8.2. Методика оцінки вартості капіталу

Зверніть увагу на те, що в зарубіжній практиці оцінки вартості майна найбільшого поширення дістали три методичні підходи:

• заснований на оцінці потенційних доходів;

• майновий (витратний);

• ринковий.

Запам’ятайте, що ставка капіталізації - дільник (як правило, у формі процен­та), який використовується для переведення доходу у вартість.

Зверніть увагу на те, що згідно з майновим підходом вартість корпорації розраховується як сума вартостей усіх активів, що складають цілісний майновий комплекс, за мінусом зобов'язань. Основним джерелом інформації за даного підходу є баланс компанії.

У рамках цього підходу розрізняють такі основні методи:

* оцінка за відновною вартістю активів (витратний підхід);

* метод розрахунку чистих активів;

* розрахунок ліквідаційної вартості.

В основу витратного підходу покладено принципи корисності і заміщення. Він ґрунтується на тезі, що потенційний покупець не заплатить за суб'єкт більшу ціну, ніж його можливі сукупні витрати на відновлення об'єкта в поточному стані та в діючих цінах, що забезпечуватиме його власникові подібну корисність.

Гудвіл — вартість фірми, і ділової репутації, нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів компанії та її ринковою вартістю, що виникає внаслідок кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку, нових технологій тощо.

Студенти повинні знати, що в рамках ринкового підходу найуживанішим методами вважаються метод зіставлення мультиплікаторів, який дає змогу оцінити вартість корпорації на основі зіставлення значень окремих показників аналогічних компаній.

I. Метод балансової оцінки здійснюється на основі останньої інформації з балансу підприємства. В основі цього методу лежить визначення вартості чистих активів, тих активів, що сформувались за рахунок власного капіталу підприємства.

II. Метод оцінки вартості заміщення (його характеризують як витратний метод) заснован на визначені вартості витрат, які необхідні для відновлення усіх аналогічних активів, які входять до складу майнового комплексу.

Цей метод оцінки вартості майнового комплексу має два різновиди:

1. Оцінка за фактичним комплексом активів.

2. Оцінка вартості заміщення з врахуванням гудвілу.

Г – сума гудвілу, розрахована за цим підприємством.

III. Метод оцінки ринкової вартості заснований на ринкових індикаторах цін купівлі-продажу аналогічної сукупності активів. Цей метод оцінки має два різновиди:

1. Оцінка за котируємою вартістю акцій даного підприємства.

2. Оцінка за аналоговою ринковою вартістю.

Запам’ятайте етапи оцінки цілісних майнових комплексів:

На першому етапі за основними показниками фінансового стану і результатами господарчої діяльності даного підприємства визначають основні параметри, за якими необхідно здійснювати добір підприємств-аналогів.

На другому етапі за результатами дослідження ринкових угод формується попередній список реалізованих підприємств, які могуть потенційно виступати як аналоги оцінюваного підприємства.

На третьому етапі здійснюється порівняння підприємств-аналогів з раніше визначеними параметрами підприємства. При цьому розраховують корегуючи коефіцієнти для параметрів.

На четвертому етапі з урахуванням коригуючих коефіцієнтів за параметрами уточнюють вартість покупки-продажу майнових комплексів-аналогів в умовах функціонування підприємства, яке оцінюється.

IV. Метод оцінки майбутнього чистого грошового потоку заснований на «концепції економічно обґрунтованої вартості». В відповідності з цією концепцією вартість підприємства як сукупність його потенціалу характеризується поточною вартістю майбутніх грошових потоків, генеруємих його сукупними активами. Метод оцінки вартості майнового комплексу заснований на майбутньому грошовому потоці має два різновиди: