- •Навчальне видання Вітлінський Вальдемар Володимирович Наконечний Степан Ількович терещенко Тетяна Опанасівна математичне програмування
- •03680, М. Київ, просп. Перемоги, 54/1
- •Рекомендована література 245
- •1.1. Предмет курсу «математичне програмування»
- •Тема 1. Предмет, особливості та сфери застосування математичного програмування в економіці. Класифікація задач
- •Тема 9. Задачі динамічного програмування
- •Розділ 2
- •2.1. Загальна математична модель лінійного програмування
- •Приклад 2.1.
- •2.2. Форми запису задач лп
- •2.3. Геометрична інтерпретація злп
- •2.5. Графічний метод розв’язування задач лінійного програмування
- •Задача 2.1.
- •Задача 2.2.
- •Задача 2.3.
- •Задача 2.4.
- •2.5.3. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •Задача 2.5.
- •Задача 2.6.
- •Задача 2.7.
- •Задача 2.8.
- •Задача 2.9.
- •Задача 2.35.
- •Задача 2.36.
- •§ 2.6. Симплексний метод розв’язування задач лп
- •Задача 2.41.
- •Задача 2.42.
- •Задача 2.43.
- •Задача 2.44.
- •2.6.3. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •Задача 2.45.
- •Задача 2.46.
- •Задача 2.47.
- •Задача 2.48.
- •Задача 2.49.
- •2 .8. Контрольні запитання
- •2.9. Теми рефератів
- •2 .10. Основні терміни та поняття
- •Тема 10. Моделі та методи стохастичного програмування
- •Тема 11. Елементи теорії ігор
- •Розділ 3 двоїстість у лінійному програмуванні
- •3.2. Теореми двоїстості
- •3.3. Навчальні завдання
- •Задача 3.1.
- •Задача 3.2.
- •Задача 3.3.
- •3 .6. Контрольні запитання
- •3 .7. Теми рефератів
- •4.1. Економічна інтерпретація двоїстої задачі
- •4.2. Навчальні завдання
- •Задача 4.1.
- •Задача 4.2.
- •Задача 4.3.
- •Задача 4.4.
- •Задача 4.5.
- •Задача 4.6.
- •Задача 4.7.
- •Задача 4.8.
- •Задача 4.9.
- •Задача 4.10.
- •Задача 4.11.
- •Задача 4.12.
- •Задача 4.13.
- •Задача 4.20.
- •Задача 4.21.
- •4.4. Заключні зауваження
- •5.2. Метод потенціалів
- •5.3. Навчальні завдання
- •Задача 5.1.
- •Задача 5.2.
- •Задача 5.3.
- •Задача 5.4.
- •Задача 5.37.
- •Задача 5.38.
- •Задача 5.39.
- •Задача 5.40.
- •5.5. Заключні зауваження
- •5.6. Контрольні запитання
- •5 .7. Теми рефератів
- •5 .8. Основні терміни та поняття
- •4.5. Контрольні запитання
- •4 .6. Теми рефератів
- •4 .7. Основні терміни та поняття
- •Розділ 6
- •6.1. Цілочислове програмування
- •6.1.1. Постановка задачі
- •6.1.2. Метод Гоморі
- •Задача 6.1.
- •6.1.3. Метод «віток і меж»
- •6.1.4. Приклади цілочислових економічних задач
- •Задача 6.2.
- •Задача 6.3.
- •Задача 6.4.
- •Задача 6.5.
- •Задача 6.6.
- •6.1.5. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •Задача 6.7.
- •Задача 6.8.
- •Задача 6.9.
- •Задача 6.10.
- •Задача 6.11.
- •Задача 6.11.
- •Задача 6.11.
- •2) Максимізації комплектів, до яких деталі входять відповідно 6.2. Дробово-лінійне програмування
- •6.2.1. Постановка задачі та алгоритм розв’язування
- •6.2.2. Приклади дробово-лінійних задач
- •Задача 6.14.
- •Задача 6.15.
- •Задача 6.16.
- •6.2.3. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •Задача 6.17.
- •Задача 6.18.
- •6.3. Нелінійне програмування
- •6.3.1. Постановка задачі
- •6.3.2. Труднощі розв’язування задач нелінійного програмування
- •6.3.3. Метод множників Лагранжа
- •Задача 6.19.
- •6.3.4. Приклади задач нелінійного програмування
- •Задача 6.20.
- •6.3.5. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •Задача 6.21.
- •Задача 6.22.
- •6.4. Динамічне програмування
- •6.4.2. Методика розв’язування динамічних задач
- •6.4.3. Приклади розв’язування динамічних задач
- •Задача 6.23.
- •Задача 6.24.
- •6.4.4. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •Задача 6.25.
