- •Конспект лекцій
- •Тема 1. Вступ
- •1.1. Предмет і зміст дисципліни економіка підприємства.
- •1.1. Предмет і зміст дисципліни економіка підприємства
- •1.2. Завдання вивчення курсу
- •1.3. Методи вивчення дисципліни
- •Тема 2. Підприємство в ринкових умовах господарювання
- •2.2. Види підприємств
- •2.3. Виробнича і загальна структура підприємств
- •2.4. Виробнича програма підприємства: суть, показники і методика розробки
- •Тема 3 основні фонди та виробнича потужність підприємства
- •3.1. Поняття про основні фонди підприємства і їх класифікація
- •Структура оф
- •3.2. Сутність і види оцінки оф
- •Вартість оф
- •3.3. Спрацювання і техніко-економічні старіння оф
- •Форми фізичного спрацювання і можливості їх усунення:
- •Методи визначення рівня спрацювання:
- •3.4. Амортизація оф і економічна суть і методи нарахування амортизаційних відрахувань
- •3.5. Ремонт оф і його економічний зміст
- •3.6. Відтворення оф
- •Сутнісний зміст форм розширеного відтворення:
- •3.7. Показники забезпеченості підприємства і працівників оф
- •3.8. Показники стану та руху оф
- •3.9. Ефективність використання оф
- •3.10. Виробнича потужність підприємства
- •Одиниці вимірювання виробничої потужності
- •Тема 4 оборотні кошти підприємства і ефективність їх використання
- •4.1. Економічна суть оборотних фондів, фондів обігу і оборотних коштів (ОбК)
- •4.2. Склад і структура оборотних коштів підприємства. Елементний склад оборотних коштів підприємства
- •4.3. Джерела утворення оборотних коштів
- •4.4. Нормування оборотних коштів
- •Визначення нормативу у виробничих запасах
- •4.5. Ефективність використання оборотних коштів
- •Значення прискорення оборотності оборотних коштів
- •Тема 5 персонал підприємства і його використання
- •5.2. Поняття про продуктивність праці. Економічне і соціальне значення росту продуктивності праці.
- •5.3. Методика визначення рівня продуктивності праці.
- •5.4. Шляхи і резерви підвищення продуктивності праці.
- •Тема 6. Інвестиції підприємства і ефективність їх використання
- •Видова класифікація інвестицій підприємства.
- •Економічна сутність видового складу інвестицій.
- •6.2. Поняття про капітальні вкладення
- •Елементний склад капітальних вкладень
- •Етапи планування капітальних вкладень на підприємстві
- •6.3. Оцінка ефективності інвестицій
- •Чиста дисконтована або теперішня вартість:
- •6.4. Чинники підвищення ефективності використання капітальних вкладень та фінансових інвестицій
- •Тема 7 інноваційні процеси та оцінка їх ефективності
- •Сутнісна характеристика окремих видів новин і нововведень
- •7.2. Науково-технічний прогрес: суть, загальні та пріоритетні напрямки
- •7.3. Організаційний процес
- •7.4. Економічна оцінка ефективності технічних та організаційних нововведень
- •Тема 8 витрати виробництва: шляхи їх зниження
- •8.2. Класифікація витрат
- •8.3. Групування витрат виробництва за економічними елементами
- •Сутнісна характеристика окремих елементів витрат
- •8.4. Групування витрат виробництва за статтями калькуляції
- •Методи калькулювання
- •Типова номенклатура статей калькуляції за повними витратами
- •Методика обчислення окремих статей калькуляції
- •8.5. Умовно постійні і умовно змінні витрати в собівартості продукції
- •8.6. Шляхи зниження витрат виробництва
- •Взаємозв’язок статей і елементів витрат
- •Тема 9 фінансово-економічні результати діяльності підприємства та ефективність
- •Види та форми фінансової діяльності підприємства
- •9.2. Поняття про прибуток як економічну категорію. Види прибутку, формування та використання прибутку
- •9.3. Поняття про рентабельність як економічну категорію. Система показників рентабельності
- •9.4. Показники оцінки фінансово-економічного стану підприємства
- •Групи розрахункових показників для оцінки фінансово-економічного стану підприємства
- •Сутнісно-змістова характеристика розрахункових показників
- •9.5. Сутнісна характеристика вимірювання ефективності виробництва
- •9.6. Чинники зростання ефективності виробництва
8.3. Групування витрат виробництва за економічними елементами
Групування витрат за економічними елементами здійснюється з метою складання кошторису виробництва.
