![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості регіону.
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток регіону.
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.
- •Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря.
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3. Зміна клімату.
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату.
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання.
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод.
- •4.3. Якість поверхневих вод.
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів.
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень регіону
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в регіоні
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в регіоні
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду регіону
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь.
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість ґрунтів.
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення.
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів.
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво.
- •7. Надра
- •7.1 Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація)
- •8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.
- •9.2. Об`єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
- •Сумське лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів
- •Нгву «Охтирканафтогаз»
- •Ват «Сумихімпром»
- •Качанівський гпз
- •Ват “Сумське нво ім. М. В. Фрунзе”
- •9.3. Радіаційна безпека і радіоекологія.
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій.
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження.
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі регіону
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі.
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система регіону
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень.
- •12.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів.
- •Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області (тис. Т)
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля.
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- •13.1. Екологічна політика в регіоні.
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •Інструментально-лабораторний контроль.
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі.
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у галузі охорони довкілля та екологічної безпеки.
- •13.7 Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.
- •13.8. Екологічний аудит.
- •13.9. Екологічне страхування.
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.
- •13.11. Участь громадськості в процесі прийняття рішень.
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій.
- •13.11.2. Громадські рухи.
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони довкілля.
- •Висновки і пропозиції
- •Додаток.
- •Сумської області у 2009 р.
- •Обсягів внесення мінеральних та органічних добрив у 2009 р.
7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
У 2009 р. Державним управлінням розглянуто матеріали та видано 14 попередніх погоджень (екологічних карток) на отримання спеціальних дозволів на користування надрами, з них: 5 - на розробку родовищ корисних копалин, 1 – на геологічне вивчення, та 8 - на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою.
8. Відходи
8.1. Структура утворення та накопичення відходів
Однією з найгостріших екологічних проблем в області є поводження з відходами. Станом на 01.01.2010 в області накопичено 1855559,932 т відходів 1-3 класів небезпеки, а із врахуванням відходів 4 класу небезпеки – понад 29 млн. т. Основними джерелами утворення відходів є підприємства хімічної, машинобудівної, паливно-енергетичної, будівельної галузей, агропромислового комплексу та сфери комунально-побутового обслуговування. Найбільша кількість відходів утворюється на підприємствах хімічної та машинобудівної галузей промисловості. Структура накопичення відходів в області наведена в таблиці 8.1, а показники утворення відходів у динаміці за 2007-2009 рр. наведені в таблиці 8.2 Додатку.
Таблиця 8.1.
Накопичення відходів (станом на початок року)
№ з/п |
Показник |
Одиниця виміру |
Кількість |
Примітка |
1 |
Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів |
од. |
440 |
Кількість підприємств, охоплених статистичним спостереженням |
2 |
Накопичено небезпечних відходів, усього |
т |
1855559,932 |
Відходи 1-3 класів небезпеки |
|
у тому числі: |
|
|
|
3 |
відходи 1 класу небезпеки |
т |
846,046 |
|
4 |
відходи 2 класу небезпеки |
т |
37142,265 |
|
5 |
відходи 3 класу небезпеки |
т |
1817571,621 |
|
Найбільші обсяги утворення та накопичення відходів спостерігаються в промислово розвинених районах області – м. Суми та Сумському районі, м. Конотоп та Конотопському районі, м. Охтирка та Охтирському районі, м. Ромни та Роменському районі, м. Шостка та Шосткинському районі.
Понад 90% накопичених відходів належить ВАТ «Сумихімпром», з них: залізного купоросу - 1787,568 тис. т, фосфогіпсу (відходи 4 класу небезпеки) – 11669,681 тис. т. Залізний купорос частково використовується для виробництва залізоокисних пігментів, активізатору (дехроматору) цементу. Крім того, побудована дослідно-промислова установка з виробництва коагулянтів для систем водоочищення, але повністю питання утилізації залізного купоросу не вирішене.
Найбільшими утворювачами гальваношламів в області є ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» (м. Суми) та ВАТ «Нафтопроммаш» (м. Охтирка). На останньому накопичено 1010,4 т зазначених відходів 2 класу небезпеки, які зберігаються в металевих ємностях поблизу р. Охтирка. В результаті тривалого зберігання та під впливом атмосферних опадів ємності кородують, що може спричинити забруднення довкілля важкими металами. Через скрутне фінансове становище підприємство не в змозі самотужки вирішити питання їх утилізації.
На ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» відходи гальванічного виробництва зберігаються у спеціально побудованому централізованому складі. Станом на 01.01.2010 на підприємстві накопичено 1,752 тис. т зазначених відходів. Періодично відходи передаються на утилізацію спеціалізованим підприємствам, але обсяги їх утворення значно більші від обсягів утилізації.