1)Визначення, цілі та напрямки дія-ті під-ва

Під-во-самостійний су’єкт господар., створений відпов. Органом з метою задов.. сусп.. потреб шляхом здійснення виробн., наук-досл, торгів та іншої госп.дія-ті. Кожне підприємство має історично сформовану конкретну назву.

Місія – головна мета дія-ті під-ва.

Метою сучасного під-ва є задоволення потреб ринку та отрим. макс. Можливого прибутку.

На основі визначеної загальної місії визначають загальні фірмові цілі, які мають бути:

Конкретними та помірними

Зорієнтованими в часі

Досяжними

Взаємодоповн. Та чітко сформул. щодо кожного напряму дія-ті

У практиці господарювання кожне підприємство (фірма), що є складною виробничо-економічною систему, здійснює багато конкретних видів діяльності, котрі за ознакою спорідненості можна об’єднати в окремі головні напрямки:

вивчення ринку

інов, виробн., комерц., економ та соц.. дія-ть

після продажний сервіс

2)Правові основи функ-ння під-ва

Під-во має діяти в рамках чинного законодавства.

Можна визнач. такі юр. акти:

госп. кодекс Укр

податковий кодекс

статут під-ві

Статут-сукупність правил, що регулюють дія-ть під-ва та його відносини з іншими суб’єктами господар. Статут має відповідати основним положенням закону України про підприємства; його затверджує власник (власники) чи засновник (засновники) підприємства (добровільного об’єднання підприємств), а для державних підприємств — власник майна за участю відповідного трудового колективу.

У статуті визнач:

наймен. і місце розташ.

власники або засновники

місія на основні цілі дія-ті

органи управління

джерела і порядок формування майна

умови реорганізацій і припинення дія-ті

Колект.договір – це угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністр. під-ва. Колект. договором регулюються виробничі, економ, трудові відносини працівників з власником під-ва. Колективний договір, як правило, складається зі вступної частини, що знайомить трудовий колектив із напрямками розвитку та вдосконалення виробництва (діяльності), умов праці і культурно-побутового забезпечення працівників, а також кілька розділів із конкретними зобов’язаннями адміністрації за основними напрямками діяльності колективу.

3)Класифікація і структура під-ств

за певними ознаками:

- мета і характер дія-ті: комерційні та некомерційні

- форма власності: приватні, колективні, державні, спільні

- належність капіталу: національні, закордонні, змішані

- правовий статут і форма господ: одноосібні, кооперативні, орендні, госп.товариства

- галузево-функціональний вид дія-ті: промислові, с/г, будівельні, транспортні , торгівельні, лізингові, страхові, туристичні

- технологічна цілісність і ступінь підпор-ння: головні, дочірні, асоційовані, філії

- за чисел.працюючих: малі, середні та великі

Сукупність усіх виробничих та невиробничих структур із системою відповідних зв’язків підпорядк. та взаємодії утвор. загальну структуру під-ва

Вироб. структура – сукупність підрозділів, де відбуваються відповідні вироб. процеси.

Залежно від підрозділу, на основі якого формується вироб. структура її поділяють на:

цехову

без цехову

корпусну

комбіновану

Цехи поділяють на:

основні

допоміжні

обслуговуючі

побічні

4)Економічна система країни часто формується під впливом її політичної системи. Під політ.системою розуміється система управління державою. Ринкова економіка: у суто ринковій економ. системі вся виробнича та комерційна діяльність здійснюється приватними власниками без участі держави. Вир-тво визначається співвідн. попиту та пропозиції, а інформ. суб*єкти підпр. дія-ті отримують через систему цін. Якщо попит на пр.. перевищує пропозицію, ціни зростають і навапки.

Найважл. риси ринкової економіки:

сприяння приватної власності

чесна та вільна конкуренція

ціни, що відповідають ринкові

свобода госп.дія-ті та розміщення вир-тва

помірковане податкове законодавство.

Ринок – це така форма економ. розвитку суспільства, за якої риновим важелям відведена визначальна роль у саморегулювання економіки на основі використання цілої низки економ.законів товарного виробництва, а державі відведена роль додаткового регулятора.

Функції ринку:регулююча, счимулююча, розподільча, інтегруюча.

Ринки бувають: предметів споживання,виробн. ресурсів, ринок капіталів, фін.кред.ресурсів, фондовий ринок та ринок науково-техн.розробок.

Об*єктами ринкових відносин є робоча сила, праця, земля, нерухомість, товари, роботи, послуги.

Суб*єками є споживачі, виробники та постачальники.

5) Під-цтво, як сучасна форма господарювання

Підп-цтво – самостійна ініціативна господ. фінансова дія-ть суб’єктів усії форм власності в рамках чинного законод. на свій ризик та під власну майнову відпов-ть.

Основними функціями підприємницької діяльності заведено вважати: 1) творчу — генерування й активне використання новаторських ідей і пілотних проектів, готовність до виправданого ризику та вміння ризикувати в бізнесі (підприємництві); 2) ресурсну — формування і продуктивне використання власного капіталу, а також інформаційних, матеріальних і трудових ресурсів; 3) організаційно-супровідну — практична організація маркетингу, виробництва, продажу, реклами та інших господарських справ.

Принципи здійсненні під-кої дія-ті:

вільний вибір видів підпр. дія-ті

залучення на добровільних засадах грошових коштів та майна під-ців

вільне наймання працівників

самостійне здійснення ЗЕД

вільне викор. прибутку під-ва, що залишився в розпорядженні після сплати податків.

самостійне формування програми дія-ті, вибір постач, споживачів, визначення цін на товари.

6)Договірні взаємовідносини і партнерські зв’язки у підпр. дія-ті

Договір – документальне закріплення партнерських зв’язків. Договір є правовою формою узгодження волі двох або більше сторін. Госп.договорм є майнова угода між двома або більше суб*єктами господарювання, змістом якої є зобов*язання майнового характеру у сфері госп.діяльності. За економ. змістом договори поділяють на: купівлі-продажу, підряду, оренди, постачання, збереження, спільної діяльності. Госп. договір вважається уклад. якщо між сторонами досягнуто згоди щодо його істотних умов.( це умови, при відсутності яких договір не може вважатися укладеним) При укл. госп.договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Виділяють два типи договорів:

установчі – письмовий документ, який засвідчує волевиявлення осіб щодо заснування нового під-ва

під-цкі – угода сторін щодо безпосереднього здійснення госп. дія-ті (договору купівлі-продажу, оренди, надання послуг, кредитний)

7)Сучасний етап розвитку світової економіки характеризується інтенсивним розширенням міжнародної підприємницької діяльності, тобто діяльності, що здійснюється через науково-технічну, виробничу, торговельну, сервісну та іншу взаємокорисну співпрацю суб’єктів господарювання двох чи більше країн (міжнародних партнерів).

Суб’єктами міжнародної підприємницької діяльності є її учасники, які спроможні ефективно працювати задля реалізації власних бізнесових інтересів. Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб’єктами такої діяльності визнаються:

1) фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, що мають діє — і правоздатність;

2) юридичні особи, що зареєстровані в Україні та постійно перебувають на її території;

3) структурні одиниці суб’єктів господарської діяльності іноземних держав (дочірні фірми, філії, відділення, представництва);

4) спільні підприємства, що мають постійне місцезнаходження в Україні.