Термінологічний словник

Бронювання – це попереднє замовлення місць і номерів у готелі.

Ввічливість – моральна якість, яка проявляється в шанобли­вому ставленні до людей, до їхніх поглядів, традицій і звичок, у високій культурі поведінки, доброзичливості та делікатності, це чемність, дотримання правил пристойності у вчинках.

Військовий етикет – перелік загальноприйнятих в армії правил та норм, манери поведінки військовослужбовців у всіх сферах їхньої діяльності.

Гостинність – це турбота, виявлена по відношенню до гос­тя, і здатність по чувати потреби.

Дипломатичний етикет – сукупність правил і норм пове­дінки дипломатів та офіційних осіб під час офіційних і неофі­ційних заходів.

Діловий етикет – сукупність правил і норм поведінки, які регламентують відносини ділових людей.

Достойність – почуття власної гідності, що змушує людину повірити у власні сили, не відчувати свою діяльність марною чи зайвою.

Етика – наука про мораль, її розвиток, принципи, норми й роль у суспільстві, іншими словами – про правильне (і непра­вильне) у поведінці.

Етика управління – це культура життя і співпраці з людьми, така організація людських колективів, за якої кожен може твор­чо, максимально самовіддано виконувати посильну справу.

Етикет – сукупність правил поведінки, які регулюють зов­нішні прояви людських стосунків.

«Жур-фікс» – це вид прийому, який влаштовують дружини міністрів або послів у певні дні протягом усього осінньо-зимо­вого сезону.

Імідж – враження, яке організація та її співробітники справ­ляють на людей і яке фіксується в їх свідомості у формі певних емоційно забарвлених стереотипних уявлень (думок, суджень про них).

Імідж – образ, який свідомо формується з розрахунком на сприйняття його іншими.

Коктейль-фуршет – це прийом, розрахований на велику кількість осіб, де ніхто не сидить за столом.

Коректність – стиль спілкування й поведінки, що дозволяє бути бездоганним в очах усіх, хто оточує, його основа – добро­зичливість і пунктуальність.

Культура мови – дотримання усталених мовних норм усної й писемної літературної мови, а також свідоме, цілеспрямоване, майстерне використання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування.

Культура мовлення – система вимог, регламентацій стосов­но вживання мови в мовленнєвій діяльності (усній чи писемній).

Культура мовлення – це здатність використовувати опти­мальні для конкретної ситуації мовні засоби.

Культура спілкування є складовою культури людини за­галом.

Мораль передусім є певною формою свідомості – сукупністю усвідомлюваних людьми принципів, правил, норм поведінки.

Моральність – утілення принципів, правил і норм у реальній поведінці людей та стосунках між ними.

Почуття такту – уміння поводитись у різних ситуаціях не тільки з урахуванням власних інтересів чи інтересів підпри­ємства, а й відповідно до загальних правил поведінки, прийня­тих етичних і естетичних вимог.

Придворний етикет – чітко регламентований порядок і фор­ми поведінки, установлені при дворах монархів.

Професійна етика – такі моральні обов’язки, у яких відби­вається ставлення представника певної професії до об’єкта пра­ці, до колег, до партнерів, до членів суспільства. Це усвідомлен­ня своєї моральної відповідальності й готовності виконувати свій професійний обов’язок.

Професійна мораль – це те, що конкретизує загальнолюдські моральні цінності (норми, принципи, поняття) у конкретних професіях. Особливості професійної моралі вивчає професійна етика.

Професійною етикою називають кодекси поведінки, що за­безпечують моральний характер тих взаємовідносин між людь­ми, які випливають з їхньої професійної діяльності.

Світський етикет – сукупність правил і норм поведінки, які регламентують зовнішні прояви людських стосунків.

Скромність – самокритичне, вимогливе ставлення до себе, до своїх знань, здібностей і заслуг.

Службовий етикет – сукупність найдоцільніших правил по­ведінки людей у трудових колективах. Ці правила зумовлені найважливішими принципами загальнолюдської моралі й мо­ральності.

Спілкування – це міжособистісна міжгрупова взаємодія, ос­нову якої становить пізнання одне одного й обмін певними резу­льтатами психічної діяльності (інформацією, думками, почут­тями, оцінками тощо).

Телефонна розмова – це один з видів усного мовлення, за якого особливо важливо широко використовувати лексичні мо­жливості літературної мови (в першу чергу, багату синоніміку й точність її термінології), а також інтонаційні можливості мовлення.

Торговий діалог між офіціантом і клієнтом – привертання уваги клієнта, пробудження цікавості у клієнта і підготовка рішення, прийняття рішення.

Тост – застільне побажання з пропозицією випити чарку.

Чесність – як моральна якість охоплює такі ознаки, як пра­вдивість, принциповість, вірність прийнятим зобов’язанням, щи­рість у взаємостосунках, визнання прав, можливостей і здіб­ностей інших.