- •Задача 6.26.
- •Задача 6.27.
- •Задача 6.28.
- •Задача 6.29.
- •Задача 6.30.
- •Задача 6.31.
- •Задача 6.32.
- •Задача 6.33.
- •6.5 Теорія ігор
- •6.5.1. Основні поняття теорії ігор
- •Задача 6.34.
- •Задача 6.35.
- •6.5.3. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •Задача 6.36.
- •6.6. Стохастичне програмування
- •6.6.1 Постановка задач і методи розв’язування
- •6.6.2. Приклади стохастичних економічних задач
- •Задача 6.37.
- •Задача 6.38.
- •Задача 6.39.
- •Задача 6.40.
- •Задача 6.41.
- •Задача 6.42.
- •Задача 6.43.
- •6.6.3. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •Задача 6.44.
- •Задача 6.45.
- •Задача 6.46.
- •Задача 6.45.
- •Задача 6.46.
- •6.7. Заключні зауваження
- •6.8. Контрольні запитання
- •6 .9. Теми рефератів
- •6 .10. Основні терміни та поняття
3.3. Навчальні завдання
Розглянемо застосування теорії та співвідношень двоїстості на конкретних прикладах.
Задача 3.1.
До наведеної далі задачі
лінійного програмування записати
двоїсту задачу. Розв’язати одну з них
симплекс-методом та визначити оптимальний
план іншої задачі.
Z = –5x1 + 2x2 max;
Розв’язування. Перш ніж записати двоїсту задачу, необхідно пряму задачу звести до відповідного вигляду. Оскільки цільова функція Z максимізується і в системі обмежень є нерівності, то вони повинні мати знак «≤». Тому перше обмеження моделі помножимо на (–1). При цьому знак нерівності зміниться на протилежний. Отримаємо:
Z = –5x1 + 2x2 max;
Тепер за відповідними правилами складемо двоїсту задачу:
F = –y1 + 5y2 min;
Оскільки записані задачі симетричні, будь-яку з них можна розв’язати симплекс-методом. Наприклад, визначимо спочатку оптимальний план прямої задачі. Для цього застосуємо алгоритм симплекс-методу.
1. max (–5x1 + 2x2 + 0x3 + 0x4);
2. Векторна форма запису системи обмежень має вигляд
,
де
,
,
,
,
.
У
системі векторів для утворення початкового
одиничного базису відсутній вектор
.
Тому використаємо штучну змінну в
першому обмеженні.
3. Розширена задача лінійного програмування буде така:
max (–5x1 + 2x2 + 0x3 + 0x4 – Мx5);
У цій задачі х4 та х5 — базисні змінні, а х1, х2, х3 — вільні. Нехай х1 = х2 = х3 = 0, тоді х4 = 5; х5 = 1.
Перший опорний план задачі:
х0 = (0; 0; 0; 5; 1), Z0 = –M.
4. Подальше розв’язування прямої задачі подано у вигляді симплекс-таблиці:
Базис |
Сбаз |
План |
–5 |
2 |
0 |
0 |
М |
|
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
x5 |
||||
|
–М 0 |
1 5 |
1 2 |
1 3 |
–1 0 |
0 1 |
1 0 |
1 5/3 |
Zj – Cj 0 |
0 –М |
5 –М |
–2 –М |
0 М |
0 0 |
0 0 |
|
|
x2 x4 |
2 0 |
1 2 |
1 –1 |
1 0 |
–1 3 |
0 1 |
1 –3 |
— 2/3 |
Zj – Cj 0 |
2 |
7 |
0 |
–2 |
0 |
2 + М |
|
|
x2 x3 |
2 0 |
5/3 2/3 |
2/3 –1/3 |
1 0 |
0 1 |
1/3 1/3 |
0 –1 |
|
Zj – Cj 0 |
10/3 |
19/3 |
0 |
0 |
2/3 |
0 + М |
|
|
З останньої симплекс-таблиці бачимо, що оптимальний план прямої задачі
Х * = (0; 5/3; 2/3; 0), Zmax = 10/3.
Згідно зі співвідношенням двоїстості за першою теоремою можна записати, що оптимальний план двоїстої задачі існує і
min F = max Z = 10/3,
,
де
та міститься в стовпчику «Cбаз»
останньої симплекс-таблиці;
він також міститься в останній симплекс-таблиці у стовпчиках змінних «x5» та «x4», які утворювали початковий базис.
Отже,
,
min F = –1 0 + 5 2/3 = 10/3.
Застосовуючи до розв’язування прямої задачі симплекс-метод, ми знайшли її оптимальний план, а потім визначили оптималь- ний розв’язок двоїстої задачі за допомогою співвідношень першої теореми двоїстості.

x5
x4