2. Зайнятість , безробіття та їх види. Природний рівень безробіття.
Зайнятість – система відносин між людьми з приводу забезпечення робочими|робітниками,робітник-трелювальниками| місцями і участі в господарській діяльності, визначена особливостями способу виробництва |
Безробіття – це соціально-економічне явище, при якому частина|частка| населення не може знайти собі роботу|. |
Масштаби безробіття визначаються її абсолютною чисельністю, а рівень безробіття – долею безробітних в чисельності економічно активного населення або трудових ресурсів. В міжнародній практиці рівень безробіття (Уб) визначається як відношення|ставлення| загальної|спільної| чисельності безробітних (Чб) до чисельності економічно активного населення (Неа)
Основними типами безробіття є|з'являються,являються|:
фрикційне безробіття пов'язане з пошуками і очікуванням|чеканням| роботи. Це безробіття серед осіб|облич,лиць|, для яких пошук місця|місце-милі| роботи, відповідного їх кваліфікації і індивідуальним перевагам|преференціям|, вимагає певного часу. Фрикційне безробіття має переважно добровільний і короткочасний характер|вдачу|;
структурне безробіття пов'язане з технологічними зрушеннями|зсувами| у виробництві, що змінюють|зраджують| структуру попиту на робочу силу. Це безробіття серед осіб|облич,лиць|, професії яких виявилися "застарілими" або менш необхідними економіці внаслідок|внаслідок| науково-технічного прогресу. Структурне безробіття має переважно вимушений|змушений| і більш довготривалий характер|вдача|;
циклічне безробіття пов'язане з фазами економічного циклу і є відхиленням фактичного рівня безробіття від природного. В період циклічного спаду циклічне безробіття доповнює фрикційне і структурне; у періоди циклічного підйому циклічне безробіття відсутнє.
Повна|цілковита| зайнятість – положення|становище|, коли використовуються всі економічні ресурси країни, і перш за все|передусім| її робоча сила |
Повна|цілковита| зайнятість не означає 100%| зайнятості працездатного населення, завжди є|наявний| перехідний залишок|остача| безробіття – природне безробіття.
Поєднання фрикційного і структурного безробіття утворює природний рівень безробіття (або рівень безробіття при повній|цілковитій| зайнятості), відповідний потенційному ВВП.
Основними причинами існування природного рівня безробіття є|з'являються,являються|:
збільшення часу пошуку роботи в умовах системи страхування по безробіттю;
стійкість (жорсткість) заробітної плати породжує «безробіття очікування|чекання|»;
незацікавленість фірм|фірма-виготовлювачів| в зниженні рівня заробітної плати із-за ризика втрати кваліфікаційної робочої сили, в збільшенні загальної|спільної| текучості кадрів, в зниженні продуктивності праці і так далі.
Підвищення природної норми безробіття зумовлене:
ступенем|мірою| розвитку системи соціального захисту населення (розміри посібника з безробіття і бідності, мінімальна зарплата і т. д.);
підвищенням загального|спільного| рівня безробіття;
періодичне збільшення безробіття завершується поверненням не до початкового, а до вищого природного рівня (гістерезис безробіття);
зростанням ролі і періоду професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників .