Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
EKONOMIKA (1).docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
20.09.2019
Размер:
92.67 Кб
Скачать

20) Сутнісна характеристика нематеріальних ресурсів під-ва

Нематеріальні ресурси — це складова частина потенціалу підприємства, здатна забезпечувати економічну користь протягом відносно тривалого періоду. Відмінними рисами цих ресурсів є брак матеріальної основи здобування доходів та невизначеність розмірів майбутнього прибутку від їхнього використання.

У складі об’єктів інтелектуальної власності виокремлюють:

1) об’єкти промислової власності. З-поміж об’єктів промислової власності окремо також виділяють так звані засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту і виготовлюваної ними продукції, робіт, послуг (знаки для товарів і послуг, фірмове найменування, зазначення походження товарів);

2) об’єкти, що охороняються авторськими та суміжними правами;

3) інші (нетрадиційні) об’єкти інтелектуальної власності (рис. 6.1).

До об’єктів пром.власності належать винаходи, корисні моделі, торгівельні марки, недобросовісна конкуренція)

До об’єктів, що охороняються авторськими правами належать твори у галузі науки, літ-ри та мистецтва.

До об’єктів що охор.суміжними правами належать фонограми, відеограми, організація мовлення.

21) Нематеріальні активи:патентування та ліцензування

Немат.активи – це усі активи, крім грошових коштів та їх еквівал. та деб.заборг. у фіксованій сумі грошей.

Право власності на винаходи, корисні моделі та промислові знаки засвідчується патентами.

Патент – виданий держ.ограном охоронний документ, який підтверджує право його власника на відповідний об*єкт промислової власності. Патент можна продати, на його підставі видати ліцензію.

Патентна ліцензія – наданий власником патенту дозвіл на викор. техн.. документації або запатентованих винаходів.

Продаж ліцензій оформ. лі ценз. договором.

Ліценз. договір – двостороння угода, за якої ліцензіар зобов. передати право власності на використання об*єкта інтелект. власності ліцензіату за певну винагороду

22) Поняття, склад і структура інвестицій.

Інвестиції— це довгострокові вкладення капіта­лу (грошей) у під-ку діяльність (для одер­жання прибутку).Той, хто має капітал (гроші) і вкладає його (їх) у ту чи іншу комерційну справу, називається інвесто ром, а сам процес вкладення капіталу — інвестуванням (довгостроковим фінансуван ням).Класифікація інвестицій за обєктами вкладання коштів: реальні та фінансові, за характером участі інвесторів : прямі і непрямі , за періодом інвестування: короткотермінові та довгострокові, за формою власності інвестиційних ресурсів приватні державні іноземні , спілюні, за регіональною ознакою: внутрішні, закордонні. Фінансові інвестиції означають використання на­явного капіталу для придбання (купівлі) акцій, об­лігацій та інших цінних паперів, що їх випускають підприємства або держава. Реальні інвестиції — це вкладення капіталу (грошей) у різні сфери та галузі народного господарства (суспільного виробницт­ва) з метою оновлення існуючих і створення нових “капітальних” (матеріальних) благ, а як наслідок — одержання набагато більшо­го прибутку. Зовнішні прямі інвестиції — це вкладення капіталу за кордо­ном, .що за величиною становить не менше 10% вартості того чи того конкретного проекту, закордон ні інвестиції, менші за 10% вар­тості здійснюваного за їх допомогою капітального проекту, нази­ваються портфельними.Прямі- це безпосередня участь інвестора упроцесі вибора обєктів інвестування, вкладання коштів у ці обєкти. Не прямі це процес інвестування який,здійснюєтьсяіншими особами, якими можуть бути інвестиційні чи фінансові посередники.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]