- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості регіону.
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток регіону.
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.
- •Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря.
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3. Зміна клімату.
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату.
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання.
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод.
- •4.3. Якість поверхневих вод.
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів.
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень регіону
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в регіоні
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в регіоні
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду регіону
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь.
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість ґрунтів.
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення.
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів.
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво.
- •7. Надра
- •7.1 Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація)
- •8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.
- •9.2. Об`єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
- •Сумське лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів
- •Нгву «Охтирканафтогаз»
- •Ват «Сумихімпром»
- •Качанівський гпз
- •Ват “Сумське нво ім. М. В. Фрунзе”
- •9.3. Радіаційна безпека і радіоекологія.
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій.
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження.
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі регіону
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі.
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система регіону
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень.
- •12.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів.
- •Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області (тис. Т)
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля.
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- •13.1. Екологічна політика в регіоні.
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •Інструментально-лабораторний контроль.
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі.
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у галузі охорони довкілля та екологічної безпеки.
- •13.7 Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.
- •13.8. Екологічний аудит.
- •13.9. Екологічне страхування.
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.
- •13.11. Участь громадськості в процесі прийняття рішень.
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій.
- •13.11.2. Громадські рухи.
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони довкілля.
- •Висновки і пропозиції
- •Додаток.
- •Сумської області у 2009 р.
- •Обсягів внесення мінеральних та органічних добрив у 2009 р.
4.2. Забруднення поверхневих вод
Сучасний стан поверхневих водойм області характеризується антропогенним тиском суб’єктів господарювання. Скидом недостатньо очищених стоків що щорічно надходить до них. Також причинами незадовільного стану річок є надходження без очищення зливових (талих) вод із значної території міст Суми, Ромни, Конотоп , Шостка та інші.
Причиною незадовільної роботи очисних споруд є фізична та моральна застарілість обладнання, несвоєчасне проведення поточних та капітальних ремонтів.
У 2009 р. загальний скид стічних вод у поверхневі водні об'єкти в порівнянні з 2008 р. зменшився на 4,61 млн.м3 (з 63,53 до 63,14 млн. м3), з них:
- 7,043 млн.м3 стічних вод забезпечувалось нормативною очисткою на очисних спорудах перед скидом в водні об’єкти, що складає 12,0%,;
- 22,35 млн.м3 скинуто в поверхневі водні об’єкти недостатньо очищених стічних вод, що складає 38,1%;
- 0, 070 млн.м3 зовсім без очистки що складає 0,1%;
- 29,07 млн. м3 скинуто нормативно чистих вод без очистки, що складає 49,6%.
У зв’язку з моральним та фізичним зносом споруд та обладнання, перевантаженням окремих технологічних ланцюгів продовжують неефективно працювали очисні споруди в містах Конотоп, Ромни, Суми, Ямпіль. Внаслідок порушень технологічного режиму очистки стічних вод не вийшли на проектний режим роботи очисні споруди КП “Недригайлівводосервіс”, КП «Водоканал» м. Лебедин, очисні споруди ДП “Тростянецькомунсервіс“ виправної колонії № 56 (с. Перехрестівка Роменського району) та інші. З цих підприємств до водних об’єктів поступають зворотні води, які не відповідають нормативам по органічним та завислим речовинам, біогенам.
4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
На території Сумської області налічується 66 комплекси очисних споруд загальною потужністю 296 тис. м3/добу. 48 комплексів працюють в режимі штучної біологічної очистки з подальшим скидом очищених чи недостатньо очищених стічних вод в водні об’єкти. Загальна протяжність каналізаційних мереж області складає -1010,7 км, з них ветхих та аварійних, що потребують заміни – 283,3 км., при цьому у 2009 р. замінено 9,5 км.
У 2009 р. відбулося зниження скиду забруднених стічних вод у водні об’єкти на 1,0 млн. м3.
Із загального об’єму скинутих в поверхневі водні об’єкти стічних вод по області 61,68 млн. м3 об’єктами житлово-комунального господарства скинуто у водні об’єкти - 24,91 млн. м3 стічних вод, у тому числі:
- неочищених стічних вод – 0,070 млн. м3,
- недостатньо очищених – 18,74 млн. м3. Скид неочищених та недостатньо очищених стічних вод становить 75,5% від об’єму скинутих по цій галузі стічних вод.
Із стічними водами у поверхневі водойми скинуто 33,31 тис. т забруднюючих речовин. Обсяг цих речовин в порівняні з 2008 р. зменшився на 0,968 тис. т.
У 2009 р. загальний скид стічних вод у поверхневі водні об'єкти значно зменшився у порівнянні з попереднім роком; зменшення відбулося на 4,61 млн.м3 (з 63,14 до 58,53 млн. м3).
Загальний обсяг скидів забруднюючих речовин в річки області у 2009 р. зменшився в порівняні з 2008 р. на 0,968 тис. т.
В той же час в області в останні роки спостерігалася постійна тенденція до збільшення кількості скиду ортофосфатів у водні об’єкти. Лише у 2008 р. відбулося незначне зменшення скиду даної речовини на 9,0%, а у 2009 р. скинуто 192,4 т, що на 0,6% більше у порівнянні з 2008 р.
У 2009 р. очисні споруди КП «Міськводоканал» м. Суми продовжували працювали неефективно, в р. Псел скинуто 14,64 млн. м3 недостатньо очищених стічних вод, перевищення нормативів гранично допустимого скиду іде по ортофосфатам - в 3,1 рази та сульфатам – в 1,03 рази.
Підприємством хімічної промисловості (ВАТ «Сумихімпром») скинуто у водні об’єкти області 3,193 млн. м3, в тому числі: недостатньо очищених – 2,616 млн. м3, що становить 81,9% від загального скиду по цьому підприємству.
За даними лабораторних досліджень Державної екологічної інспекції в Сумській області та даними лабораторних досліджень, які виконуються підприємствами, у 2009 р. найбільшими забруднювачами поверхневих водних об’єктів в області залишаються ВАТ «Сумихімпром» та КП «Міськводоканал» м. Суми, комунальне підприємство «Конотопське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» м. Конотоп, ДП «Сток-Сервіс» ПП «Еліпс» м. Ромни.