- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості регіону.
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток регіону.
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.
- •Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря.
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3. Зміна клімату.
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату.
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання.
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод.
- •4.3. Якість поверхневих вод.
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів.
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень регіону
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в регіоні
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в регіоні
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду регіону
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь.
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість ґрунтів.
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення.
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів.
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво.
- •7. Надра
- •7.1 Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація)
- •8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.
- •9.2. Об`єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
- •Сумське лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів
- •Нгву «Охтирканафтогаз»
- •Ват «Сумихімпром»
- •Качанівський гпз
- •Ват “Сумське нво ім. М. В. Фрунзе”
- •9.3. Радіаційна безпека і радіоекологія.
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій.
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження.
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі регіону
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі.
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система регіону
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень.
- •12.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів.
- •Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області (тис. Т)
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля.
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- •13.1. Екологічна політика в регіоні.
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •Інструментально-лабораторний контроль.
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі.
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у галузі охорони довкілля та екологічної безпеки.
- •13.7 Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.
- •13.8. Екологічний аудит.
- •13.9. Екологічне страхування.
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.
- •13.11. Участь громадськості в процесі прийняття рішень.
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій.
- •13.11.2. Громадські рухи.
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони довкілля.
- •Висновки і пропозиції
- •Додаток.
- •Сумської області у 2009 р.
- •Обсягів внесення мінеральних та органічних добрив у 2009 р.
13.13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони довкілля.
Сумщина підтримує давні партнерські стосунки з сусідніми російськими областями у багатьох сферах. Співпраця з питань охорони довкілля проводиться в рамках Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2007-2010 рр., Програми міжрегіонального і прикордонного співробітництва між Україною і Російською Федерацією до 2010 р., Угоди про створення Єврорегіону «Ярославна» на території Сумської і Курської областей.
У травні 2009 р. в рамках угоди між Адміністрацією Курської області та Сумською обласною державною адміністрацією про торговельно-економічне, науково-технічне та культурне співробітництво в м. Глухів відбулося чергове засідання Сумсько-Курської робочої групи та Ради Єврорегіону «Ярославна». В роботі спільного засідання прийняли участь керівники адміністрацій, а також представники природоохоронних, агропромислових, виробничих, освітніх структур та засоби масової інформації Курської і Сумської областей. В результаті обговорення сторонами були конкретизовані плани та етапи реалізації намічених заходів. Торкаючись спільних питань охорони навколишнього природного середовища, відбувся обмін досвідом щодо вирішення областями проблем розширення територій природно-заповідного фонду, а також обговорено питання співробітництва областей щодо заповідання територій пойми річки Сейм.
Вся територія Сумської області розташована в межах басейну р. Дніпро. Співпраця з питань проведення спостережень за екологічним станом басейну проводиться в рамках Угоди між Урядом Російської Федерації та Урядом України «Про спільне використання і охорону транскордонних водних об’єктів». Відбори проб з транскордонних водних об’єктів, їх обстеження та обмін екологічною інформацією проводяться лабораторією моніторингу вод та ґрунтів Сумської ГГМП Сумського облводгоспу згідно Програми державного гідрохімічного і радіологічного моніторингу вод спільно з представниками ФДУ «УЕ Бєлгородського водосховища» Бєлгородської області та Клинцівської гідрохімічної лабораторії Брянської області. Відбір проб з транскордонних водних об’єктів також здійснюється відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Сумській області згідно розробленому графіку відбору проб, який узгоджено з Держуправлінням. Узагальнення інформації щодо стану поверхневих вод транскордонних водних об’єктів Сумської області здійснюється відділом моніторингу Держуправління.
Сумський облводгосп проводить міжнародне співробітництво з представниками Донського БВУ по Курській і Бєлгородській та Московсько - Окського БВУ по Брянській областях. Основною метою цього співробітництва є залучення досвіду сусідньої держави, здійснення співробітництва і взаємодопомоги з питань водного господарства та використання науково-технічного потенціалу двох сторін. Сумський облводгосп разом з представниками Донського БВУ по Курській і Бєлгородській та Московсько - Окського БВУ по Брянській областях проводять наради експертів російсько-українських робочих груп басейну р. Дніпро. На нарадах обговорювались результати вже напрацьованих спільних заходів з забезпечення стабільної роботи водогосподарського комплексу, розглядались питання щодо подальшого розвитку моніторингових спостережень за станом транскордонних водних об’єктів, узгоджувались розроблені українською та російською сторонами проекти реконструкції водовідвідних споруд на Костянтинівському водосховищі, яке знаходиться на кордоні Сумської та Курської областей.
Рішенням 21 сесії Міжнародної координаційної ради з програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», що відбулася в Південній Кореї, національному природному парку «Деснянсько-Старогутський» надано статус Деснянського біосферного резервату з включенням його до Світової мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Резерват створений як українська ділянка російсько-українського транскордонного біосферного резервату в басейні р. Десна. У жовтні 2009 р. в приміщенні Середино-Будської райдержадміністрації відбулася конференція з питань присвоєння національному природному парку «Деснянсько-Старогутський» статусу Деснянського біосферного резервату ЮНЕСКО та створення двостороннього транскордонного російсько-українського біосферного резервату «Деснянське Полісся». На конференції були присутні керівництво та представники Мінприроди України, Національного комітету України з програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», Комітету природокористування Брянської області, біосферного заповідника «Брянський ліс», керівники обласної та Середино-Будської районної державних адміністрацій.
У грудні 2009 р. керівник Держуправління прийняв участь у виїзному засіданні Ради Єврорегіону «Ярославна» в м. Суджа Курської області. Серед здобутків Єврорегіону у 2009 р. було відзначено отримання «Ярославною» статусу повноправного члена Асоціації європейських прикордонних регіонів (АЄПР). Були намічені плани щодо подальшої співпраці та прикордонних зв’язків Сумської та Курської областей.