3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.

В рамках виконання Національного плану заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, Держуправління прийняло участь в нараді при заступнику голови облдержадміністрації. В результаті обговорення підготовлено розпорядження голови облдержадміністрації від 01.072009 №356 про створення Координаційного центру з розробки та реалізації кліматичних проектів, передбачено питання фінансування розробки регіонального плану заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату.

3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату.

Існуюча політика заходів щодо мінімізації негативного впливу зміни клімату призводить до деякого скорочення викидів парникових газів, проте поки воно не стало відчутним. Для істотного зменшення антропогенного впливу на кліматичну систему необхідні значні інвестиції в нові технології виробництва. Це і впровадження нових видів енергії, і створення стимулів зменшення негативного впливу, і розробка критеріїв оцінки позитивної політики, добровільних угод і дій.

Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області, Сумська обласна державна адміністрації та регіональний консультант Вуглецевого фонду NEFCO проводять послідовну роботу з питань організації скорочення викидів парникових газів, у тому числі з використанням механізму Кіотського Протоколу. Роботи виконуються в рамках «Регіонального плану заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату для Сумської області».

4. Стан водних ресурсів

У гідрологічному відношенні вся територія Сумської області розташована межах басейну Дніпра. Річки області відносяться до річкових систем лівобережних притоків Дніпра – Десни, Сули, Псел та Ворскли. По території області протікає одна велика річка Десна та 6 середніх річок – Сейм, Клевень, Сула, Псел, Хорол та Ворскла - загальна довжина яких у межах Сумської області становить 838 км. Крім того, в області налічується 1536 малих річок загальною довжиною 7182 км.

Річкова мережа області помірно розвинута, середня густота її становить 0,35 км/км², що майже співпадає з середньою густотою річкової мережі в Україні. Найбільш густа вона в басейні Сули – 0,44 км/км², найменш густа – в басейні Десни – 0,30 км/км². Середньорічний сумарний стік річок області становить 5,68 км³, в тому числі: стік сформований в межах області – 2,19 км³, транзитний стік – 3,49 км³. В області налічується 46 водосховищ загальним об’ємом 102,74 млн.м³, корисним – 82,14 млн.м³, 2175 ставків загальним повним об’ємом води 124,3 млн.м³ та 537 озер.

4.1. Водні ресурси та їх використання.

Для задоволення виробнича господарських потреб області у воді у 2009 р. з поверхневих та підземних джерел забрано 106,1 млн. м³ води, у т. ч. поверхневої – 56,84 млн. м³, підземної - 48,07 млн. м³; із них: підземної води попутно добутої при видобутку нафти - 1,224 млн. м³.

Найбільшими споживачами води в області є підприємства житлово-комунального господарства, промисловості та сільського господарства, у т. ч. ставково-рибне господарство, частка яких в загальному водоспоживанні становить відповідно 39.6%, 13,3%, 46,3%. Динаміка забору та використанню води наведені у табл. 4.1

Таблиця 4.1

^{Основні показники використання і відведення води, млн. м}3

Показники	1990	2000	2006	2007	2008	2009
Забрано води з природних вод­них об'єктів - всього	286,0	127,5	132,9	125,4	124,0	106,1
у тому числі для використання	283,7	126,3	130,8	123,5	122,9	104,9
Спожито свіжої води ( включаючи морську ), з неї на:	260,07	115,35	117,33	110,5	110,9	93,46
виробничі потреби	116.2	42,41	41,22	39,08	37,2	24,26
побутово-питні потреби	80,3	55,97	35,67	34,32	33,42	31,67
зрошення	7,2	0,427	-	-	-	-
сільськогосподарські потреби	39,7	13,133	4,027	3,021	2,296	1,993
ставково-рибне господарство	-	3,407	36,41	34,05	38,00	35,54
Втрати води при транспортуванні	2,8	10,7	13,33	12,89	12,04	11,36
Загальне водовідведення з нього	170,3	84,42	88,88	74,05	71,15	61,68
у поверхневі водні об'єкти	145,9	75,39	77,48	63,53	63,14	58,53
у тому числі
забруднених зворотних вод	58,7	14,67	10,46	25,4	23,42	22,42
з них без очищення	0,72	0,044	0,89	0,53	0,072	0,07
нормативно очищених	11,72	46,47	25,86	8,206	7,894	7,043
нормативно чистих без очистки	75,4	14,24	41,16	29,92	31,82	29,07
Обсяг оборотної та послі­довно використаної води	759,6	187,6	194,5	207,4	184,8	143,1
Частка оборотної та послідовно використаної води, %	87,0	82,0	82,0	84,0	83,0	86,0
Потужність очисних споруд	110,2	165,0	128,1	134,5	140,9	138,4

