Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу

1. Опрацювати теоретичні основи лекційного матеріалу по темі “Трирівнева пенсійна система”.

2. Знайдіть у статистичних щорічниках та сайтах державного комітету статистики та обласного управління статистики дані про чисельність населення, статево-віковий склад, чисельність економічно-активного населення, показники природного та механічного руху, зайнятість по галузях, рівень освіти населення, оцініть повноту доступних офіційних статистичних даних для ґрунтовного аналізу демографічної ситуації та стану трудового потенціалу.

3. На основі статистичних даних та публікацій оцінити сучасний трудовий потенціал України, перспективи його розвитку і ефективність його використання.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть демоекономічні аспекти структури населення.

2. Розкрийте основні джерела інформації про населення.

3. Дайте характеристику сучасної демографічної ситуації в Україні.

4. Розкрийте сутність трудової міграції, її позитивних і негативних наслідків.

5. Розкрийте сутність демографічної політики.

6. Що таке трирівнева пенсійна система?

7. Що таке коефіцієнт заміщення?

Література

3, 5, 7 -14, 26 – 28, 37, 46, 49, 50, 51, 57, 61, 62

Тема 3. Солідарна система пенсійного страхування

Мета роботи: сформувати знання про основні положення та регулювання солідарної пенсійної системи

План вивчення теми

1. Вплив факторів на функціонування солідарної пенсійної системи.

2. Впровадження персоніфікованого обліку.

3. Страховий стаж, страховий ризик і страховий випадок.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Аналізуючи стан функціонування солідарної пенсійної системи треба виділити наступні фактори впливу:

1. Недостатні надходження від сплати пенсійних внесків через великий розмір тіньового сектору економіки, фінансові труднощі багатьох державних підприємств і вбудовані в нинішню систему стимули ухилення від сплати податків і обов’язкових відрахувань до соціальних фондів;

2. Велика чисельність пенсіонерів в співвідношенні з розміром зайнятого населення через велику кількість пільгових пенсій, простоту набуття пенсій по інвалідності, низький вік виходу на пенсію, нижчий вік виходу на пенсію для жінок;

3. Невідповідність розмірів пенсій встановленим соціальним гарантіям та стандартам;

4. Неефективне управління системою пенсійного забезпечення, що виражена у високій ставці пенсійних внесків та низькому розмірі пенсій.

В існуючому пенсійному законодавстві принцип страхування майже не реалізується і носить по суті, адміністративно-розподільчий характер. За рахунок страхових внесків проводяться окремі види виплат, що не залежать від участі у фінансуванні пенсійного забезпечення.

Також негативний вплив справляють об’єктивні фактори, серед яких:

1. Демографічні процеси, наслідками яких є негативне співвідношення чисельності отримувачів пенсій та платників страхових внесків;

2. Зменшення чисельності зайнятого населення.

Персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством відомостей про фізичних осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Основні завдання персоніфікованого обліку:

• створення єдиного державного автоматизованого банку відомостей про фізичних осіб;

• сприяння розвитку заінтересованості фізичних осіб у внесенні платежів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та створення умов для їхнього контролю за сплатою цих платежів;

• сприяння створенню умов для більш повного надходження платежів на пенсійне страхування;

• створення інформаційних передумов для визначення розміру виплат за пенсійним страхуванням залежно від тривалості страхового стажу та особистого внеску фізичної особи у формування коштів цього страхування;

• забезпечення відповідно до законодавства захисту відомостей про фізичних осіб;

• інформаційне забезпечення завдань прогнозування та планування у системі пенсійного страхування.

В основі персоніфікованого обліку лежить обов'язковість використання індивідуального ідентифікаційного номера даних Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів.

Персоніфікований облік здійснюється відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, законодавства про обов'язкове державне пенсійне страхування.

Персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях.

Згідно з новим пенсійним законодавством при визначенні майбутньої пенсії буде враховуватися страховий стаж. До нього включаються періоди:

• періоди, за які сплачені страхові внески застрахованою особою (обов’язкова і добровільна участь);

• періоди за які сплачені страхові внески на користь застрахованої особи;

• час догляду за малолітніми дітьми, інвалідами 1 групи, дітьми-інвалідами, престарілими (80 років);

• час строкової служби в армії (компенсація була введена з 1.01.05 року).

Взагалі страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню згідно з законодавством, що діяло раніше, або підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачено страхові внески.

Страховим ризиком при державному пенсійному страхуванні виступає: настання старості, втрата годувальника, визначення ступеня інвалідності.

Соціально-трудові відносини характеризують взаємовідносини між найманим працівником і роботодавцем, які в умовах ринкової економіки націлені на забезпечення високого рівня і якості життя людини та суспільства загалом.

Суб’єктами соціально-трудових відносин є індивідууми і соціальні групи. Для сучасної економіки найбільш важливими суб’єктами відносин є: найманий працівник, роботодавець, об’єднання найманих працівників (профспілка), об’єднання роботодавців, держава.

Найманий працівник – це особа, яка заключила договір з представником підприємства, організацією чи державою.

Роботодавець – це особа, яка наймає для виконання роботи одного, або декількох працівників.

Профспілки – створюються для захисту економічних інтересів найманих працівників.

Держава – як суб’єкт соціально-трудових відносин виступає: в ролі законодавця, захисника прав громадян і організацій, роботодавця, посередника і арбітра при трудових спорах.