Крива пропозиції грошей

r – ставка відсотка

M – кількість грошей в обізі

Пояснення до графіка:

а) Центральний банк ставить своєю метою збереження певної кількості грошей на грошовому ринку, не зважаючи на зміни ставки відсотка. Тоді крива пропозиції має вигляд вертикальної прямої.

б). Центральний банк ставить своєю метою збереження ставки відсотка, не звертаючи уваги на кількість грошей. У цьому випадку крива має вигляд горизонтальної прямої.

в). Центральний банк може збільшувати кількість грошей у обороті незалежно від росту відсоткової ставки.

2. Попит на гроші

2.1. Класичний підхід до функції попиту на гроші

Попит на гроші – кількість ліквідних активів, які населення бажає мати у розпорядженн у даний час.

В основі класичного підходу до функції попиту на гроші лежить рівняння кількісної теорії грошей, яке пов’язують з ім’ям Фішера:

P ^. Y= M ^. V

В рівнянні добуток P^.Y – це номінальний ВВП, який відображає вартість кінцевих товарів і послуг, а добуток M^.V характеризує номінальну платоспроможність економіки, яка залежить від кількості грошей і швидкості їх обігу. Виходячи з рівняння Фішера, можна отримати функцію попиту на гроші в умовах рівноваги на грошовому ринку:

Де - – попит на гроші

k – коефіцієнт пропорційності, що показує кількість грошей на кожну одиницю доходу (P^.Y), якою люди бажають володіти.

2.2. Кейнсіанська функція попиту на гроші

Д.Кейнс виділяв три мотиви, що викликають у людей попит на гроші: трансакційний, застережний, спекулятивний. Перші два мотиви він пояснює потребою людей в грошах для здійснення купівельних операцій, яка знаходиться в прямій залежності від доходу. Спекулятивний мотив пов’язувався з бажанням людей заощаджувати певну частину своїх доходів, яке залежить від рівня процентної ставки. Процентна ставка визначає альтернативну вартість грошей, яка дорівнює втратам від неотриманого проценту. Це обумовлює обернену залежність попиту на гроші від процентної ставки. Д.Кейнс акцентував увагу на те, що грошовий попит — це попит на реальні грошові запаси, які визначаються за допомогою корегування номінальних грошей на індекс цін. У зв’язку з цим у кейнсіанській функції попиту на гроші основною змінною є не номінальний, а реальний дохід.

2.3. Фрідменська функція попиту на гроші

Фрідменівська функція попиту на гроші помітно відрізняється від кейнсіанської функції.

По-перше, якщо Кейнс у своїй функції спирається на поточний дохід, то Фрідмен — на постійний дохід, який дорівнює середньому доходу у довготривалому періоді.

По-друге, якщо у Кейнса процента ставка є чинником попиту на гроші, то у Фрідмена вона не справляє вплив на грошовий попит. Це пояснюється тим, що процентні ставки на всі фінансові активи, змінюються приблизно однаково. Тому альтернативна вартість зберігання грошей є незмінною величиною. У підсумку попит на гроші у Фрідмена є лише зростаючою функцією від постійного реального доходу.

3. Механізм грошового ринку

Щоб розглянути механізм грошового ринку будемо спиратися на графічні моделі. Почнемо з моделі рівноважного ринку.