10) Організаційні структури управління

поділяються на:

ієрархічні

адаптивні

До ієрархічних належать: лінійна, функці-на, лінійно-функц-на, дивізіональна.

ЛІНІЙНА – переваги: 1) єдність розпорядництва, простота і чіткість підпорядкування; 2) повну відпо-ть керівника за результати дія-ті підлеглих йому підрозділів; 3) оперативність у прийманні рішень, 4) погодженість дії виконавців. – недоліки – 1) велике інформаційне перевантаження керівника, великий потік документів, 2) високі вимоги до керівника, який повинен бути висококваліф. фахівцем, що володіє різнобічними значеннями і досвідом. 3) структура може бути пристосована тільки до вирішення оперативних та поточних завдань, 4) структура негнучка і не дає змоги вирішувати завдань, що залежать від умов функціонування, які постійно змінюються.

ФУНКЦІОНАЛЬНА – переваги - 1) висока компетент. фахівців, що відпов. за виконання конкретних функцій, 2) спеціалізація підрозділів на виконанні певного виду управ. дія-ті

недоліки 1) порушення принципу повноправного розпорядництва, принципу єдиноначальності , 2) тривала процедура прийняття рішень, 3) труднощі підтримки постійних взаємозв’язків між різними функц. службами, 4) неузгодж. і дублювання вказівок, розпоряджень, які одерж. виконавці «зверху»

ЛІНІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА

переваги: 1) стимулювання ділової і професійної спеціалізації в умовах даної структури управління, 2) висока виробнича реакція під-ва тому, що вона побудована на вузькій спеціалізації виробництва і вузькій кваліфікації фахівців, 3) зменшення дублювання зусиль, 4) поліпшення координації дія-ті в функц. ділянках

недоліки – 1) відсутність тісних взаємозв’язків і взаємодії на горизонтальному рівні між підрозділами, 2) різке збільшення обсягу роботи керівника під-ва і його заступників через необхідність узгодження різних функц. служб, 3) надмірно розвинути система взаємодії по вертикалі, 4) слабка інноваційна і під-цька реакція

ДИВІЗІОНАЛЬНА – заснована на відокремлених великих автономних під-вах вироб.госп.підрозділів відповідних їх рівнів управління з наданням цим підрозділам операт.-виробн. самостійності із перенесенням на цей рівень відповідальності за кінцевий фінансовий результат.

11)Поняття, класифікація та структура персоналу

Персонал – сукупність постійних працівників, які мають необхідну професійну підготовку та досвід практичної дія-ті для забезпечення господарської дія-ті під-ва.

Професія – вид трудової дія-ті

Спеціальність – різновид трудової дія-ті в межах професії

Кваліфікація – сукупність спеціальних знань і практ.навичок, що визначають ступінь підготовки працівника до виконання своїх обов’язків.

Класифікація персоналу:

залежно від участі у вироб. дія-ті: виробничий та невиробничий

за характером викон. функцій: керівники, спеціалісти, службовці, робітники(осн.і допом.)

за рівнем кваліфікації: спеціалісти найв.кваліф, вищої, середньої та практиканти, робітники висококвал, каліф, низькокваліф, некваліфю

Структура персоналу – відсоткове відношення окремих категорій персоналу до загальної їх чисельності.