Визначення нормативу у виробничих запасах
Норматив оборотних коштів у виробничих запасах визначається шляхом добутку середньодобового споживання матеріалів у вартісному виразі на норму запасу дня:
Норма запасу матеріальних ресурсів включає:
Транспортний запас.
Підготовчий запас.
Поточний або складський запас.
Резервний або страховий запас.
Сезонний запас.
Транспортний запас. Визначається кількістю днів з моменту оплати рахунка постачальника до прибуття вантажу на склад підприємства (не перевищує здебільше двох днів).
Підготовчий запас. Складається з часу необхідного для приймання, складування та підготовки ресурсів до виробничого споживання (використання).
Поточний або складський запас. За величиною є найбільшим, його визначають в межах половини середнього інтервалу поставки певних видів матеріальних ресурсів.
Резервний або страховий запас. Визначається двома способами:
За середнім відхиленням фактичних строків поставки від встановлених.
За часом, необхідним для термінового оформлення замовлення і доставки матеріалів від постачальника до споживача.
Сезонний запас. Створюється у галузях сезонного характеру заготівлі сировини або сезонного характеру споживання ресурсів.
Що до реального відображення у фінансовому обліку вартості запасів, то на практиці, в умовах інфляції, використовують метод LIFO, який заснований на використанні в обліку останньої ціни придбання матеріалів за принципом: останній прийшов – перший пішов; метод FIFO оснований на принципі: перший прийшов – перший пішов, він дозволяє отримати реальну оцінку активів в умовах інфляції.
Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві визначають за формулою:
,
де:
ВТП – середньодобовий випуск товарної продукції за виробничою собівартістю;
Тц – середня тривалість виробничого циклу в днях;
КНЗ – коефіцієнт наростання затрат або собівартості незавершеного виробництва.
Коефіцієнт наростання затрат визначається двома способами:
1-й – найточніший, що базується на розподілі витрат за днями виробничого циклу, за формулою:
,
де:
-
сума витрат наростаючим підсумком по
днях виробничого циклу;
Св – собівартість виробу.
2-й – спрощений, визначається за формулою:
,
де:
А – початкові витрати, що здійснені у першому періоді виробничого циклу;
Б – решта витрат на виготовлення виробу.
Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції розраховується як добуток вартості добового випуску продукції на норму запасів дня.
Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів визначається на підставі залишку грошових коштів на початок розрахункового періоду та суми витрат, які необхідно зробити у розрахунковому періоді, за мінусом величини погашення витрат за рахунок собівартості продукції.
4.5. Ефективність використання оборотних коштів
Для аналітичної оцінки використання оборотних коштів застосовують показники, які характеризують швидкість обертання оборотних коштів.
До них належать:
Коефіцієнт оборотності. Розраховується як відношення обсягу випущеної і реалізованої продукції за певний період, до середньорічного залишку оборотних коштів за цей самий період (грн./грн.):
,
грн./грн., де:
Коефіцієнт завантаженості оборотних коштів. Коефіцієнт обернений до коефіцієнта оборотності, показує потребу підприємства в оборотних коштах для реалізації одиниці продукції:
Тривалість одного обороту. Розраховується як відношення відповідного періоду, за який визначається оборотність (кількість календарних днів):
,
де:
Д = 360 днів.
Рентабельність оборотних коштів. Відносний показник, який розраховується як відношення одержаного прибутку (валового або чистого) до суми оборотних коштів:
