- •Історія розвитку організаційної функції.
- •Зміст організаційної функції в менеджменті.
- •3. Організація як процес та його складові
- •4. Основні фази організаційного процесу
- •5. Делегування повноважень, розподіл відповідальності
- •6. Проектування системи комунікацій, здатної забезпечити прийняття ефективних рішень
- •7. Створення сприятливого організаційного клімату.
- •8. Організаційна культура та організаційний клімат
- •10. Концептуальні засади організаційної поведінки
- •12. Особливості удосконалення організаційної функції в ринкових умовах
- •14. Правові основи та організаційні форми пд
- •15. Обгрунтування цілей підприємницької діяльності.
- •16.Вплив цілей і стратегії на організаційно адміністративні принципи побудови фірми.
- •17. Організація виробничих процесів на підприємстві.
- •18. Класифікація виробничих процесів, принципи їх організації.
- •19.Поняття виробничогопроцесу,класифікація:основне,обл.,допоміжне.
- •20.Принципи організації виробничих процесів,їх вплив на ефективність господ. Діяльності п-а.
- •21. Принцип спеціалізації виробничих процесів,форми спеціалізації дільниць та цехів.
- •25. Організація виробничих процесів у просторі і часі
- •26.Побудова виробничих процесів у часі.
- •27. Шляхи скорочення виробничого циклу.
- •28. Просторова характеристика виробничого процесу.
- •29. Типи виробництва, їх техніко-економічна характеристика
- •30. Поняття та характеристика типів ви-ва.
- •31. Розрахункові показники типів в-ва, їх використання в упр. В-вом.
- •32. Організація технічної підготовки в-ва на п-ві.
- •33. Головні етапи технічної підготовки ,їх зміст та спрямованість.
- •34.Склад та етапи конструкторської підготовки виробництвом.
- •35.Склад та етапи технологічної підготовки виробництвом.
- •36.Функціонально-вартісний аналіз у системі підготовки виробництвом
- •37.Принципи фва
- •38.Методика проведення фва
- •39. Економіко- математичне моделювання у системі фва.
- •40. Організація допоміжних і обслуговуючих процесів
- •41. Організація інструментального в-ва та обслуговування.
- •42.Місце,роль та склад інструментального в-ва та обслуговування
- •43. Інструментальний цех, характеристика виробничого процесу та техніко-економічні показники.
- •44.Організація ремонтного ви-ва та обслуговування на п-ві.
- •45. Місце,роль,склад ремонтного в-а та обсл.
- •46.Організація транспортного обслуговування.
- •47.Місце,роль транспортного обслуговування на п-ві.
- •48. Управління транспортним господарством, теп транспортного господарства.
- •49. Ситуаційні моделі до ефективного керівництва та лідерства
- •50. «Решітка менеджменту» (Блейка і Мутона)
- •51. Континіум стилів за Лайкертом
- •Типологія стилів лідерства Лайкерта
- •52. Децентралізація влади та її причини
- •53. Сутність та форми влади
- •54. Причини та умови формування груп в організації
- •55. Стадії розвитку груп
- •56. Особливості управління неформальними групами
- •57.Управління конфліктами
- •58. Переваги та недоліки основних типів ос
- •59. Лінійно-функціональна осу
- •60. Бюрократичні організаційні структури
- •61. Адаптивні (органічні) структури управління
- •62. Порівняльна характеристика типів ос
- •63.Механізм створення груп в організації
39. Економіко- математичне моделювання у системі фва.
Часто уявлення про можливості ФВА бувають дуже звужені. Вважають, що це виключно інженерний аналіз, придатний тільки для конструкторської доробки технічних виробів. На практиці це далеко не так. З позицій ФВА можна вивчати всі об’єкти.
Нині діюча система бухгалтерського обліку - дуже перспективний об’єкт для ФВА. Тут необхідно перевірити функціональну роль кожного документа кожного показника і та ін. Такий аналіз дав би змогу без втрат облікових функцій скоротити кількість облікових документів. У масштабах держави це означало б зменшення витрат паперу, вивільнення зайвих працівників тощо.
Перспективність подальшого розвитку ФВА полягає ще й у тому, щоб впроваджувати в його методику економіко-математичні методи, широко використовувати ПЕОМ для проведення аналізу.
Питання про збирання даних за результатами проведення ФВА має бути поставлене на рівень державної політики. Це сприяло б не тільки поширенню цього методу, а й виключало б багаторазові дослідження тих самих об’єктів.
40. Організація допоміжних і обслуговуючих процесів
Допоміжні процеси забезпечують безперебійність основних ВП, до них відносяться:
інструментальне господарство – займається виготовленням та ремонтом інструменту та оснащення.
Ремонтне – виконує усі види капітальних та поточних ремонтів щодо машин, обладнання, устаткування.
Енергетичне – забезпечує вироблення необхідних для підприємства видів енергії.
Обслуговуючі процеси призначені для обслуговування як основних так і допоміжних процесів (наприклад функції транспортування та функції зберігання (складське господарство)).
41. Організація інструментального в-ва та обслуговування.
Інструментальне господарство на підприємстві створюється для виконання робіт із забезпечення виробництва інструментом та технологічним оснащенням, організації їх зберігання, експлуатації і ремонту. - (1 299) Структура та організаційні форми інструментального господарства вельми різноманітні і залежать від типу виробництва, виду продукції, що випускається, її конструкторської та технологічної складності та обсягу виробництва.
Інструментальне господарство на підприємстві включає npoізводственние ланки (ділянки, цехи) з виготовлення інструментів, складські та комплектуючі підрозділи (центральний інструментальний склад, цехові інструментально-роздавальні комори); підрозділу з відновлення й ремонту інструментів; підрозділу з інструментообеспеченію робочих місць.
Нормальний хід виробничого процесу може протікати тільки за умов безперервного забезпечення його матеріалами, заготівками, інструментом, оснащенням, енергією, паливом, налагодження підтримки устаткування в працездатному стані тощо. Комплекс цих робіт і становить поняття технічного обслуговування виробництва, або виробничої інфраструктури. Технічне обслуговування виробництва є найважливішою частиною системи обслуговування виробничого процесу в цілому (рис. 9.1). Воно включає функції з забезпечення технічного стану (готовності) засобів виробництва і руху предметів праці в процесі виробництва (виготовлення продукції). Для технічного обслуговування основного виробництва машинобудівні заводи мають цілий комплекс так званих допоміжних служб або господарств: ремонтне, інструментальне, енергетичне, транспортне, постачальницько-складське та ін.