- •Донецький державний університет економіки і торгівлі
- •Передмова
- •Науковий стиль у системі сучасної української літературної мови
- •1. Стилістична система сучасної української літературної мови
- •2. Загальна характеристика наукового стилю
- •3. Термін як одиниця наукової лексики
- •4. Текст як форма існування наукового знання
- •Лексико-граматичні завдання для самостійної роботи заняття № 1
- •Заняття № 2
- •Заняття № 3
- •Заняття № 4
- •Заняття № 5
- •Заняття № 6
- •Заняття № 7
- •Заняття № 8
- •I. Рынок пшеницы сша и китая
- •II. Автомобильные рынки сша и индии
- •Заняття № 9
- •Заняття № 10
- •Завдання з розвитку мовлення
- •Тема 1 правопис голосних. М’який знак. Апостроф
- •1.Чергування голосних звуків
- •Давньоруська мова: Українська мова:
- •2. Правопис ненаголошених е та и в корені слова
- •3. Ненаголошені е та и в префіксах і суфіках слів
- •4. Розрiзнення е та и в закiнченнях дiєслiв
- •5. Букви е, и в складному майбутньому часі дієслів
- •Написання і, ї, и у словах іншомовного походження
- •7. М’який знак і апостроф у словах слов’янського походження
- •М`який знак, апостроф у словах іншомовного походження
- •Тема 2 правопис приголосних
- •1.Чергування приголосних звуків ( загальна характеристика )
- •2. Правопис дзвінких та глухих приголосних у корені слів
- •3. Правопис приголосних у кінці префіксів
- •4. Уподібнення приголосних за місцем творення
- •5. Спрощення груп приголосних
- •6. Подовжені приголосні та позначення їх на письмі
- •7. Подвоєння приголосних внаслідок їх збігу
- •8. Подвоєні й неподвоєні приголосні в іншомовних словах
- •Тема 3 складні випадки правопису іменників
- •Деякі правила відмінювання іменників
- •Особливості відмінкових закінчень іменників II відміни у родовому відмінку однини
- •3. Складні випадки правопису імен
- •4.Творення і правопис імен по батькові
- •5. Складні випадки правопису прізвищ слов’янського походження
- •Горячев–Горячев Хмелёв – Хмельов
- •Привалов – Привалов
- •6. Правопис складних особових імен та прізвищ
- •Тема 4 складні випадки правопису прикметників та числівників
- •1. Творення ступенів порівняння прикметників
- •Правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •3. Творення та правопис присвійних прикметників
- •4. Складні випадки правопису та відмінювання числівників
- •Тема 5 правопис складних слів разом, через дефіс, окремо
- •Правопис складних іменників
- •До слів із другою відмінюваною частиною належать:
- •2. Правопис складних прикметників
- •3. Правопис складних числівників і займенників
- •4. Правопис складних прислівників
- •5. Правопис службових частин мови (часток, сполучників, прийменників) Правопис часток.
- •Правопис сполучників
- •Правопис прийменників
- •6. Правопис вигуків
- •Тема 6 переклад дієприкметникових та дієприслівникових зворотів з російської мови на українську
- •Переклад дієприкметникових зворотів
- •Суфікси, за допомогою яких утворюються дієприкметники :
- •Увага !
- •Переклад дієприслівнквих зворотів
- •Словник-довідник основних мовних термінів і понять
- •Список літератури
- •Для нотаток
- •Українська мова (за професійним спрямуванням) для студентів економічних спеціальностей: самостійна робота
- •83023, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10 тел.: (062) 97-60-45, 97-60-50
Горячев–Горячев Хмелёв – Хмельов
(бо хміль – хмелем)
відбулося чергування і е
(слабка позиція), тому українська
вимова через е
В усіх інших випадках російській літері Е відповідає українська літера Е :
Мельник–Мельник
Лермонтов-Лермонтов
Сенкевич-Сенкевич
рос.и
і и ї
Ивков – Івков, Щипачов – Щипачов, Руин –Руїн,
Линенко – Ліненко, Борисов – Борисов Ильин – Ільїн,
Репин – Рєпін (бо Борис-спільна Марьин – Мар'їн
основа), але (б,п,в,м,ф,р)
(-ин -ін, окрім Николаев – Ніколаєв
шиплячих та ц: (бо Микола), Пущин, Птицин) Микитин – Нікітін (бо Микита)
Филиппов – Філіппов (бо Пилип).
