Контрольні питання:

1. Дайте визначення поняттю «капіталовкладення».

2. У чому різниця між валовими та чистими капітальними вкладеннями?

3. Які стратегії за основу для розробки інвестиційної стратегії може вибрати корпорація?

4. Назвіть та охарактеризуйте основні метод забезпечення капіталовкладень коштами.

5. Надайте характеристику етапам оцінки доцільності капіталовкладень.

6. Назвіть особливості кожного методу аналізу ефективності капіталовкладень.

7. На які групи розподіляються капіталовкладення в західноєвропейських та американських країнах?

Тема 12. Аналіз ризику ефективності капіталовкладень

12.1. Сутність і методи визначення ризику капіталовкладень

12.2. Ринковий ризик (бета - ризик)

12.3. Порівняльний аналіз проектів капіталовкладень

12.4. Оптимізація бюджету капіталовкладень

Рекомендована література

2, 3, 4, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 39, 40, 41, 42, 43, 44

Методичні рекомендації до вивчення теми

При вивченні теми студент повинен вивчити сутність ефективності капіталовкладень та їх ризику. Специфіку визначення ризику капіталу вкладень та особливості функціонування бета-ризику. Особливу увагу слід звернути на сутність бюджету капіталовкладень та механізм його оптимізації.

12.1. Сутність і методи визначення ризику капіталовкладень

Капіталовкладення - це грошовий вираз сукупності витрат на створення нових, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення діючих підприємств та оновлення основних фондів, впровадження нової техніки у виробничих галузях народного господарства.

Капіталовкладення виконують три основні функції:

• забезпечують приріст нових основних фондів;

• покривають витрати на основні фонди, що вибувають з експлуатації;

• створюють необхідний запас для безперервності будівництва об’єктів на майбутній період.

За формами відтворення можна виокремити такі види капіталовкладень:

- нове будівництво - створення виробничих потужностей за новими проектами на нових площах. Сюди належить будівництво філій діючих цехів підприємств, окремих виробництв, які після завершення будівництва переводяться на окремий баланс;

- розширення виробництва. При цьому здійснюється будівництво нових підрозділів і розширення діючих виробничих підрозділів основного та допоміжного призначення;

- реконструкція виробництва - переобладнання діючих цехів виробництв, яке здійснюється за єдиним комплексним проектом підприємства в цілому;

- технічне переоснащення - комплекс заходів, спрямованих на підвищення техніко-економічного рівня виробництва окремих ділянок цехів, виробництв за допомогою механізації, автоматизації виробничого процесу, запровадження прогресивної технології та ноу-хау, заміни фізично зношеного та морально застарілого обладнання.

12.2. Ринковий ризик (бета-ризик)

Необхідно розуміти, що прийняття рішень інвестиційного характеру базується на використанні різних формалізованих та неформалізованих методів та моделей. Їх кількість є надзвичайно великою, однак всі методи повинні ґрунтуватись на таких принципах:

-   зміна вартості грошей у часі;

-   врахування альтернативної вартості ресурсів;

-   розрахунок ефективності на основі грошових потоків, генерованих проектом;

-   відмова від врахування витрат, здійснених до моменту оцінки проекту;

-   врахування невизначеності та ризику;

-   врахування інфляції;

-   вибір методів оцінки за складністю інвестиційного проекту;

-  врахування цілей інвестування та психології інвесторів;

-   врахування відносних змін цін та коливання курсів валют;

-  врахування можливих змін у параметрах проекту;

-   врахування синергії між інвестиційним проектом, що аналізується, та іншими проектами підприємства.

Запам’ятайте, що метод балансової бети - метод оцінки бети проекту за рахунок проведення регресії між базовою спроможністю компанії утворювати прибутки та середньою базовою спроможністю утворювати прибутки набору фірм.

Диверсифікація - розподіл інвестицій між декількома фінансовими інструментами з метою мінімізації ризиків. Іншими словами, диверсифікація - це ліквідації залежності єдиного джерела доходів.

Запам’ятайте, що при проведенні фінансового аналізу менеджери корпорацій використовують чотири групи коефіцієнтів:

• коефіцієнти грошового покриття;

• коефіцієнти грошового покриття прибутку;

• коефіцієнти грошового покриття капітальних витрат;

• коефіцієнти рентабельності грошових потоків.