- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості регіону.
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток регіону.
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.
- •Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря.
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3. Зміна клімату.
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату.
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання.
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод.
- •4.3. Якість поверхневих вод.
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів.
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень регіону
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в регіоні
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в регіоні
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду регіону
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь.
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість ґрунтів.
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення.
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів.
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво.
- •7. Надра
- •7.1 Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація)
- •8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.
- •9.2. Об`єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
- •Сумське лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів
- •Нгву «Охтирканафтогаз»
- •Ват «Сумихімпром»
- •Качанівський гпз
- •Ват “Сумське нво ім. М. В. Фрунзе”
- •9.3. Радіаційна безпека і радіоекологія.
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій.
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження.
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі регіону
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі.
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система регіону
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень.
- •12.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів.
- •Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області (тис. Т)
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля.
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- •13.1. Екологічна політика в регіоні.
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •Інструментально-лабораторний контроль.
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі.
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у галузі охорони довкілля та екологічної безпеки.
- •13.7 Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.
- •13.8. Екологічний аудит.
- •13.9. Екологічне страхування.
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.
- •13.11. Участь громадськості в процесі прийняття рішень.
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій.
- •13.11.2. Громадські рухи.
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони довкілля.
- •Висновки і пропозиції
- •Додаток.
- •Сумської області у 2009 р.
- •Обсягів внесення мінеральних та органічних добрив у 2009 р.
11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі.
У 2009 р. викиди забруднюючих речовин підприємств паливно-енергетичного комплексу склали 14,36 тис. т, що складає 49% від викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами області. У таблиці 11.5. наведені статистичні дані.
Таблиця 11.5.
Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
паливно-енергетичного комплексу у 2009 р.
|
Кількість підприємств |
Обсяги викидів, тис. т |
Обсяг викидів на одиницю реалізованої продукції, кг/грн |
Темп зміни, % порівняно з 2008 роком |
|
обсягів викидів |
викиди на одиницю продукції, |
||||
Усього стаціонарними джерелами |
237 |
29,2 |
* |
98,4 |
* |
-в тому числі за видами діяльності: |
|
|
|
|
|
Добувна промисловість |
9 |
8,6 |
* |
111,4 |
* |
- добування паливно– енергетичних корисних копалин |
7 |
8,6 |
* |
111,9 |
* |
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води |
26 |
5,76 |
* |
216,4 |
* |
виробництво електроенергії |
3 |
5,4 |
* |
238,1 |
* |
*- Обсяг викидів на одиницю реалізованої продукції статистичною звітністю не передбачено.
11.4. Використання альтернативних джерел енергії
З метою забезпечення населення, бюджетних установ, підприємств комунальної теплоенергетики альтернативними видами палива впроваджено в дію Програму по організації виробництва та використання місцевих поновлювальних видів палива на 2009-2015 рр.
Відповідно до завдань програми райдержадміністраціями та міськвиконкомами розроблено заходи по скороченню споживання природного газу до 2015 р. всіма категоріями споживачів. За рахунок коштів місцевих бюджетів в області здійснюється переведення котелень на альтернативні види палива, заміна опалювальних котлів на енергоефективні, дообладнання газових котелень бюджетної сфери сучасними котлами для спалювання твердих видів палива, створення потужностей для виробництва паливних брикетів із соломи та відходів деревини.
Для забезпечення бюджетної сфери альтернативними видами палива у 8 районах області уже створено підприємства та освоєно виробництво паливних брикетів та пелетів з відходів деревообробки, торфу та зерновідходів. Для реалізації проекту по будівництву лінії з виготовлення брикетів із відходів деревообробки в ДП «Шосткинський агролісгосп» з обласного бюджету виділено 1,6 млн. грн. На сьогодні лінія введена в дію.
Відділами освіти Кролевецького, Буринського, Липоводолинського районів придбано 560 тонн паливних брикетів для опалення шкіл у 2009 р. та укладено угоди на придбання палива на 2010 р. У селах Ямне та Велика Писарівка котельні загальноосвітніх шкіл, що працюють на тюкованій соломі, повністю забезпечені паливом на опалювальний період 2009-2010 рр.
Крім впровадження пілотного проекту в Сумському районі, де за кошти обласного бюджету в сумі 2,7 млн. грн. дообладнано твердопаливними котлами сім шкільних котелень, аналогічні роботи здійснювалися за кошти місцевих бюджетів в Тростянецькому, Недригайлівському, С.Будському, Кролевецькому, Краснопільському районах.
Всього за 2009 р. дообладнано котлами на твердому паливі 28 котелень області. Таким чином, із 768 котелень бюджетної сфери на сьогодні на твердому паливі працює до 350 котелень, що становить 45%.
Аналізуючи роботу 6 газових шкільних котелень в Сумському районі за жовтень - грудень 2009 р. та відповідний період 2008 р., дообладнаних твердопаливними котлами у 2009 р., встановлено, що споживання природного газу зменшилося в 6 раз. Значне скорочення споживання природного газу спостерігається в установах охорони здоров’я, де у 2009 р. встановлено твердопаливні котли. У Буринському районі 5 шкільних котелень для опалення використовують брикети із зерновідходів. Незначна кількість брикетів використана в школах Сумського та Недригайлівського районів. За жовтень-грудень 2009 р. спожито 88,7 т брикетів із зерновідходів. Усього за рік дообладнано котлами на твердому паливі 28 котелень, на цей час на твердому паливі працює 350 котелень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 №1036 «Про затвердження плану заходів щодо підготовки і реалізації у закладах освіти та охорони здоров’я проектів цільових екологічних(зелених) інвестицій, що спрямовані на зменшення обсягу викидів парникових газів» передбачено виділення коштів у сумі 11,9 млн. грн. на переведення котелень 15 бюджетних установ у 5 районах області з природного газу і вугілля на альтернативні відновлювальні види палива – брикети, тюкована солома.