Привалов – Привалов
(и в префіксі)
ы-и
Крылов - Крилов
Суфікси:
-ик- -ен- -ск- -ськ-
-ич- и е -цк- -цьк-
-иц- -ечк- -зк- -зьк-
-ищ- Белецкая – Бєлецька
Новиков – Новиков я
Голицын – Голицин
-ин- ін,
але після шиплячих, ц, р -ин-
(суфікс російського походження)
Прізвища російського походження, прізвища, що історично склалися та прізвища на –кой зберігають російське закінчення –ой: Тверской –Тверськой, Морской – Морськой, Толстой – Толстой, Бродовой – Бродовой, але Мозговой – Мозковий,Горовой – Горовий відповідно до традиції вживання.
Зберігається подвоєння приголосних: Кассиль – Кассіль, Отто – Отто, Маттенков – Маттенков.
6. Правопис складних особових імен та прізвищ
Імена і прізвища (також прізвиська), що складаються з двох чи трьох слів або до складу яких входять частки, артиклі тощо, можуть писатися окремо, разом і через дефіс.
Окремо пишуться:
1. Прізвиська (українські та перекладені іншомовні), що складаються з імені та прикметника, узгодженого з ним чи з наступним іменником: Іван Волове Око, Олена Прекрасна, Річард Левове Серце, Степан Тигряча Смерть; сюди належать й особові найменування американських індіанців: Маленький Вовк, Тупий Ніж і т.ін.
2. Псевдоніми, що складаються з імені та прізвища: Джек Лондон, Жорж Занд, Леся Українка, Марко Вовчок, Панас Мирний.
3. Повні давньоримські особові назви, у яких перше слово означає особове ім'я, друге — родове ім'я, третє — прізвище: Гай Юлій Цезар, Марк Порцій Катон.
4.Частки, артиклі та інші службові слова (ван, да, де, ді, дю, дер, ед, ель, ла, ле, фон і т. ін.) в іншомовних особових назвах: Людвіг ван Бетховен, Леонардо да Вінчі, де ла Куева, ді Вітторіо, дю Гар, Нур ед Дін, ле Шапельє, фон дер Гольц.
У ряді випадків частки пишуться разом із прізвищами, бо в такій формі засвоїла їх українська мова: Деліль, Лагарп, Ламеттрі, Лафонтен, Лесаж, Фонвізін.
5. Слово дон («пан») перед особовим ім'ям як форма ввічливого звертання: дон Базіліо, дон Педро, дон Хосе. У власних назвах відомих літературних героїв це слово пишеться з великої літери: Дон Жуан, Дон Кіхот.
У загальному значенні слово донжуан пишеться разом і з малої літери.
6. Складові частини корейських, в'єтнамських, бірманських, індонезійських особових назв: Кім Ір Сен, Пак Ті Вон, Хо Ші Мін, Гнуєн Конг Хоан, У Ну Мунг,Фетай Чотінучит.
Разом пишуться:
1. Українські прізвища, що складаються з дієслова в наказовій формі та іменника: Горицвіт, Непийвода, Убийвовк.
2. Українські прізвища, що виникли на основі словосполучень, до складу яких входять як повнозначні, так і службові слова: Добрийвечір, Нетудихата, Панібудьласка.
3. Українські прізвища, утворені з прикметника та іменника за допомогою сполучного звука: Довгопол, Кривоніс, Скороход.
4. Слов'янські особові імена, утворені від двох основ:
Владислав, Володимир, Мечислав, Ярополк.
5. Тюркські, вірменські та інші особові назви з компонентами бей, заде, мелік, огли й под.; що вказують на соціальний стан, родинні стосунки: Ізмаїлбей, Турсунзаде, Керогли. Але арабське ібн пишеться окремо: Ібн Русте, Ібн Сіна, Ібн Фадлан, а тюркське паша — через дефіс: Осман-паша.
Через дефіс пишуться:
1. Складні особові імена: Василь-Костянтин, Жан-Жак, Зиновій-Богдан, Марія- Антуанетта, Мартін-Лютер, Фрідріх-Вільгельм.
2. Складні прізвища: Альтаміра-і-Кревеа, Гулак-Артемовський, Жоліо-Кюрі, Квітка-Основ'яненко, Нечуй-Левицький, Новиков-Прибой, Римський-Корсаков.
3. Імена з кваліфікаційними прикладками: Іван-царенко, Кирик-мужичок. Але якщо прикладка розгорнута, то ставиться тире: Іван –-мужичий син, рідше — кома: Іван, селянський син.