1. Історія розвитку організаційної функції.

Організаційна функція еволюційно розвивалася в межах основних управлінських шкіл. В межах раціоналістичної школи або школи наукового управління яка являла собою інженерний підхід до управління було сформовано основні засади організації в-ва. За допомогою нормування хронометражу було визначено основні напрями підвищення ефективності організації. В межах адміністративної школи (класична школа менеджменту) було сформульовано не тільки універсальні принципи управління, але й основні організаційні функції. Зокрема Анрі Файоль сформулював 14 організаційних принципів серед яких «скалярний ланцюг», «єдиновладдя або єдність керівництва», «централізація», «розподіл праці».

Дослідником Урвіном було сформульовано принципи побудови формальної організації:

• відповідність людей структурі.

• Необхідність створення спеціального штабу

• Співставимість та відповідність прав та відповідальності

• Необхідність формування певного діапазону контролю

• Принцип визначеності.

М.Вебером було запропоновано термін бюрократії на прикладі бюрократичних організаційних структур які й досі є основними в економіці будь-якої країни.

Отже основним внеском даної школи вважають розробку основних термінів, основного методологічного інструментарію функції організації, основна увага приділена лише формальним ОС.

Школа людських стосунків та поведінкова розвивали теорію організації шляхом дослідження неформальних ОС, групової динаміки, аналізу управління неформальними групами тощо.

В межах емпіричної школи багато уваги приділялося балансу формальних та неформальних аспектів організації та управління, зокрема:

- централізація,

- децентралізація

-делегування повноважень

Нова школа або кількісний підхід сприяла використанню математичних розробок в управлінні при вирішенні різноманітних організацій життя.

Досягнення даної школи сприяли розвитку економічної кібернетики як науки про управління складними організаційними системами. Дані дослідження сприяли виникненню сучасної парадигми управління яка представлена системним, ситуаційним, процес ним і маркетинговими підходами.

2. Зміст організаційної функції в менеджменті.

Організація як функція менеджменту — це процес створення структу­ри підприємства, яка дає можливість людям ефективно працювати разом для досягнення спільної мети. Отже, попередньою умовою для створення струк­тури підприємства є формування стратегії, а основна мета організаційної функції в менеджменті — забезпечити перехід від стратегії до структури.

Організаційну функцію часто розглядають як процес розподілу обов'язків і координацію зусиль персоналу для забезпечення максимальної продуктив­ності у досягненні наперед визначеної мети діяльності.

Є кілька аспектів організаційної функції:

1 ) взаємостосунки повноважень, які об'єднують вище керівництво з нижчи­ми ріпними працюючих і забезпечують можливість розподілу та коорди­нації завдань;

2) створення системи управління, тобто створення об'єктів управління (ке­рованих систем), суб'єктів управління (керуючих систем) і встановлення зв'язків між ними;

3) вдосконалення системи управління.

Практичним результатом виконання організаційної функції є:

- затвердження структури виробництва, структури органів управління, схеми взаємозв' язків між підрозділами;

•/ регламентація функцій, підфункцій, робіт і операцій, встановлення прав й обов'язків органік управління та службових осіб;

•^ затвердження положено, інструкцій;

•/ підбір, розстановка кадрів і формування штатів працівників у керуючій та керованій системах.