- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості регіону.
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток регіону.
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.
- •Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря.
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3. Зміна клімату.
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату.
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання.
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод.
- •4.3. Якість поверхневих вод.
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів.
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень регіону
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в регіоні
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в регіоні
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду регіону
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь.
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість ґрунтів.
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення.
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів.
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво.
- •7. Надра
- •7.1 Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація)
- •8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.
- •9.2. Об`єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
- •Сумське лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів
- •Нгву «Охтирканафтогаз»
- •Ват «Сумихімпром»
- •Качанівський гпз
- •Ват “Сумське нво ім. М. В. Фрунзе”
- •9.3. Радіаційна безпека і радіоекологія.
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій.
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження.
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі регіону
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі.
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система регіону
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень.
- •12.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів.
- •Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області (тис. Т)
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля.
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- •13.1. Екологічна політика в регіоні.
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •Інструментально-лабораторний контроль.
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі.
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у галузі охорони довкілля та екологічної безпеки.
- •13.7 Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.
- •13.8. Екологічний аудит.
- •13.9. Екологічне страхування.
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.
- •13.11. Участь громадськості в процесі прийняття рішень.
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій.
- •13.11.2. Громадські рухи.
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони довкілля.
- •Висновки і пропозиції
- •Додаток.
- •Сумської області у 2009 р.
- •Обсягів внесення мінеральних та органічних добрив у 2009 р.
13.7 Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.
Екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Ст. 32 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає державні стандарти в галузі охорони навколишнього природного середовища як обов'язкові для виконання документи, що визначають поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю, вимоги щодо запобігання забрудненню, інші питання, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів.
У першу чергу, до екологічних нормативів належать нормативи гранично допустимих викидів (ГДВ) у атмосферне повітря та гранично допустимих скидів (ГДС) у воду та ґрунти забруднюючих хімічних речовин, а також гранично допустимих рівнів (ГДР) фізичних факторів.
До екологічних нормативів відносяться також нормативи використання природних ресурсів. Ці нормативи (законодавство називає їх «лімітами») встановлюються, зокрема, щодо таких видів природокористування:
— ліміти використання води — граничні обсяги використання води, які встановлюються дозволом на спеціальне водокористування;
— ліміти забору води — граничні обсяги забирання води з водних об'єктів, які встановлюються в дозволі на спеціальне водокористування;
— ліміти використання мисливських тварин — дозволені обсяги вилучення (добування шляхом відстрілу або відлову) мисливських тварин певного виду, які перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь;
— ліміти використання рибних ресурсів — дозволені обсяги вилучення риби з природного середовища;
— ліміт заготівлі деревини в порядку рубок головного користування — затверджена в установленому порядку розрахункова лісосіка;
— ліміт лісосічного фонду — максимально допустимий обсяг деревини, яку дозволяється заготовити у лісовому фонді при здійсненні рубок головного користування і лісовідновних рубок у черговому плановому році;
— ліміти спеціального використання природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення;
— ліміт на розміщення відходів — обсяг відходів (окремо для кожного класу небезпеки), на який у власника відходів є дозвіл на їх розміщення, виданий органами Мінприроди на місцях;
— ліміт на утворення відходів — максимальний обсяг відходів, на який у суб'єкта права власності на відходи є документально підтверджений дозвіл на передачу їх іншому власнику (на розміщення, утилізацію, знешкодження тощо) або на утилізацію чи розміщення на своїй території; та деякі інші.
Метрологічне забезпечення проведення спостережень за станом довкілля здійснюється з використанням єдиної методичної бази, стандартизованих методів і засобів випробувань і вимірювань, що забезпечує достовірність результатів оброблення екологічної інформації.
13.8. Екологічний аудит.
Екологічний аудит, спрямований на оцінку аварій, полягає в ідентифікації підприємств - можливих джерел аварій, вивченні якісного і кількісного впливу можливої аварії на стан навколишнього середовища, підготовці відповідних рекомендацій.
Екологічний, аудит устаткування спрямований на інвентаризацію природоохоронного устаткування і його використання.
Оцінка екологічного ризику ставить своєю задачею:
вивчення сценаріїв можливих аварій і їхніх наслідків для навколишнього середовища і населення,
аналіз передбачених мір і засобів попередження й обмеження наслідків аварії,
порядок розрахунку збитку, нанесеного діяльністю підприємства,
деталізацію засобів зм'якшення цього збитку,
оцінку впливу на середовище залишкового забруднення,
систему інформування наглядових організацій і громадян про можливу аварію.
У 2009 р. Сумської філією Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління проведений екологічний аудит Сумської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини. По закінченню роботи наданий аудиторський висновок в 2 томах, де вказано виявлені недоліки та шляхи їх виправлення.