- •Донецький державний університет економіки і торгівлі
- •Передмова
- •Науковий стиль у системі сучасної української літературної мови
- •1. Стилістична система сучасної української літературної мови
- •2. Загальна характеристика наукового стилю
- •3. Термін як одиниця наукової лексики
- •4. Текст як форма існування наукового знання
- •Лексико-граматичні завдання для самостійної роботи заняття № 1
- •Заняття № 2
- •Заняття № 3
- •Заняття № 4
- •Заняття № 5
- •Заняття № 6
- •Заняття № 7
- •Заняття № 8
- •I. Рынок пшеницы сша и китая
- •II. Автомобильные рынки сша и индии
- •Заняття № 9
- •Заняття № 10
- •Завдання з розвитку мовлення
- •Тема 1 правопис голосних. М’який знак. Апостроф
- •1.Чергування голосних звуків
- •Давньоруська мова: Українська мова:
- •2. Правопис ненаголошених е та и в корені слова
- •3. Ненаголошені е та и в префіксах і суфіках слів
- •4. Розрiзнення е та и в закiнченнях дiєслiв
- •5. Букви е, и в складному майбутньому часі дієслів
- •Написання і, ї, и у словах іншомовного походження
- •7. М’який знак і апостроф у словах слов’янського походження
- •М`який знак, апостроф у словах іншомовного походження
- •Тема 2 правопис приголосних
- •1.Чергування приголосних звуків ( загальна характеристика )
- •2. Правопис дзвінких та глухих приголосних у корені слів
- •3. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •4. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •5. Спрощення груп приголосних
- •6. Подовжені приголосні та позначення їх на письмі
- •7. Подвоєння приголосних внаслідок їх збігу
- •8. Подвоєні й неподвоєні приголосні в іншомовних словах
- •Тема 3 складні випадки правопису іменників
- •Деякі правила відмінювання іменників
- •Особливості відмінкових закінчень іменників II відміни у родовому відмінку однини
- •3. Складні випадки правопису імен
- •4.Творення і правопис імен по батькові
- •5. Складні випадки правопису прізвищ слов’янського походження
- •Горячев–Горячев Хмелёв – Хмельов
- •Привалов – Привалов
- •6. Правопис складних особових імен та прізвищ
- •Тема 4 складні випадки правопису прикметників та числівників
- •1. Творення ступенів порівняння прикметників
- •Правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •3. Творення та правопис присвійних прикметників
- •4. Складні випадки правопису та відмінювання числівників
- •Тема 5 правопис складних слів разом, через дефіс, окремо
- •Правопис складних іменників
- •До слів із другою відмінюваною частиною належать:
- •2. Правопис складних прикметників
- •3. Правопис складних числівників і займенників
- •4. Правопис складних прислівників
- •5. Правопис службових частин мови (часток, сполучників, прийменників) Правопис часток.
- •Правопис сполучників
- •Правопис прийменників
- •6. Правопис вигуків
- •Тема 6 переклад дієприкметникових та дієприслівникових зворотів з російської мови на українську
- •Переклад дієприкметникових зворотів
- •Суфікси, за допомогою яких утворюються дієприкметники :
- •Увага !
- •Переклад дієприслівнквих зворотів
- •Словник-довідник основних мовних термінів і понять
- •Список літератури
- •Для нотаток
- •Українська мова (за професійним спрямуванням) для студентів економічних спеціальностей: самостійна робота
- •83023, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10 тел.: (062) 97-60-45, 97-60-50
6. Подовжені приголосні та позначення їх на письмі
В українській мові приголосні звуки можуть подовжуватися й передаватися на письмі подвоєнням букв. Подовжені приголосні вимовляються трохи протяжніше, ніж звичайні, і на письмі позначаються подвоєними буквами: старанний, відкриття, беззубий, беззмінний.
Але подвоєні букви не завжди читаються як подовжені звуки: міськком, Вінниччина, возз’єднання.
Найчастіше це відчувається в словах іншомовного походження: голландський, ніццький, марокканський..
Подовжуються м’які зубні (д, т, з, с, ц, л, н) і пом’якшені шиплячі (ж,ч,щ) приголосні, якщо вони стоять між двома голосними перед я, ю, є:
1. В іменниках середнього роду: знаряддя, чуття, знання, але в назвах молодих істот подовження немає: теля, гуся, щеня.
2. Якщо в родовому відмінку множини іменники середнього роду закінчуються на -ів, подовження зберігається: почуття – почуттів, відкриття – відкриттів, але знання – знань.
3. В орудному відмінку однини іменників III відміни: тінь - тінню, сіль - сіллю, ніч - ніччю, подорож –подорожжю, туш – тушшю, але повість – повістю,пригорщ – пригорщю.
4. У словах: Ілля (Іллівна), суддя, стаття, гілля; зрання, спросоння, навмання, попідтинню, попідвіконню.
5. У дієслові ллю та в усіх його формах ллє, ллють, ллєте, ллється, а також у похідних: виллю, наллю.
6. У похідних словах подовження між двома голосними зберігається: життя – життєвий, життєрадісний.
7. Зрідка подовжуються букви н, с, в, якщо позначають тверді приголосні: Ганна, вважати, овва, ссавці, ссати, бовваніти.
Не подовжуються перед я, ю, є:
а) букви, що позначають губні приголосні - кров’ю, сім’я, матір’ю;
б) букви д, т, з, с, л, н, ц, ж, ч, ш, якщо вони позначають м’які приголосні, які не стоять між двома голосними: повіддю, але повідь, знання але знань;
в) при збігу двох різних приголосних - повістю, честю, щастя.
7. Подвоєння приголосних внаслідок їх збігу
Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних:
1. Подвоюються букви, що позначають однакові приголосні на стику двох морфем :
- віддати, беззубий ( префікса й кореня);
- возз’єднання ( двох префіксів);
- законний, погодинний (кореня й суфікса);
- письменник, іменник (двох суфіксів);
- розрісся, піднісся ( зворотні дієслова минулого часу з основою на с перед часткою – ся.
2. У складноскорочених словах: військкомат, юннат, але юний, райком.
3. Подвоюються букви, що позначають приголосні в наголошених прикметникових і прислівникових суфіксах -енн-, -анн-, які вказують на перебільшену ознаку: несказа´нний, здорове´нний, стара´нно, нездола´нно, але ска´зано, незрі´вняний, шале´ний..
4. Подвоюється ч в іменниках, утворених від прикметників на – цьк(ий): козацький - козаччина, німецький – Німеччина, але галицький –Галичина (виняток).
5. Не подвоюється в українській мові на відміну від російської мови буква н у суфіксах дієприкметників та похідних від них словах: сказанный – сказаний; нарисованный – намальований; самоотверженно – самовіддано;преданность – відданість; напряженность – напруженість.