1.Геолого-промислова характеристика родовища.

1. Загальні відомості про родовище

Гаївське газоконденсатне родовище розташоване в північно-західній частині Більче-Волицької зони Передкарпатеького прогину, в смузі зістикування її з внутрішньою зоною відомих газових родовищ ( Угорського, Білтче-Волицького, Опарського, Кавського , Легнянського).

В адміністративному відношенні родовище знаходиться на території Миколаївського і Стрийського районів Львівської області між населеними пунктами Нижні Гаї, Летня, Кавсько і Ланівка.

Клімат району помірно-континентальний, середньорічна температури повітря плюс 7-8 °С, середньорічна кількість опадів 700-800 мм.

У геоморфологічному відношенні родовище знаходиться в межах Сансько- Дністровської і Верхнє-Дністровської зандровоалювіальної рівнини по похилому вододілі між ріками Лютичина і Летнянка. Абсолютні відмітки рельєфу коливаються в межах плюс 280-310 м. Відносне перевищення вододілів над долинами рік 25-40 м.

1.2 Історія геологічної вивченості та розвідки родовища.

У 1980-1981 роках сейсморозвідувальними роботами на Гаївській площі виявлено рифове тіло у верхньоюрських відкладах. У 1987 році пробурена свердловина 2-Гаї, юрський розріз якої виявився обводненим. Разом з цим вона відкрила поклад газу в нижньосарматських утвореннях. З горизонту НД-16 одержано приплив газу і конденсату, а з горизонту НД-13 - приплив газу,

Гаївське газоконденсатне родовище відкрито у 1987 році в процесі проведення підприємством “Західукргеологія” пошуково-розвідувальних робіт.

У 1990 році розвідувальні роботи на родовищі закінчені, підраховані і затверджені ДКЗ запаси газу та конденсату.

В період з 1987 по 1990 роки на Гаївській площі здійснювалося пошуково-розвідувальне буріння. Всього було пробурено дев'ять свердловин, в тому числі п'ять пошукових (2,5,7,8-Гаї, 38-Летня ) і чотири розвідувальні (4,6,9,10-Гаї). У результаті цих робіт на площі були встановлені газові і газоконденсатні поклади в горизонтах НД-16, НД-15, НД-13 і гельвет- мезозойських відкладах.

Встановлено блоковий характер родовища.

Промислова газоносність зв’язана з чотирма тектонічними блоками : власне Гаївським, Західно- Ланівським, Центрально-Ланівським та Південно-Нежухівським.

1.3. Стратиграфія

На Гаївській площі розкриті породи мезозойського та кайнозойського віку.

Відклади мезозою представлені породами юрської та крейдової систем.

Нижньоюрські відклади (товщиною до 50 м ) представлені пісковиками з прошарками алевролітів, вапняків і аргілітів, а середньоюрські (товщиною до 60 м ) — перешаруваннями аргілітів, алевролітів і пісковиків.

Верхньоюрські відклади розкриті всіма свердловинами на Гаївській площі і представлені, головним чином, доломітизованими вапняками, місцями глинистими пісковиками з прошарками алевролітистих аргілітів, пісковиків, мергелів та гравелітів. Товщина відкладів верхньої юри досягає 896 м (свердловина 2-Г аї).

Гельветсышй ярус неогену на площі представлений автохтонними та аллохтонними відкладами. Автохтонний гельвет (карпатій), товщиною 4-20 м, представлений дрібнозернистими глауколітовими пісковиками з прошарками алевролітів та аргілітів. Він заповнює ерозійні западини в мезозойських відкладах. До аллохтонного гельвету відносяться породи стебницької світи в складі наступного комплексу порід Самбірської зони. Вони представлені –

моласовими утвореннями з монотонним перешаруванням пісковиків, алевролітів, глин з конгломератами, гравелітами, солями, ангідритами, гіпсами. Товщина насунутого комплексу порід на площі знаходиться в межах від 600 до 1690 м.

Баденський ярус представлений баранівськими верствами, тираською і косівською світами.

Баранівські верстви представлені мергелями, глинами з прошарками пісковиків, вапняків та туфітів, а їхня товщина коливається від 1 до 7 м.

Тираська світа представлена гіпсами, ангідритами, глинами, загальна товщина яких коливається в межах 6-20 м. Тираська світа — головний сейсмічний і кореляційний репер.

Косівська світа (товщиною 9-16 м) складена монотонним шаром глин з тонкими прошарками алевролітів і пісковиків. Неузгоджено на косівських відкладах залягають відклади нижньосарматського підярусу, представлені породами дашавської світи, яка підрозділяється на дві підсвіти : нижню і верхню. На Гаївській площі присутні тільки породи нижньодашавської підсвіти, а верхньодашавські відклади повністю зрізані стебницьким насувом.

Четвертинні відклади (товщиною до 30 м) представлені жовтувато-бурими суглинками, галькою, глиною і пісками.