- •Донецький державний університет економіки і торгівлі
- •Передмова
- •Науковий стиль у системі сучасної української літературної мови
- •1. Стилістична система сучасної української літературної мови
- •2. Загальна характеристика наукового стилю
- •3. Термін як одиниця наукової лексики
- •4. Текст як форма існування наукового знання
- •Лексико-граматичні завдання для самостійної роботи заняття № 1
- •Заняття № 2
- •Заняття № 3
- •Заняття № 4
- •Заняття № 5
- •Заняття № 6
- •Заняття № 7
- •Заняття № 8
- •I. Рынок пшеницы сша и китая
- •II. Автомобильные рынки сша и индии
- •Заняття № 9
- •Заняття № 10
- •Завдання з розвитку мовлення
- •Тема 1 правопис голосних. М’який знак. Апостроф
- •1.Чергування голосних звуків
- •Давньоруська мова: Українська мова:
- •2. Правопис ненаголошених е та и в корені слова
- •3. Ненаголошені е та и в префіксах і суфіках слів
- •4. Розрiзнення е та и в закiнченнях дiєслiв
- •5. Букви е, и в складному майбутньому часі дієслів
- •Написання і, ї, и у словах іншомовного походження
- •7. М’який знак і апостроф у словах слов’янського походження
- •М`який знак, апостроф у словах іншомовного походження
- •Тема 2 правопис приголосних
- •1.Чергування приголосних звуків ( загальна характеристика )
- •2. Правопис дзвінких та глухих приголосних у корені слів
- •3. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •4. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •5. Спрощення груп приголосних
- •6. Подовжені приголосні та позначення їх на письмі
- •7. Подвоєння приголосних внаслідок їх збігу
- •8. Подвоєні й неподвоєні приголосні в іншомовних словах
- •Тема 3 складні випадки правопису іменників
- •Деякі правила відмінювання іменників
- •Особливості відмінкових закінчень іменників II відміни у родовому відмінку однини
- •3. Складні випадки правопису імен
- •4.Творення і правопис імен по батькові
- •5. Складні випадки правопису прізвищ слов’янського походження
- •Горячев–Горячев Хмелёв – Хмельов
- •Привалов – Привалов
- •6. Правопис складних особових імен та прізвищ
- •Тема 4 складні випадки правопису прикметників та числівників
- •1. Творення ступенів порівняння прикметників
- •Правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •3. Творення та правопис присвійних прикметників
- •4. Складні випадки правопису та відмінювання числівників
- •Тема 5 правопис складних слів разом, через дефіс, окремо
- •Правопис складних іменників
- •До слів із другою відмінюваною частиною належать:
- •2. Правопис складних прикметників
- •3. Правопис складних числівників і займенників
- •4. Правопис складних прислівників
- •5. Правопис службових частин мови (часток, сполучників, прийменників) Правопис часток.
- •Правопис сполучників
- •Правопис прийменників
- •6. Правопис вигуків
- •Тема 6 переклад дієприкметникових та дієприслівникових зворотів з російської мови на українську
- •Переклад дієприкметникових зворотів
- •Суфікси, за допомогою яких утворюються дієприкметники :
- •Увага !
- •Переклад дієприслівнквих зворотів
- •Словник-довідник основних мовних термінів і понять
- •Список літератури
- •Для нотаток
- •Українська мова (за професійним спрямуванням) для студентів економічних спеціальностей: самостійна робота
- •83023, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10 тел.: (062) 97-60-45, 97-60-50
3. Творення та правопис присвійних прикметників
Присвійні прикметники творяться по-різному від іменників І і ІІ відмін:
а) Від іменників І відміни присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса - ин, причому кінцеві приголосні твірної основи г,к,х, чергуються із ж,ч,ш: Ольга-Ольжин, дочка - доччин, свекруха-свекрушин.
б) Після голосних - суфікс -їн- : Марія-Маріїн, Надія- Надіїн, Дар’я - Дар’їн.
В усьому іншому присвійні прикметники повністю зберігають написання іменників, від яких вони утворені: Параска - Парасчин, невістка - невістчин, Вутанька - Вутаньчин (перед шиплячими м’який знак зберігається), Маланка - Маланчин.