Елемент витрат – сукупність єдиних за економічним змістом витрат.
Кошторис виробництва – підрахунок сукупних витрат підприємства, які пов’язані з основною його діяльністю за певний період незалежно від того, чи віднесено їх на собівартість продукції в цьому періоді чи ні. Це означає, що суми кошторису виробництва та собівартість загального обсягу продукції не збігаються.
П(С)БО №3 „Звіт про фінансові результати” виділяє наступні елементи витрат:
Матеріальні витрати.
Оплата праці.
Відрахування на соціальні заходи (потреби).
Амортизація.
Інші витрати.
Сутнісна характеристика окремих елементів витрат
Матеріальні витрати як елемент кошторису виробництва містять наступні види витрат:
Витрати на сировину та основні та допоміжні матеріали;
Витрати на покупні напівфабрикати та комплектуючі засоби;
Оплата послуг виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій, які необхідні для виготовлення продукції;
Витрати на паливо та електроенергію;
Витрати на пошук і використання природної сировини.
Витрати на матеріали обчислюються на підставі норм їх витрачання та цін з урахуванням ТЗВ, оплати навантажувально-розвантажувальних робіт, комісійних винагород товарним біржам без ПДВ за ціною „франко – приоб’єктний склад”.
Франко – місце визначення ціни.
Вартість зворотних відходів (тирса) вираховується із вартості матеріальних витрат за ціною їх можливого продажу або повторного використання.
2. Елемент „оплата праці” включає всі форми оплати праці штатного і позаштатного виробничого персоналу підприємства, т.т. персоналу, що зайнятий виробництвом продукції, обслуговуванням виробничого процесу та управлінням ним.
Не включаються в собівартість виплати працівникам, що фінансуються з прибутку.
3. Відрахування на соціальні потреби містять відрахування з зарплати кожного працівника: прибутковий податок, відрахування в пенсійний фонд (32%), фонд соціального страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (2,9%), фонд безробіття (1,9%), фонд страхування від нещасних випадків на виробництві ( у відсотках від витрат на оплату праці в залежності від класифікації видів економічної діяльності).
Витрати на соціальні потреби визначаються у відсотках за встановленими нормативами згідно чинного законодавства від витрат на оплату праці.
4. Амортизація ОФ і нематеріальних активів включає витрати на повне відтворення ОЗ, враховуючи прискорену амортизацію. Амортизація нематеріальних активів здійснюється рівномірно (пропорційним методом), виходячи з терміну використання нематеріальних активів.
5. Інші витрати – це такі витрати, які не можна віднести до вищеназваних елементів. Вони включають:
витрати на оплату послуг зв’язку, обчислювальних центрів, охорони;
витрати на відрядження;
поштово-канцелярські витрати;
страхування майна;
оплата робіт по сертифікації продукції;
витрати на гарантійний ремонт продукції;
знос нематеріальних активів;
орендна плата за окремі об’єкти ОФ.
На основі кошторису виробництва визначаються наступні види собівартості:
Собівартість валової продукції;
Собівартість товарної продукції (повна, виробнича);
Собівартість реалізованої продукції.
Собівартість валової продукції як показник застосовується для внутрішніх потреб підприємства з нестабільною величиною залишків незавершеного виробництва. Вона визначається на підставі кошторису виробництва з урахуванням зміни залишків незавершеного виробництва та резерву майбутніх періодів.
Собівартість валової продукції: з кошторису виробництва віднімаються витрати, які не включаються до складу собівартості продукції. Віднімається приріст (додається зменшення) витрат майбутніх періодів, а також додається приріст (віднімається зменшення) залишків майбутніх платежів.
Собівартість товарної продукції:
І-й спосіб: Виробнича собівартість товарної продукції.
До собівартості валової продукції додати зменшення (відняти збільшення) залишків незавершеного виробництва.
Собівартість валової продукції визначається за кошторисом по п’яти елементах витрат.
Повна собівартість товарної продукції визначається, якщо до виробничої собівартості товарної продукції додати поза виробничі витрати.
ІІ-й спосіб: Визначається підсумуванням попередньо визначеної собівартості окремих виробів.
Собівартість реалізованої продукції визначається, якщо до повної собівартості товарної продукції додати різницю залишків товарної продукції на початок та кінець періоду та додати різницю залишків відвантаженої продукції на початок та кінець періоду, яка надійшла у власність покупців.