язків. Переважає у спо­лученні з іменниками хвороба, захворювання, травма та ін., тобто "хвороба, пов'язана з професією". У сполуці про­фесійна спілка взаємозаміна прикметників не допускається.

Професіональний найчастіше вживається тоді, коли треба підкреслити значення "такий, що стосується професіоналів, не аматорів; фаховий": професіональний актор — актор, який обрав своїм фахом театральну справу (акторами-амато-рами можуть бути люди різних професій і без професій).