2.2. Методи оцінки ризику

Запам’ятайте , що основними методами математичної оцінки фінансового ризику можна виділити наступні:

статистичний метод;

метод аналізу доцільності витрат;

метод експертних оцінок;

аналітичний метод;

метод аналогій.

Статистичний метод.

Головні інструменти статистичного методу розрахунку фінансового ризику:

Варіація - зміна кількісних показників при переході від одного варіанта результату до іншого.

Дисперсія - міра відхилення фактичного знання від його середнього значення.

Таким чином, величина ризику, або ступінь ризику, може бути виміряна двома критеріями: середнє очікуване значення, дисперсія (відхилення) можливого результату.

Середнє очікуване значення - це те значення величини події, яке пов'язане з невизначеною ситуацією. Воно є середньозваженої всіх можливих результатів, де ймовірність кожного результату використовується як частота, або ваги, відповідного значення. Таким чином обчислюється той результат, який імовірно очікується.

Метод аналізу доцільності витрат орієнтовано на ідентифікацію потенційних зон ризику з урахуванням показників фінансової стійкості фірми. В даному випадку можна просто обійтися стандартними прийомами фінансового аналізу результатів діяльності основного підприємства і діяльності його контрагентів (банку, інвестиційного фонду, підприємства-клієнта, підприємства-емітента, інвестора, покупця, продавця і т.п.)

Метод експертних оцінок зазвичай реалізується шляхом обробки думок досвідчених підприємців і фахівців. Він відрізняється від статистичного лише методом збору інформації для побудови кривої ризику.

Даний спосіб передбачає збір і вивчення оцінок, зроблених різними фахівцями (даного підприємства або зовнішніми експертами) ймовірностей виникнення різних рівнів втрат. Ці оцінки базуються на врахуванні всіх факторів фінансового ризику, а також статистичних даних. Реалізація способу експертних оцінок значно ускладнюється, якщо кількість показників оцінки невелика.

Аналітичний метод побудови кривої ризику найбільш складний, оскільки лежать в основі його елементи теорії ігор доступні тільки дуже вузьким фахівцям. Частіше використовується підвид аналітичного методу - аналіз чутливості моделі.

Метод аналогій при аналізі ризику нового проекту дуже корисний, тому що в даному випадку досліджуються дані про наслідки впливу несприятливих факторів фінансового ризику на інші аналогічні проекти інших конкуруючих підприємств.

Індексація являє собою спосіб збереження реальної величини грошових ресурсів (капіталу) і прибутковості в умовах інфляції. В основі її лежить використання різних індексів.

2.3. Вплив ризику на ставку доходу

Зверніть увагу, що фінансовий ризик проявляється у сфері економічної діяльності підприємства. Фінансовий ризик пов'язаний з формуванням ресурсів, капіталу, доходів та фінансових результатів підприємства, характеризується можливими грошовими втратами в процесі здійснення економічної діяльності. Фінансовий ризик визначається як категорія економічна, займаючи певне місце в системі економічних категорій.

Аналіз фактора ризику носить суб'єктивний характер: оцінювачі, впевнені в майбутньому зростанні компанії, визначать її поточну вартість вище в порівнянні з аналітиком, що становлять песимістичний прогноз. Іншими словами, чим ширше розкид очікуваних майбутніх доходів навколо найкращої оцінки, тим ризикованіше інвестиції.

Запам’ятайте, чим вище оцінка інвестором рівня ризику, тим більшу ставку доходу він очікує.

Зверніть увагу на основні фактори макроекономічного ризику:

• рівень інфляції;

• темпи економічного розвитку країни;

• зміна ставок відсотка;

• зміна обмінного курсу валют;

• рівень політичної стабільності