в) Від іменників ІІ відміни присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса -ів (-їв), який чергується з -ов- або -ев- (-єв-):
батько - батьків, батькового, батьковому;
столяр - столярів, столярового, столяровому;
Кайдаш - Кайдашів, Кайдашевого, Кайдашевому;
тесляр - теслярів, тесляревого, тесляревому;
Мусій – Мусіїв, Мусієвого, Мусієвому.
4. Складні випадки правопису та відмінювання числівників
Правопис числівників слід починати розглядати з відмінкових закінчень через їхню різноманітну будову:
1. Подібно до прикметників відмінюються числівники один, одна, одне (о), тобто вони змінюються за родами, числами й відмінками. Одна має паралельні закінчення у родовому та орудному відмінках однини: однієї (одної), однією (одною).
2. Окремий тип відмінювання становлять числівники два, три, чотири, кілька, багато та збірні (у збірних при відмінюванні суфікс – ер (о):
три, трьох, трьом, четверо, п’ятеро і т.д., (крім сорок)
3. Числівники 5-20, 30, 50, 60, 70, 80, а також кільканадцять, кількадесять у родовому, давальному і місцевому відмінках мають закінчення – и, в орудному відмінку – ма: вісім - восьми, вісьма (вісьмома), на восьми. Вони можуть мати такі паралельні закінчення в родовому, давальному та місцевому відмінках, як збірні числівники: восьми-вісьмох, восьми-вісьмом, на восьми – на вісьмох.
4. У числівниках 50-80 при відмінюванні змінюється лише друга частина (на відміну від російської мови, в якій ці числівники відмінюються в обох складових частинах): п’ятдесяти, п’ятдесятьма і т.д.
5. Числівники 40, 90, 100 в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають закінчення – а.
6. У назвах сотень при відмінюванні змінюються обидві частини:
шестисот, шестистами, шістьмастами, на шестистах.
7. У дробових числівниках чисельник відмінюється як відповідний кількісний числівник, а знаменник - як порядковий: одна п’ята, однієї п’ятої, одній п’ятій, одну п’яту, однією п’ятою, на одній п’ятій.
При написанні числівників слід пам’ятати про такі орфографічні моменти:
1. М’який знак не пишеться:
а) У складних числівниках у кінці їх першої частини: п’ятнадцять, п’ятсот, шістнадцять, шістсот, дев’ятнадцять, дев’ятсот, але п’ять, шість, дев’ять.
б) У числівниках сім, вісім, сімдесят, вісімдесят (пор. з рос. семь, восемь, семьдесят, восемьдесят).
2. М’який знак пишеться:
а) У формах числівників, які вживаються на початку складних слів (трьох-, чотирьох-), де відбувається пом’якшення приголосного [р] перед [о]: трьохсот, чотирьомастами, але: чотири – чотирма.
б) Спостерігається пом’якшення попереднього приголосного при відмінюванні в числівниках:
п’ять – п’ятьох, п’ятьом, п’ятьома;
шість – шістьма, шістьома, шістьох;
сім – сьомий, сьомому, сьома;
вісім – восьми, вісьмох, вісьмастами, восьмисот;
десять – десятьма, десятьома, десятьох;
п’ятдесят – п’ятдесятьма, п’ятьмастами.
в) Пом’якшуються кінцеві приголосні в числівниках від одинадцять до двадцять та тридцять.
г) Спостерігається пом’якшення приголосних у групі числівників: кільканадцять, кількадесят, кількасот, багатьма, мільйон, мільярд.
3. Апостроф ставиться:
а) У групі числівників: п’ять, дев’ять та похідних від них: п’ятсот, дев’ятсот тощо.
б) У складних словах, першою частиною яких є числівник, що закінчується на приголосний перед я, ю, є, ї: трьох’ярусний, чотирьох’ярусний.
4. Порядкові числівники на –сотий, -тисячний, -мільйонний,
-мільярдний пишуться одним словом, і перша частина в них стоїть у родовому відмінку (крім сто): двохсотий, двадцятип’ятитисячний, двохсотп’ятдесятимільйонний (але: стотисячний).
5. Відбувається подвоєння приголосних у порядкових числівниках: мільйонний, трьохсоттисячний, але: одинадцять (на відміну від рос. одиннадцать).
6. Числівники півтора (карбованця), півтори (тисячі), півтораста пишуться з пів- разом і не відмінюються.