5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон

Рекреаційні ресурси області представлені будинками відпочинку та територіями рекреаційного призначення загальною площею понад 11 тис. га. Найбільш освоєними в рекреаційному відношенні є заплави р. Ворскла та р. Псел, менша кількість рекреаційно-оздоровчих закладів та місць неорганізованого відпочинку вздовж річок Сула та Сейм.

Охорона, збереження та облік використання рекреаційних ресурсів в області практично відсутній, за винятком лісового фонду та територій, що входять до складу національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» та Гетьманського національного природного парку. Так на території національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» створені марковані екологічні стежки «Візитівка Десни» та «Графівська». Для прийому відвідувачів облаштовані дві туристичні бази на 22 місця та 11 літніх вагончиків на 24 місця. Для розвитку туристичної та рекреаційної інфраструктури Гетьманським національним природним парком розпочато роботи по розробленню водних туристичних маршрутів, готується детальний опис місць для спортивного рибальства, встановлено 250 межових інформаційних знаків.

Територій, які б відносились до курортів державного та місцевого значення, в області немає. Відсутність методики обліку рекреаційних ресурсів, а також спеціально уповноважених органів, які б займалися питанням контролю за використанням рекреаційних ресурсів, збиранням та узгодженням відповідної інформації та інше практично унеможливлює визначення більш-менш точних якісних і кількісних характеристик рекреаційних ресурсів, ведення їх ефективного використання і охорони.

5.4.3. Історико-культурна спадщина

В області налічується понад 2 тис. га земель історико-культурного призначення, у т.ч. 66 об’єктів мають категорію національного значення (46 – архітектурних, 17 – археологічних, 3 - історичних), на яких розташовані такі об’єкти історико-культурної спадщини:

• державні історико-культурні заповідники – 3,

• будинок-музей – 1,

• краєзнавчі та художні музеї – 10,

• парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва – 21,

• дендрологічні парки – 2,

• ботанічні сади – 2,

• археологічні пам’ятки – 780,

• пам’ятки історії – понад 1454,

• пам’яток архітектури та містобудування – 373.

Збереження ландшафтів об’єктів історико-культурної спадщини в їх первісному вигляді, в основному, здійснюється за рахунок особистої або групової ініціативи громадян без відповідних проектів. Більшість парків пам’яток садово-паркового мистецтва перебувають у занедбаному стані.

5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля

Сумська область має значний потенціал для розвитку туристичної та курортної галузей – це і унікальна історико-культурна спадщина, і сприятлива екологічна ситуація, вигідне географічне розташування, наявність чудових природних об’єктів. Популярністю користуються екскурсійні маршрути до мм. Ромни, Глухів, Путивль, заповідника «Михайлівська цілина», парку-пам’ятки «Тростянецький парк», та ін. Набуває поширення сільський зелений туризм. Відкрито садиби сільського туризму у Лебединському, Роменському, Конотопському районах.

Організовані групи туристів здійснюють подорожі по області у супроводі фахівців туристичних організацій, на сьогодні в області існує 70 організацій, що мають ліцензію державної служби туризму і курортів. Розвиток туризму в області сприяє задовільному стану об’єктів історико-культурної спадщини та довкілля.

Вплив неорганізованого туризму на стан екосистем детально не досліджений. Найбільшої шкоди природному середовищу завдають неорганізовані туристи, які залишають після себе побутове сміття, пошкоджені та знищені рослини, згарища від багать. Для зменшення негативного впливу туризму на довкілля ведеться профілактично-роз’яснювальна робота.