В промисловості найбільш водоємкими є такі галузі:

• хімічна – 43,5%;

• харчова – 22,2%;

• машинобудівна – 19,%;

• енергетика – 13,0%;

За останні 5 років в області спостерігається стабілізація в загальної кількості забраної води, але значно зменшився об’єм використання води населенням з урахуванням комунально-побутових потреб в порівнянні з 2000 р. на 24,3 млн. м³. В свою чергу, з передачею ставків в оренду під риборозведення обсяги використаної води для ставково-рибного господарства в порівнянні з 2000 р. збільшились на 31,93 млн. м³.

Житлово-комунальні організації працюють над проблемою раціонального використання води, але стан комунального господарства в цілому викликає занепокоєння. Постійно зростає протяжність аварійних водопровідних мереж, яких зараз вже 713,8 км., що складає 21,2% до загальної протяжності. На вкрай зношених водопровідних мережах спостерігається значна кількість поривів, що призводить до непродуктивних втрат питної води.

Так, в цілому по області втрати води при транспортуванні склали 11,36 млн. м³ або 10,7% від загального забору води, у тому числі:

• в промисловості вони становлять 3,3%, зокрема, в хімічній та нафтохімічній промисловості – 7,7%, а на транспорті - 1,7%;

• в житлово-комунальному господарстві ці втрати становлять 25,8%.

В містах обласного підпорядкування, відсоток втрат води при транспортуванні становить: Суми – 26,1%, Ромни – 17,3%, Шостка -17,4%, Глухів -8,7%, Охтирка -11,2% та Конотоп – 5,8%.

Не поліпшилися ситуація із оснащенням підприємств водовимірювальною апаратурою. Так, на більшості підприємств не налагоджений інструментальний облік води окремими цехами та виробництвами, слабо налагоджений облік стічних вод, незадовільно нарощуються потужності повторного використання води та оборотних систем. Не знижуються питомі норми водоспоживання. Стан ведення первинного обліку води все ще залишається на низькому рівні.

Обсяг оборотного та повторно-послідовного водопостачання, в цілому по області зменшився на 41,7 млн. м³ в порівнянні з 2008 р. Машинобудівна галузь зменшила обсяги оборотного і повторно-послідовного використання води на 2,13 млн.м³ за рахунок зменшення обсягів виробництва, зокрема, окремих видів насосного устаткування з припиненням їх стендових випробувань. В хімічній промисловості зменшення на 36,64 млн.м³ відбулося в зв’язку із скороченням випуску видів продукції, для виробництва яких потрібне охолодження. В табл. 4.2 наведені об’єми забору, використання та відведення води в розрізі басейнів річок.

Таблиця 4.2

Забір, використання та відведення води, млн. м³

Назва водного об’єкту	Забрано води із природних водних об’єктів - всього	Використано води	Водовідведення у поверхневі водні об’єкти
			всього	з них забруднених зворотних вод
р. Ворскла	8,91	8,565	4,701	0,435
р. Псел	54,89	44,74	30,36	17,82
р, Сула	7,952	7,701	4,787	1,141
р. Десна у тому числі:	34,38	32,45	18,68	3,025
р. Сейм	19,86	19,16	10,05	2,879
р. Шостка	7,032	5,906	5,475	0,02